Mini

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міні
Logo since 2015 Mini випуску 1959 року
ВиробникAustin Motor Company
Morris Motor Company
British Motor Corporation
British Leyland
Rover
Також називаєтьсяAustin Mini,

Austin Se7en,
AUTHI Mini,
Innocenti Mini Minor,
Innocenti Mini t,
Leyland Mini,
Leyland Mini Clubman,
Morris Mini,
Riley Elf,
Rover Mini,
Wolseley 1000,

Wolseley Hornet
Роки виробництва1959-2000
Наступник(и)Mini (BMW)
КласСуперміні
Стиль кузоваХетчбек
Компонуванняпередній привід
Двигун(и)Бензиновий двигун
Колісна база2036 мм
Довжина3054 мм
Ширина1397 мм
Висота1346 мм
Маса617-686 кг
ПодібніCitroën 2CV
Fiat Nuova 500/Fiat 600/Fiat 126/Fiat Cinquecento/Fiat Seicento/Innocenti Mini
Autobianchi Bianchina/Autobianchi A112/Autobianchi Y10/Lancia Y
NSU Prinz
Renault 4/Renault 5
Reliant Rebel/Reliant Kitten
Subaru 360
Volkswagen Käfer
Suzuki Fronte
ЗАЗ-965
ДизайнерАлек Іссігоніс

Mini — модель малого та дешевого міського автомобіля з поперечно розташованим двигуном та приводом на передні колеса під логотипом Mini вироблялась компаніями Austin Motor Company і Morris Motor Company в 19592000 роках у Великій Британії. Модель на ринку користувалася великим попитом і тому трохи пізніше 1959 до випуску цієї моделі приєдналися також інші англійські автобудівники: British Motor Corporation (BMC), British Leyland та Rover.

Дизайн розроблений Алеком Іссігонісом. Mini вважається британською «іконою» або «культовим авто» 1960-х років[1][2][3].

Всього було виготовлено 5 505 874 автомобілів Mini.

З 2001 року концерн BMW випускає інший автомобіль під цим же логотипом.

Історія

[ред. | ред. код]
Mini випуску 2000 року

1959 року сер Алек Іссігоніс представив перший малогабаритний автомобіль Austin Mini з поперечним розташуванням двигуна. Аж до середини 1950-х років у Великій Британії не існувало доступного компактного автомобіля. Саме в цей час перед Алеком Іссігонісом, дизайнером і конструктором компанії British Motor Corporation, поставлено завдання розробити малогабаритний автомобіль для чотирьох осіб. В результаті відбулася справжня революція в області дизайну компактних автомобілів. Практично все в новій машині було втілено вперше, зокрема, коробка передач, інтегрована з масляним картером, і багато іншого. Поєднання переднього приводу з поперечним розташуванням двигуна дозволило випускати автомобіль з довжиною кузова 3 метри при збереженні обсягу салону. Все це принесло Алеку Іссігонісу репутацію генія.

1961 року Джон Купер, конструктор Формули-1, був настільки захоплений надійністю і керованістю крихітного автомобіля, що вирішив забезпечити його потужнішим двигуном, дисковими гальмами і контрастним двокольоровим забарвленням, що стало згодом візитною карткою Mini. Модифікація Mini Cooper — саме так була названа нова спортивна версія — стала бажаним гостем у найпрестижніших кварталах Лондона.

1963 року з'явилась нова модель Mini Cooper S з потужнішим двигуном. Саме ця машина стала справжньою легендою автоспорту. 1964 року Mini Cooper перемагає в найскладнішому ралі на планеті: ралі Монте-Карло. Водіїв Падді Гопкірка і Генрі Ліддона вшановували, як героїв, а сам автомобіль безстрашно кинув виклик більшим і досвідченішим суперникам, назавжди підкоривши серця любителів автоперегонів. Перемога виявилася не випадковою: вже наступного року команда Тімо Макінен і Пол Істер також зійшли на найвищу сходинку п'єдесталу, а 1967 року Mini Cooper S під управлінням Рауно Аалтонена і Генрі Ліддона знову виявився переможцем ралі Монте-Карло.

1969 року на екрани світу вийшов фільм «Пограбування по-італійськи» (англ. The Italian Job). Героями цієї гангстерської стрічки були не тільки неперевершений Майкл Кейн і Ноель Кауард, але і Mini — за його допомогою вдалося створити найбільшу дорожню пробку в історії кінематографу. У 1970-ті роки Mini став найуспішнішим за обсягом продажів автомобілем в Європі. 1986 року з конвеєра зійшов п'ятимільйонний Mini. В 19891990 років Mini був нерозривно пов'язаний з ім'ям Містера Біна (якого зіграв англійський актор-комік Роуен Аткінсон).

2000 року відбувся випуск чотирьох спеціальних модифікацій і закінчилося виробництво старої британської моделі Міні.

Двигуни

[ред. | ред. код]
  • 848 см3 (0.8 л) Р4 34-37 к.с.
  • 950 см3 (1.0 л) Р4
  • 970 см3 (1.0 л) Р4 65 к.с.
  • 997 см3 (1.0 л) Р4 54-55 к.с.
  • 998 см3 (1.0 л) Р4 44-60 к.с.
  • 1,071 см3 (1.1 л) Р4 70 к.с.
  • 1,098 см3 (1.1 л) Р4 48 к.с.
  • 1,275 см3 (1.3 л) Р4 58-76 к.с.

Міні від BMW

[ред. | ред. код]
Докладніше: Mini (BMW)

Враховуючи ринковий успіх модерної реплікації колись успішної, історичної і також «культової» моделі «Жука» (VW New Beetle, випуск з 1997 р.), керівництво концерну BMW вирішило в 2001 році розпочати випуск власної моделі «Міні» з трохи трансформованою назвою Міні. Але вже в преміум-класі, як і все, що випускається під маркою BMW. Оновлений старий автозавод в Оксфорді почав випуск нової моделі Mini.

Міні в кіно

[ред. | ред. код]
  • у британському детективі «Італійське пограбування» (The Italian Job), з Майклом Кейном в головній ролі (1968)
  • У бойовому трилері Ідентифікація Борна (2002) герой Метта Деймона ганяє на старенькому пошарпаному Mini на шаленій швидкості вузькими вулицями Амстердама, робить запаморочливі маневри, іноді навіть на двох колесах.
  • Модель Mini Cooper жовтого кольору з чорним капотом є постійним супутником головного персонажа британського коміка Ровена Аткінсона в популярному серіалі «Містер Бін» та його численних мультиплікаціних версіях-продовженнях.
  • У фільмі "Пограбування по-італійськи" Героїня Шарліз Терон під`їжджає до свого офісу на червоному "Mini" 2000 року випуску.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Reed, Chris (2003). Complete Classic Mini 1959-2000. Orpington: Motor Racing. ISBN 1-899870-60-1.
  2. Reed, Chris (1994). Complete Mini: 35 Years Of Production History, Model Changes, Performance Data. Croydon: MRP. ISBN 0-947981-88-8.
  3. Clausager, Anders (1997). Essential Mini Cooper. Bideford, Devon: Bay View Books. ISBN 1-870979-86-9.

Посилання

[ред. | ред. код]