Дороті Кроуфут Годжкін
Дороті Мері Кроуфут Годжкін (англ. Dorothy Mary Crowfoot Hodgkin, Ходжкін[6], 12 травня 1910, Каїр, Єгипет — 29 липня 1994, Велика Британія) — британська біохімікиня, розробниця рентгеноструктурного аналізу білків, учасниця встановлення структур пеніциліну та вітаміну B12. В 1964 році отримала Нобелівську премію з хімії «за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин».[7] У 1969 році, за п'ять років після отримання Нобелівської премії, Дороті Годжкін також встановила структуру інсуліну.[8]
Дороті Кроуфут народилася 12 травня 1910 року в Каїрі, Єгипет. Її батько Джон Вінтер Кроуфут[en] був археологом, тому сім'я постійно переїжджала в різні куточки світу — дитинство Дороті пройшло в Єгипті, Англії та Судані. Від батька Дороті успадкувала любов до історії та археології.
Мати Дороті — Ґрейс Мері Кроуфут[en], до шлюбу Гуд, (англ. Hood) також активно допомагала чоловіку в його діяльності, окрім того, сама була старанним ботаніком і зробила значний вклад в опис флори Судану. Також вона була міжнародним авторитетом з коптських тканин. Саме від матері Дороті отримала базове знання ботаніки.[7],[9]
Ще у школі в Англії Дороті захоплювалася кристалами і вивчала хімію і кристалографію. Подорожуючи з батьком, у 13-річному віці вона зробила кількісний аналіз деяких мінералів в Судані. В Йорданії вона брала участь у розкопках візантійських храмів[10].
У 1932 році Кроуфут закінчила вивчати хімію у Соммервільському коледжі Оксфордського університету, коли було суворе обмеження на вступ жінок[11]. Після чого отримала стипендію, що дозволила їй продовжити навчання у Кембріджі. Там вона попрацювала з ірландським піонером рентгеноструктурного аналізу Джоном Берналом. Разом вони розробили метод аналізу монокристалів білків, занурених у маточний розчин[10].
У 1935 році Дороті, використавши свій спадок, змогла придбати власний рентгенівський апарат, на якому вона продовжувала роботу з аналізу стеролів, особливо йодиду холестерину. За цю роботу у 1937 вона отримала ступінь доктора[12].
Під час війни, у 1942 році, Годжкін почала вивчати молекулярну структуру пеніциліну. До 1949 року ця робота була нею завершена. Отримані результати дозволили розпочати масове виробництво цього препарату, значно здешевивши його[10].
У 1956 році Годжкін отримує посаду лекторки з курсу рентгенівської кристалографії в Оксфордському університеті. Наступного року, вона визначила структуру вітаміну B12 — над цим завданням вона працювала з 1948 року[12].
Також на B12 у 1961 році Годжкін вперше показала зв'язок у металорганічних сполуках між металом і вуглецем[10].
Після отримання премії Дороті Годжкін продовжувала активно працювати, і у 1972 році визначила структуру Zn-інсуліну, майже в 9 разів більш масивної молекули ніж вітамін B12[12].
Того ж року вона очолила Міжнародне товариство кристалографів, і займала цю посаду до 1975 року.
У 1957 році дослідниця була нагороджена Королівською медаллю.
У 1964 році Дороті Годжкін отримала Нобелівську премію з хімії «За визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин»[13]. Вона стала третьою жінкою, яка отримала цю нагороду (після Марії і Ірен Кюрі).
Наступного року вона отримала Орден Заслуг. Дороті Годжкін стала другою жінкою, що отримала цю нагороду. Першою була Флоренс Найтінгейл у 1907 році[14].
У 1976 році вона отримала медаль Коплі.
Дороті Годжкін є серед визначних осіб, яких може бути зображено на нових 50-фунтових банкнотах Великої Британії[15].
У 1937 році Дороті Кроуфут одружилася з Томасом Лайонелом Годжкіном[en], істориком Африки[16]. У подружжя було троє дітей: син Люк, став математиком[17], донька Елізабет — істориком[18], син Тобі — біологом[19].
- 5422 Годжкін — астероїд, названий на її честь.
- Catalog_of_the_German_National_Library
[[d:Track:Q23833686]]