Тюремне зґвалтування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тюремні зґвалтування — сексуальне насильство над людьми під час їх ув'язнення. Фраза зазвичай використовується для опису зґвалтування ув'язнених іншими ув'язненими або для опису зґвалтування ув'язнених персоналом. Це значна, хоча і суперечлива частина того, що вивчається в рамках ширшої концепції тюремної сексуальності.

Сполучені Штати

[ред. | ред. код]
За оцінками різних урядових опитувань, протягом року дорослі та молоді ув'язнені чоловічої статі страждають від сексуальної віктимізації в кілька разів частіше, ніж ув'язнені жіночої статі. Засуджені чоловіки та жінки не включаються до більшості національних опитувань щодо сексуальної віктимізації.[1][2]

У Сполучених Штатах переважна більшість справ про зґвалтування у в'язницях стосується чоловіків, яких зґвалтували інші чоловіки.[1][2] Частково це пов'язано з тим, що в Сполучених Штатах переважна більшість ув'язнених — чоловіки. Статеві контакти персоналу пенітенціарної установи з ув'язненими є незаконними, незалежно від уявної згоди.[3]

Поінформованість громадськості про поширене тюремне зґвалтування є відносно нещодавнім явищем, і оцінки його поширеності сильно відрізнялися протягом останніх кількох десятиліть. У 1974 році Карл Вайс і Девід Джеймс Фріар написали, що 46 мільйонів американців одного дня будуть ув'язнені; з цього числа вони вважали, що 10 мільйонів будуть зґвалтовані.[4]

За звітом Міністерства юстиції США за 2013 рік, приблизно 5,0 % людей, які перебувають у в'язницях штатів і федеральних в'язницях, і 3,2 % тих, хто перебуває у в'язниці, повідомили про принаймні один випадок сексуальної віктимізації за попередні 12 місяців.[5] Однак правозахисники заперечують точність цифр через недостатню кількість повідомлень про сексуальні насильства у в'язниці, особливо серед ув'язненої молоді.[6]

З точки зору ризику окремих осіб протягом усього терміну ув'язнення, оцінки 1980-х і 1990-х років дуже різняться. За підрахунками Федерального бюро в'язниць за 1992 рік від 9 % до 20 % ув'язнених зазнали сексуального насильства.[4] Подібним чином дослідження 1982 і 1996 років показали, що цей показник був десь між 12 % і 14 %. За дослідженням 1986 року, у в'язницях суворого режиму штату Нью-Йорк ця частка становить приблизно 23 %.[4] Навпаки, опитування 101 ув'язненого, проведене Крістін Саум у 1994 році, показало, що п'ятеро зазнали сексуального насильства.[4]

Закон про викорінення зґвалтувань у в'язницях 2003 року був першим федеральним законом Сполучених Штатів, ухваленим спеціально щодо сексуального насильства над ув'язненими. Законопроект було підписано 4 вересня 2003 р.[7]

Середній Схід

[ред. | ред. код]

Зґвалтування регулярно застосовуються у в'язницях на Середньому Сході. Сексуальне насильство над ув'язненими жінками, дітьми та чоловіками поширене у в'язницях ОАЕ,[8][9] Саудівської Аравії[10] та Бахрейну[11][12].

В Ірані поширене сексуальне насильство щодо політичних в'язнів.[13] Влада нібито ігнорує або навіть сприяє цьому.[14]

У звітах, надісланих до ООН, стверджується, що зґвалтування використовувалися слідчими в Ірані протягом десятиліть.[15] У 1980-х роках, після Іранської ісламської революції, зґвалтування жінок-політичних в'язнів було настільки поширеним, що це спонукало Хусейна-Алі Монтазері, тодішнього заступника Верховного лідера аятолли Хомейні, в листі від 7 жовтня 1986 року написати Хомейні таке: «Чи знаєте ви, що в деяких в'язницях Ісламської Республіки ґвалтують молодих жінок?»[16] Двоє відомих членів іранської правозахисної спільноти, феміністська юристка і журналістка Шаді Садр та блогерка і активістка Моджтаба Самінеджад опублікували в Інтернеті есе з Ірану, в яких йдеться про те, що зґвалтування у в'язницях в Ісламській Республіці мають довгу історію.[16]

Під час президентських виборів в Ірані в 2009 році протестували опозиційні групи повідомляється, що тисячі людей були заарештовані та піддані тортурам у в'язницях по всій країні, причому колишні ув'язнені стверджували про масові зґвалтування чоловіків, жінок і дітей Вартовими Ісламської революції у таких в'язницях, як Кахрізак і Евін.[17][18]

