Акрополь (від грец.άκρως та грец.πόλις — «верхнє місто») — височинна частина давньогрецького міста. Звичайно акрополь — місце первинного поселення, навколо якого поступово розросталось менш захищене «нижнє місто»: у далекому минулому акрополь слугував прихистком для мешканців міста під час воєн. Іноді акрополь мав власну назву, так в Коринфі його називали Акрокоринфом, а в Фівах - Кадмеєю. В Сиракузах роль акрополя грав острів Ортігія.
В деяких містах, зокрема в Аргосі та Мегарах, акрополів було кілька.
Найвідомішим з акрополів є акрополь в Афінах, який сьогодні є археологічний заповідником із музеєм і є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне, це пагорб заввишки 156 м, 170 м завширшки та довжиною близько 300 м[1].