Чиказький університет
Чиказький університет (англ. The University of Chicago) — приватний вищий навчальний заклад, розташований у районі Гайд-парк міста Чикаго, Іллінойс. Заснований у 1890 році Джоном Рокфеллером, Чиказький університет прийняв перші лекції 1 жовтня 1892 року. Університет є одним із найпрестижніших у світі та знаходиться у топ-10 освітніх закладів планети у 2021 році за версіями QS World University Ranking (9 місце)[13], World University Rankings (10 місце)[14], Center for World University Rankings (CWUR) (9 місце)[15] та інших аналітичних центрів. Заклад складається із восьми професійних інститутів, а також має кампуси та центри у Лондоні, Парижі, Пекіні, Делі та Гонконзі[16].
Чиказький університет був зареєстрований як навчальний заклад у 1890 році Американським товариством освіти баптистів (ABES) завдяки пожертві організації у 400 000 доларів, 600 000 доларів від нафтового магната та мецената Джона Д. Рокфеллера, а також земельній ділянці, пожертвуваної Маршаллом Філдом[17].
У Чиказькому університеті є понад 400 студентських клубів і організацій. Серед них культурні та релігійні групи, академічні клуби й гуртки, а також організації студентів зі спільними інтересами.
В університеті видається студентська газета під назвою «Chicago Maroon». Заснована у 1892, у той самий рік, коли й університет. Газета виходить щовівторка та п'ятниці.
Існує також видання «Чиказький Бізнес», випущене студентами у Школі дипломованого спеціаліста бізнесу у 1978 році.
Чиказький університет має 19 спортивних команд: 10 чоловічих команд і 9 жіночих, усі вони називаються «Maroons». Щороку їх членами є близько 500 студентів[18].
Maroons змагаються в III дивізіоні NCAA як члени Університетської спортивної асоціації (UAA). Університет був членом-засновником конференції «Велика десятка», брав участь у Першому дивізіоні NCAA серед чоловіків з баскетболу та футболу і був постійним учасником турніру з баскетболу серед чоловіків. У 1935 році Чиказький університет досяг «Солодкої шістнадцятки». У 1935 році футболіст Chicago Maroons Джей Бервангер став першим володарем Трофея Хейсмана. Однак університет вирішив вийти з конференції «великої десятки» в 1946 році після того, як президент університету Роберт Мейнард Хатчінс зміеншив пріоритетність легкої атлетики у закладі в 1939 році і відмовився від американського футболу[19]. У 1969 році Чикаго відновив футбольну команду у складі Дивізіону III, відновивши домашні ігри на новій арені Stagg Field. Чиказький університет також є домом команди із фрізбі Chicago Junk.
Станом на 2020 рік, серед студентів, випускників, поточних та колишніх співробітників нарахоувється 100 переможців Нобелівської премії миру, серед них 33 у сфері економіки, що ставить університет на четверту сходинку серед усіх освітніх інституцій світу за кількістю Нобелівських лауреатів[20]. Університет пов'язаний із 27 лауреатами Пулітцерівської премії[21], 10 реципієнтами Медалі Філдса[22], 4 переможцями Премії Тюрінга, 52 стипендіатами МакАртура[23], 52 стипендіатами Маршалла, 20 володарями Національної гуманітарної медалі США[24], 29 живими доларовими мільярдерами та 8 олімпійськими медалістами. Окрім того, значна кількість випускників отримали стипендію Фулбрайта, а 54 студенти отримали стипендію Родса.
У 2021 році, університет нараховував 182 000 випускників[25]. Нижче поданий список відомих випускників за сферами діяльності.
- Сатья Наделла — генеральний директор Microsoft
- Ларрі Еллісон — засновник Oracle Corporation
- Джон Корзін — генеральний директор Goldman Sachs та MF Global, екс-губернатор Нью-Джерсі
- Джеймс МакКінзі — засновник McKinsey & Company, автор першого підручника із управлінського обліку
- Деніел Докторофф —генеральний директор Bloomberg L.P.
- Бреді Дуган — генеральний директор Credit Suisse
- Джозеф Мансуето — засновник Morningstar, Inc.
- Пітер Пітерсон — співзасновник інвестиційної компанії Blackstone Group
- Берні Сандерс — екс-конгресмен Палати представників США
- Маккензі Кінг — екс-прем'єр-міністр Канади
- Пол Вулфовіц — екс-президент Світового банку, колишній Заступник міністра оборони США
- Джон Пол Стівенс — суддя Верховного суду США
- Шимон Агранат — президент Верховного суду Ізраїлю
- Джеффрі Палмер — 33-ий прем'єр-міністр Нової Зеландії
- Марек Белька — 11-ий прем'єр-міністр Польщі
- Девід Аксельрод — радник Барака Обами та Білла Клінтона
- Лорі Лайтфут — мер Чикаго
- Джо Волш — екс-конгресмен Палати представників США
- Катерина Ющенко — екс-перша леді України
- Мілтон Фрідман — лауреат Нобелівської премії, радник Рональда Рейгана та Маргарет Тетчер
- Джордж Стіглер — лауреат Нобелівської премії, автор теорії регуляторного захоплення
- Герберт Саймон — лауреат Нобелівської премії, автор сучасної інтерпретації концепції організаційного ухвалення рішень
- Пол Самуельсон — перший американський лауреат Нобелівської премії з економіки
- Юджин Фама — лауреат Нобелівської премії, автор гіпотези ефективного ринку
- Чиказькі хлопці — група економістів, які брали участь в розробці та втіленні економічних реформ в Чилі під час правління Августо Піночета
- Карл Саган — відомий дослідник позаземного життя
- Джон Мейс Грансфелд — астронавт NASA
- Джеймс Ватсон — науковець, що відкрив структуру ДНК
- Луїс Волтер Альварес — лауреат Нобелівської премії з фізики
- Джон Гудінаф — винахідник літій-йонних акумуляторів
- Лінн Маргуліс — дослідниця ендосимбіотичної теорії походження евкаріот
- Герберт Чарлз Браун — американський хімік, лауреат Нобелівської премії
- Джон Елрой — американський палеобіолог
- Ізабель Стоун — американська вчена-фізик і педагог. Перша жінка, що отримала в США докторський ступінь з фізики.
- Кетрін Грем — видавниця Washington Post
- Сол Беллоу — лауреат Пулітцерівської премії за роман «Дар Гумбольдта», а також Нобелівської премії з літератури
- Філіп Рот — лауреат Пулітцерівської премії
- Лорен Олівер — авторка бестселеру New York Times «Поки я не впала»
- Морріс Сводеш — американський мовознавець
- Працював Енріко Фермі, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1938 рік.
- В університеті працював Субрахманьян Чандрасекар, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1983 рік.
- Ганс Моргентау — американський науковець, засновник теорії політичного реалізму в міжнародних відносинах.
- Ласло Бабай — угорський математик, знайшов Graph Isomorphism in Quasipolynomial Time (2015)
- ↑ Integrated_Postsecondary_Education_Data_System
_—_1992. [[d:Track:Q6042926]]