Після президентських виборів 2009 року кандидат у президенти Ірану Мехді Каррубі заявив, що кілька протестувальників, які утримувалися за ґратами у в'язниці Евін, були жорстоко зґвалтовані, за конфіденційним листом до колишнього президента та священнослужителя Алі Акбар Хашемі Рафсанджані.[19] Каррубі сказав, що це «фрагмент» доказів, які він має, і що якщо спростування не припиняться, він оприлюднить ще більше.[20][21]

9 серпня 2009 року в листі до голови Ради з визначення доцільності Ірану Мехді Каррубі вимагав розслідувати іранські в'язниці на предмет можливих тортур і, зокрема, сексуальних домагань до чоловіків і жінок.[22][23] 19 серпня він написав спікеру парламенту Алі Ларіджані з проханням зустрітися з ним, президентом Махмудом Ахмадінежадом, головою судової влади аятоллою Садеком Ларіджані, колишнім президентом Акбаром Хашемі Рафсанджані та державним прокурором, щоб «особисто представити свої документи та докази щодо випадків сексуального насильства в деяких в'язницях, особливо в Кахрізаку».[24] Алі Ларіджані та Садек Ларіджані (Судовий комітет) офіційно відхилили його претензії, а представники Алі Хаменеї та віце-голова Комісії з національної безпеки парламенту вимагали арешту Каррубі.[25]

Китай

[ред. | ред. код]

У лютому 2021 року BBC News повідомила про свідчення очевидців систематичного ґвалтування уйгурських жінок у таборах інтернованих в Сіньцзяні.[26][27]

Кілька жінок, які раніше перебували в таборах інтернованих Сіньцзяну, публічно висунули звинувачення в систематичному сексуальному насильстві, включаючи зґвалтування.[26] Сайрагуль Саутбай, вчителька, яка була змушена працювати в таборах, розповіла BBC, що працівники табору, в якому її утримували, масово ґвалтували, заявивши, що охоронці табору «вибирали дівчат і молодих жінок, яких вони хотіли, і забирали їх».[26] Вона також розповіла BBC про організоване групове зґвалтування, в якому жінку віком близько 21 року змусили зробити зізнання перед натовпом зі 100 інших жінок, утримуваних у таборах, а потім зґвалтували кілька поліцейських на очах у зібраного натовпу.[26] Турсунай Зявудун, жінка, яку утримували в таборах протягом дев'яти місяців, розповіла ВВС, що жінок виводили з камер «щоночі» для зґвалтування китайськими чоловіками, і що під час ув'язнення вона зазнала трьох окремих випадків групового зґвалтування.[26] Кельбінур Седік, узбечка з Сіньцзяну, заявила, що китайська поліція сексуально знущалася над затриманими під час катувань електричним струмом, зазначивши, що «було чотири види електричного струму… стілець, рукавичка, шолом і анальне зґвалтування палицею».[26]

Туреччина

[ред. | ред. код]

Human Rights Watch і Amnesty International оприлюднили звіти про масові зґвалтування та жорстоке поводження з ув'язненими в Туреччині протягом багатьох десятиліть.[28][29] Курдські ув'язнені також стають мішенню для зґвалтувань та інших форм сексуального насильства.[30]

Велика Британія

[ред. | ред. код]

