Пльонтанізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пльонтанізм
Зображення
Сфера роботи малярство
Творець Марчук Іван Степанович
CMNS: Пльонтанізм у Вікісховищі
Фактури в картинах Івана Марчука
«Зійшов місяць над Дніпром» (1980)
«Село у місячному сяйві» (1984)
«І покрилася снігом земля» (1984)

Пльонтанізм (від західноукраїнського діалектизму «пльонтати» — плести, переплітати[1][2][3][4]) — техніка живопису, в якій тонкі переплетені лінії зливаються в зображення, мають щільну фактуру і складаються з павутиноподібних шарів фарби[5].

Відомості

[ред. | ред. код]

Авторську техніку «пльонтанізм» винайшов український художник Іван Марчук. Уперше застосував у пейзажі в 1972 році[3][6][7].

Її унікальність — у нанесенні фарби (переважно, темпера і акрил) тонкими кольоровими лініями, які переплітаються під різними кутами, чим досягається ефект об'ємності й світіння, одухотворення образів[8]. Враховуючи складність майстерного виконання і трудомісткість фактично не підлягає відтворенню[9][10].

Пізніше «пльонтанізм», отримав значення авторського творчого методу — оригінальної системи світосприймання, а також його передачі на полотні, для якого притаманна асиметрія ритмічних скорочень у кольорі й штрихах (мазках), метафоричність і символізм, деформація зображень, чим досягається ефект кульмінаційної напруги статичних образів; концентрація довкола тем екзистенції, буття людини, її місця у світі та проблем самопізнання[6].

Галерея робіт

[ред. | ред. код]
Картина Назва Техніка Розміри
(см)
Дата
1. Ніч у степу Картон, темпера 58 х 70 1984
2. Чари місячної ночі Полотно, акрил 100 х 130 2005
3. Зійшло сонце над Дніпром Полотно, акрил 100 х 130 2003
4. Вигравало сонце ритми свої Полотно, акрил 100 х 120 2003
5. Біля хати сонце ходить Картон, темпера 50 х 64 1982
6. Загорілось світло нічне Полотно, темпера 76 х 76 1990
7. Весняні води Полотно, темпера 80 х 100 1982
8. Зима у Каневі Полотно, акрил 60 х 80 2007
9. Останній промінь Картон, темпера 50 х 72 1979
10. Тихо над річкою Картон, темпера 58 х 70 1978
11. Осяяні хати місячним світлом Картон, темпера 40 х 30 1983
12. Проміння ранкового сонця Полотно, акрил 56 х 71 2005
13. Стелились тіні по дорозі Полотно, акрил 60 х 80 2004

Пльонтанізм на грошових знаках

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ivan Marchuk. The Genotype of Freedom. Mystetskyi Arsenal (англ.). 2016. Процитовано 7 липня 2023.
  2. Найвидатніші роботи українського художника Івана Марчука. Vogue. 12 травня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
  3. а б Ivan Marchuk. Thesketchline. Процитовано 6 липня 2023.
  4. Діана Куришко (16 жовтня 2019). Іван Марчук про своє життя, останню виставку і неіснуючий музей. BBC News Україна. Процитовано 6 липня 2023.
  5. Marchuk, Ivan. Encyclopedia of Ukraine. Процитовано 10 липня 2023.
  6. а б Марчук Іван Степанович / С. М. Бушак, Т. О. Стрипко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018.
  7. Alice Yermolenko (4 липня 2023). «Дайте мені тисячу років, і я розмалюю небо» — Іван Марчук, всесвітньо визнаний український геній. Elle. Процитовано 7 липня 2023.
  8. Ірина Степаняк (17 квітня 2020). Хто такий Іван Марчук?. Ukrainer. Процитовано 6 липня 2023.
  9. Тамара Стрипко (30 травня 2013). У його картинах — образ сучасного світу. Урядовий кур'єр. Процитовано 6 липня 2023.
  10. Олеся Котубей (12 травня 2022). «Люди дивляться, а художник бачить». Який він, унікальний стиль українського генія Івана Марчука. Суспільне Культура. Процитовано 6 липня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Marcuk, Ivan Stepanovyc // Allgemeines Künstlerlexikon, De Gruyter, band 87, p. 171. (нім.)
  • Кияк, Б. Гіперпростір Івана Марчука. 50 років «пльонтанізму» // Світогляд. — 2023. — № 1. — С. 48—53. — ISSN 1819-7329.
  • Ivan Marchuk, a Ukrainian art genius of our time. Процитовано 6 липня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]