Мері Маклеод Бетьюн

Мері Джейн Маклеод Бетюн (англ. Mary Jane McLeod Bethune, 10 липня 1875, Мейсвілль, Південна Кароліна — 18 травня 1955, Дейтона-Біч, Флорида) — американська педагогиня, громадська діячка, активістка руху за права чорношкірих громадян США, вуманістка і філантропка.

Мері Маклеод Бетьюн
англ. Mary McLeod Bethune
Ім'я при народженні	англ. Mary McLeod
Народилася	10 липня 1875(1875-07-10)[[d:Track:Q5375741]]-1">[1][…] Маєсвілл, Самтер, Південна Кароліна, США
Померла	18 травня 1955(1955-05-18)[[d:Track:Q5375741]]-1">[1][…] (79 років) Дейтона-Біч, Волусіа, Флорида, США ·інфаркт міокарда
Країна	США
Національність	афроамериканці-4">[4][…]
Місце проживання	Mary McLeod Bethune Council House National Historic Sited-7">[7]
Діяльність	вчителька, журналістка, політична діячка, письменниця, правозахисниця, суфражистка
Alma mater	Barber–Scotia Colleged, Біблійний інститут Мудіd і Johnson C. Smith Universityd
Знання мов	англійська
Членство	National Association of Colored Women's Clubsd, National Council of Negro Womend-5">[5], Black Cabinetd-8">[8], Council on African Affairsd[[d:Track:Q114769949]]-10">[10], Florida State Teachers Associationd і National Association of Teachers in Colored Schoolsd
Посада	президент-11">[11] і президент-12">[12]
Нагороди	Медаль Спінґарнаd (1935) Національна зала слави жінок (1973) Зала слави жінок Флоридиd (1982)
Медіафайли у Вікісховищі

Мері Маклеод народилася в 1875 році в Південній Кароліні 15-тою з 17 дітей в сім'ї колишніх рабів Сема і Петсі Маклеод. З дитинства допомагала батькам по роботі. У 1895 році закінчила коледж. Надалі мріяла стати місіонеркою, проте жодна церква не захотіла спонсорувати її. У 1898 році одружилася з Альбертусом Л. Бетюном. Працювала вчителькою в невеликих південних школах.

У 1904 році шлюб з Бетюном розпався, і Маклеод переїхала з сином до Флориди. Тут в місті Дейтона-Біч вона відкрила власну школу і інститут для афроамериканських дівчат. З 1929 року школа об'єдналася з чоловічим коледжем і стала університетом для Університетом Бетюн-Кукмена для чорних. Маклеод була директоркою університету до 1942 року і в 1946—1947. Під її керівництвом заклад отримав повну акредитацію і виріс до 1000 осіб.

Мері Маклеод померла в 1955 році від інфаркту міокарда.

У 1974 році їй встановлено пам'ятник у Вашингтоні, в 1985 році в США вийшла поштова марка пам'яті Маклеод.

Мері Маклеод удостоєна ряду нагород за свою діяльність, в тому числі:

• Національний орден Пошани і Заслуг (1949),
• Включення до Національної зали слави жінок (1973).

Примітки

_1-1">^б [http://global.britannica.com/biography/Mary-McLeod-Bethune_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]