З 2000 року в тюрмах Англії та Вельсу було скоєно майже 1000 зґвалтувань[31].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Rosin, Hanna (29 квітня 2014). When Men Are Raped. Slate. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 12 лютого 2015.
  2. а б Stemple, Lara; Meyer, Ilan H. (June 2014). The Sexual Victimization of Men in America: New Data Challenge Old Assumptions. American Journal of Public Health. 104 (6): e24. doi:10.2105/AJPH.2014.301946. PMC 4062022. PMID 24825225.
  3. Santi, Alysia. «Preying on Prisoners: When Texas Guards Demand Sex [Архівовано 2018-01-29 у Wayback Machine.]». The Texas Tribune. Published 17 June 2015. Retrieved 29 January 2018.
  4. а б в г Peek, Christine (2003). Breaking Out of the Prison Hierarchy: Transgendered Prisoners, Rape, and the Eighth Amendment (PDF). Santa Clara Law Review. Santa Clara University School of Law. 44 (Entire Paragraph citation): 1211—48. ISSN 0146-0315. OCLC 2842601. Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2008. Процитовано 7 червня 2008.
  5. Beck, Allen J. та ін. (2013). Sexual Victimization in Prisons and Jails Reported by Inmates (PDF). US Department of Justice. с. 6. Архів (PDF) оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 17 травня 2013.
  6. Swift, James (2013). Advocates Dispute Agency Finding on Sex Abuse of Juvenile Inmates. Juvenile Justice Information Exchange. с. [1]. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 17 травня 2013.
  7. Smith, Brenda V. (Spring 2008). The Prison Rape Elimination Act: Implementation and Unresolved Issues. Criminal Law Brief. Washington College of Law (WCL Research Paper No. 2008–49). OCLC 63521701. SSRN 1129810.
  8. Sexual abuses rampant in UAE-controlled prisons in Yemen. Associated Press. 24 квітня 2021. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  9. African migrants detained in Yemen face horrific 'rape, abuse' by UAE-backed forces. 18 квітня 2018. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  10. Saudi women activists detail torture, sexual abuse at court hearing | DW | 28.03.2019. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 10 червня 2021.
  11. Bahrain: Stop Denying Abuse of Detained Children. 7 червня 2021. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  12. Bahrain- 20 yr old female raped to death. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  13. Ehsan Zarrokh (Ehsan and Gaeini, M. Rahman). «Iranian Legal System and Human Rights Protection», The Islamic Law and Law of the Muslim World e-journal, New York law school 3.2 (2009).
  14. Dehghan, Saeed Kamali. «Iran giving out condoms for criminals to rape us, say jailed activists [Архівовано 2019-02-05 у Wayback Machine.]». Published 24 June 2011. Retrieved 27 January 2018.
  15. Esfandiari, Golnaz (26 серпня 2009). New Prison-Rape Allegations In Iran Bring Practice To Light. Radio Free Europe/Radio Liberty. Radio Free Europe / Radio Liberty. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
  16. а б Mackey, Robert (28 серпня 2009). Iranians Say Prison Rape Is Not New. The Lede. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
  17. Saeed Kamali Dehghan (24 червня 2011). Iran giving out condoms for criminals to rape us, say jailed activists. The Guardian. London. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 6 серпня 2013.
  18. Protesters savagely raped in jail: Iran's Karroubi. 10 серпня 2009. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
  19. Protest prison chief jailed in alleged rape, abuse scandal. Архів оригіналу за 29 квітня 2010.
  20. Slackman, Michael (24 серпня 2009). Reformer in Iran Publishes Account of a Prison Rape. New York Times. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
  21. Shame On Iran. New York Times. 27 серпня 2009. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
  22. حزب اعتماد ملی |. Архів оригіналу за 12 серпня 2009. Процитовано 23 квітня 2011.
  23. Iran and human rights: The crackdown. The Economist. 13 серпня 2009. Архів оригіналу за 17 серпня 2009. Процитовано 27 січня 2018.
  24. Iran reformer says he wants to present rape evidence. Reuters. 19 серпня 2009. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 19 серпня 2009.
  25. dead link
  26. а б в г д е Hill, Matthew (2 лютого 2021). 'Their goal is to destroy everyone': Uighur camp detainees allege systematic rape. BBC News (брит.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 3 лютого 2021.
  27. Brunnstrom, David (4 лютого 2021). U.S. 'deeply disturbed' by reports of systematic rape of Muslims in China camps. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
  28. TECHNIQUES OF ABUSE. www.hrw.org/. Human Rights Watch. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 22 травня 2018.
  29. Hughes, Chris (24 липня 2016). Thousands of Turkey coup prisoners 'raped, starved and hogtied'. Daily Mirror. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 22 травня 2018.
  30. Duzgun, Meral (10 червня 2013). Turkey: a history of sexual violence. The Guardian. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 22 травня 2018.
  31. Revealed: almost 1,000 rapes in prisons in England and Wales since 2010

Подальше читання

[ред. | ред. код]
  • Gender Violence in Prison & Hyper-Masculinities in the 'Hood: Cycles of Destructive Masculinity. Journal of Law & Policy. Texas Southern University. 37: 89. 2011. SSRN 1966200.
  • Goodmark, Leigh and Flores, Juanita and Goldscheid, Julie and Ritchie, Andrea and SpearIt, Plenary 2 — Redefining Gender Violence—Transcripts from Converge! Reimagining the Movement to End Gender Violence (9 July 2015). University of Miami Race & Social Justice Law Review, Vol. 5, p. 289, 2015. Available at SSRN: http://ssrn.com/abstract=2628984