Ґергард Герцберґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нобелівська премія з хімії (1971) Ґергард Герцберґ
англ. Gerhard Herzberg
Ґергард Герцберґ, Лондон, 1952
Ґергард Герцберґ, Лондон, 1952
Ґергард Герцберґ, Лондон, 1952
Народився25 грудня 1904(1904-12-25)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb122911187_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][http://global.britannica.com/biography/Gerhard-Herzberg_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]-2">[2][…]
Гамбург, Німецька імперіяХерцберг_Герхард_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-4">[4]
Помер3 березня 1999(1999-03-03)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb122911187_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][http://global.britannica.com/biography/Gerhard-Herzberg_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]-2">[2][…] (94 роки)
Оттава, Канада[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/122472969/_Record_#122472969]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-5">[5]
Місце проживанняДармштадтStolperstein_dedicated_to_Gerhard_Herzberg_—_2010.[[d:Track:Q314003]][[d:Track:Q43650637]]-6">[6]
КраїнаНімеччина Німеччина, Канада Канада
Діяльністьастроном, фізик, хімік, викладач університету
Alma materГеттінгенський університет
Дармштадтський технічний університет
Йоганнеумd
ГалузьФізична хімія
ЗакладДармштадтський технічний університет
Корнелльський університет
Чиказький університет
Бристольський університет
Геттінгенський університет
National Research Council Canadad
Саскачеванський університет
Єркська обсерваторія
ПосадаChancellor of Carleton Universityd-7">[7]
Науковий керівникHans Raud
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Королівське товариство Канади
International Academy of Quantum Molecular Scienced
Папська академія наук-8">[8]
Американська академія мистецтв і наук
Угорська академія наук
Національна академія наук США
Board of Governors of Carleton Universityd (1980)
У шлюбі зLuise Hedwig Herzbergd
Нагороди
компаньйон ордена Канади‎

член Лондонського королівського товариства (15 березня 1951)

Лекторська премія Фарадея (1970)

Королівська медаль (1971)

Нобелівська премія з хімії

Медаль Фредеріка Айвза (1964)

медаль Вілларда Гіббза (1969)

Henry Marshall Tory Medald (1953)

Премія століття (1958)

член Американського фізичного товариства[d]

почесний доктор Університету Лаваляd (1979)

Бейкерівська лекція (1960)

Chemical Institute of Canada Medald (1972)

Earle K. Plyler Prize for Molecular Spectroscopyd (1985)

член Королівського товариства Канади

премія Лайнуса Полінга (1971)

Royal Society Bakerian Medald

Ґергард Герцберґ (нім. Gerhard Herzberg; 25 грудня 1904, Гамбург — 3 березня 1999) — канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії «За внесок в розуміння електронної структури і будови молекул, особливо вільних радикалів»[9].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Гамбургу в сім'ї Альбіна Герцберґа і Ели Бібер. Рано залишившись без батька, виховувався матір'ю, яка для утримання сім'ї працювала прибиральницею. Навчався в технологічному інституті Дармштадта, Геттінгенському і Бристольському університетах. Викладав в технологічному інституті Дармштадта (з 1930). Будучи одруженим з єврейкою, в 1935 році був змушений покинути Німеччину і переїхати в Канаду, в 1935-45 професор Саскачеванського університету. З 1945 професор Чиказького університету. З 1949 керівник відділу теоретичної фізики Національної науково-дослідної ради Канади (Оттава). Президент Канадської асоціації фізиків (1956). Віце-президент Міжнародної спілки теоретичної та прикладної фізики (1957-63).

Основні роботи

[ред. | ред. код]

Герцберґ є автором деяких класичних робіт у галузі атомної та молекулярної спектроскопії, в тому числі чотиритомної енциклопедії «Молекулярні спектри та молекулярні структури», яку часто називають «Біблією спектроскопіста»[10]. Три томи «Молекулярних спектрів та молекулярних структур» були перевидані в 1989 році, з додаванням численних зауважень Герцберґа. Том IV цієї серії, «Константи двоатомних молекул», є суто довідником, збірником відомих на 1978 рік спектроскопічних констант двоатомних молекул. Також він є автором великого числа журнальних публікацій зі спектроскопії.

Основні твори

[ред. | ред. код]
  • Атомні спектри та будова атомів, М., 1948
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: I. Спектри і будова двоатомних молекул, М., 1949;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: II. Коливальні та обертальні спектри багатоатомних молекул, М., 1949;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: III. Електронні спектри та будова багатоатомних молекул, М., 1969;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: IV. Константи двоатомних молекул 1979.

Нобелівська премія

[ред. | ред. код]

Нобелівська премія з хімії (1971).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb122911187_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-1">б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  • [http://global.britannica.com/biography/Gerhard-Herzberg_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]
  • _2-0">а [http://global.britannica.com/biography/Gerhard-Herzberg_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]
    _2-1">б Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  • SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]