Павло I
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Krutyvuss (внесок, журнали) о 16:17 UTC (960 хвилин тому). |
Павло I рос. Павел І | ||
Портрет Павла I Володимир Боровиковський, 1796 | ||
| ||
---|---|---|
6 (17) листопада 1796 — 12 (24) березня 1801 | ||
Коронація: | 5 (16) квітня 1797 | |
Попередник: | Катерина II | |
Наступник: | Олександр І | |
| ||
29 листопада 1798 — 12 (24) березня 1801 | ||
Попередник: | Фердинанд фон Гомпеш | |
Наступник: | Олександр І | |
| ||
1 липня — 14 грудня 1773 | ||
Попередник: | Кристіан VII | |
Наступник: | Фрідріх-Август I | |
Народження: |
20 вересня (1 жовтня) 1754 Санкт-Петербург | |
Смерть: |
12 (24) березня 1801 (46 років) Санкт-Петербург | |
Причина смерті: | колота рана і задуха | |
Поховання: | Петропавлівський собор | |
Країна: | Російська імперія | |
Релігія: | імперське православ'я | |
Рід: | Гольштейн-Готторп-Романови | |
Батько: | Петро III (рідний або названий батько) | |
Мати: | Катерина II | |
Шлюб: | Наталія Олексіївна (велика княгиня) і Марія Федорівна | |
Діти: | Олександр, Микола, Костянтин | |
Автограф: | ||
Монограма: | Монограма | |
Нагороди: | ||
Павло́ I (рос. Павел І; 1 жовтня 1754 — 24 березня 1801) — російський імператор (1796—1801). Герцог гольштейнський (1762—1773) і граф ольденбурзький (1773). Представник династії Гольштейн-Готторп-Романових. Син всеросійського імператора та гольштейнського герцога Петра III Гольштейн-Готторпа та російської імператриці Катерини II. Виховувався Микитою Паніним на ідеалах лицарства й аскетизму. Усунений від політично-державного життя матір'ю, яка, незважаючи на повноліття сина, відмовила йому в праві на російський престол; оселила його у Гатчині (1783), де він мав свій двір і невелике військо. Одружувався двічі: із гессенською принцесою Вільгельміною (Наталією) (1773—1776) та вюртемберзькою принцесою Софією-Доротеєю (Марією) (з 1776). Зійшов на трон після смерті ненависної матері. Запровадив суворі порядки при дворі й Санкт-Петербурзі: заборонив свята, феєрверки, танці; встановив комендантську годину і вимоги до одягу. Реформував військо за прусським зразком, боровся із корупцією в офіцерському корпусі. Обмежив дворянські права, гарантовані Катериною ІІ, відновив обов'язок дворянської служби на користь держави. У зовнішній політиці спирався на союз із Британією і Австрією, для стримування впливу революційної Франції, але згодом уклав альянс із Наполеоном (1800). Прихистив у Росії Мальтійський орден (1798). Санкціонував похід козаків до Британської Індії (1801). Завдав збитків британським інтересам у торгівлі на Балтиці. Збудував Михайлівський замок у столиці (1801). У середовищі дворян вважався тираном і деспотом за утиски і впровадження армійської дисципліни; опозиція поширювала чутки про його чухонське походження[1]. Був ексцентричною особою, страждав на неврастенію. Убитий своїми придворними під проводом військового губернатора столиці Палена, за мовчазної згоди власного сина і наступного царя Олександра І.
На його честь названо місто Павлоград в Україні.
- Павло́ I, або Па́вєл І (рос. Павел І) — з порядковим номером.
- Павло́ Петрович (рос. Павел Петрович) — за руською традицією іменування.
- Пауль (нім. Paul) — як гольштейнський герцог і ольденбурзький граф.
Кристіан_Альбрехт_(герцог_Гольштейн-Готторпу) | ||||||||||||||||
Фрідріх_IV_(герцог_Гольштейн-Готторпу) | ||||||||||||||||
Фредеріка_Амалія_Данська | ||||||||||||||||
Карл_Фрідріх_(герцог_Гольштейн-Готторпу) | ||||||||||||||||
Карл_XI | ||||||||||||||||
Ядвіґа Софія Шведська | ||||||||||||||||
Ульріка Елеонора Данська | ||||||||||||||||
Петро ІІІ | ||||||||||||||||
Олексій Михайлович | ||||||||||||||||
Петро І | ||||||||||||||||
Наталія Наришкіна | ||||||||||||||||
Анна Петрівна | ||||||||||||||||
Катерина І | ||||||||||||||||
Павло I | ||||||||||||||||
Йоганн VI Ангальт-Цербстський | ||||||||||||||||
Іоанн Людвіг I | ||||||||||||||||
Софія Авґуста Гольштейн-Готторпська | ||||||||||||||||
Христіан Авґуст Ангальт-Цербстський | ||||||||||||||||
Георгій Фольрат фон Цойч | ||||||||||||||||
Крістіна Елеонора фон Цойч | ||||||||||||||||
Крістіна фон Вессенбах | ||||||||||||||||
Катерина II | ||||||||||||||||
Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський | ||||||||||||||||
Крістіан Авґуст Гольштейн-Готторпський | ||||||||||||||||
Фредеріка Амалія Данська | ||||||||||||||||
Іоанна Єлизавета Гольштейн-Готторпська | ||||||||||||||||
Фредерік VII | ||||||||||||||||
Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська | ||||||||||||||||
Авґуста Марія Гольштейн-Готторпська | ||||||||||||||||
У внутрішній політиці Павло I сприяв поширенню поміщицького землеволодіння (дворянам було роздано близько 600 тис. державних селян, з них до 150 тис. в Україні); роздавав дворянам і урядовцям землі на Півдні України (на 1800 — близько 8 млн десятин); у грудні 1796 видав указ про закріпачення селян Півдня України, Дону і Приазов'я, одночасно указом про триденну панщину (1797) Павло I мав намір регламентувати повинності селян. Павло I, будучи противником політичних заходів Катерини II, скасував розпочаті нею перетворення (зокрема, в 1796 ліквідував намісництва, знову запровадив поділ на губернії), частково відновив судову систему, що існувала в 1760-70-х рр. (в Україні було поновлено діяльність Генерального земського і підкоморського суду; 1796). Страх російського уряду перед впливом ідей Великої Французької революції примусив Павла I ввести сувору цензуру, закрити приватні друкарні (1797), заборонити ввіз іноземної літератури (1800). Армія була реформована за прусським зразком.
Павло I продовжував традиційну для московського центру колоніальну національну політику щодо неросійських народів імперії.
Українські прихильники автономії сподівалися, з приходом до влади Павла І, на послаблення централістської політики російської адміністрації (у ній значну роль відігравали урядовці українського походження — Олександр Безбородько, Дмитро Трощинський, Віктор Кочубей, брати Андрій та Іван Гудовичі та ін.) щодо України. Ходили навіть чутки про відновлення гетьманства на чолі з сином Павла I великим князем Костянтином і регентом А. Гудовичем. Однак, єдине, що було зроблено урядом Павла I, це поновлено підкоморський суд (1796) та застосування норм магдебурзького права.
Разом з тим Павлом І видано указ що забороняє побудову церков «в малороссійском вкусе», себто в українському стилі (1801).
За Павла I Росія входила до так званої другої антифранцузької коаліції, вела воєнні дії проти республіканської Франції (Італійський та Швейцарський походи російської армії у 1799 під командуванням О. Суворова). Загострення суперечностей між Росією та її союзниками Англією та Австрією привели до розриву з Британською імперією (1800) та зближення Павла I з Наполеоном І Бонапартом.
Незадоволення внутрішньою та зовнішньою політикою Павла I широких дворянських та військових кіл, його психологічна неврівноваженість і самодурство викликали ряд змов придворної аристократії — т. зв. «Смоленська змова» 1798 та гвардійська змова 1800-01, яка завершилася вбивством Павла I в ніч з 11(23) на 12(24).3.1801 у Михайлівському замку. Російський престол зайняв його син Олександр I.
- Батько: Петро III (за версією П. Долгорукова справжнім біологічним батьком був Сергій Салтиков, коханець Катерини ІІ[2])
- Матір: Катерина II
- Дружина: Наталя Олексіївна (Августа-Вільгельміна-Луїза Гессен-Дамштатська) (1755—1776) — перша дружина великого князя. Померла при пологах разом з дитиною (мертвонароджений спадкоємець).
- Дружина: Марія Федорівна (Доротея Вертимберзька) (1759—1828) — друга дружина імператора Павла, мати його 10 дітей.
- Діти:
- Олександр Павлович — імператор.
- Костянтин Павлович — великий князь.
- Микола Павлович — імператор після свого брата Олександра.
- Михайло Павлович — великий князь. Наймолодший син.
- Олександра Павлівна — угорська палатина.
- Олена Павлівна — герцогиня Мекленбург-Шверинська.
- Марія Павлівна — велика герцогиня Веймарська
- Катерина Павлівна — королева Вюртембергу
- Ольга (померла в 3 роки)
- Анна Павлівна — королева Нідерландів.
Мав позашлюбного сина Семена від фрейліни Софії Ушакової та доньку Марфу від Любові Баргард[джерело?].
- «Патріот» (США, 1928)
- «Бідний, бідний Павло» (Росія, 2003)[3]
-
Пам'ятник Павлу I в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї
- ↑ Долгоруков, П. В. Петербургские очерки... 1992, С. 257, 460.
- ↑ Долгоруков, П. В. Петербургские очерки… 1992, С. 460.
- ↑ Бедный, бедный Павел. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
- Шандра, В. С. Павло І Петрович [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 9. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Павло I [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Долгоруков, П. В. Петербургские очерки: Памфлеты эмигранта. 1860—1867. Москва: 1992.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павло I
- Павел I. Русский Гамлет или деспотичный неврастеник [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
- Народились 1 жовтня
- Народились 1754
- Померли 24 березня
- Померли 1801
- Поховані в Петропавлівському соборі
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Володимира 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена святої Анни
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери ордена Білого Орла (Польща)
- Кавалери ордена Святого Іоанна Єрусалимського (Росія)
- Імператори Росії
- Павло I
- Герцоги Гольштейну
- Графи Ольденбургу
- Великі магістри Мальтійського ордена
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Убиті монархи
- Кавалери ордена Білого Орла (Річ Посполита)
- Люди, на честь яких названо населені пункти
- Убиті політики Російської імперії
- Кавалери ордена Кармельської Діви і Святого Лазаря