Svoboda | Graniru | BBC Russia | Golosameriki | Facebook

Каланте

персонаж літературного циклу «Відьмак»

Каланте (пол. Calanthe) — персонаж літературного циклу «Відьмак» польського письменника Анджея Сапковського, королева Цинтри. Мати Паветти і бабуся Цирілли.

Каланте
пол. Calanthe
Творець:Анджей Сапковський
Твори:Відьмак, Відьмак, Відьмак, Відьмак і Питання ціниd
Стать:жін.
Національність:Цінтраd
Місце проживання:Cintrad
Родина:Roegner of Ebbingd[[:Анджей_Сапковський|Sapkowski A.]]_[[:pl:Kwestia_ceny_(opowiadanie)|Kwestia_ceny]]_//_''[[:Останнє_бажання_(збірка_творів)|Ostatnie_życzenie]]''_—_1993.[[d:Track:Q11751682]][[d:Track:Q2414756]][[d:Track:Q312101]]-1">[1] і Ейст Турсеах[[:Анджей_Сапковський|Sapkowski A.]]_[[:pl:Kwestia_ceny_(opowiadanie)|Kwestia_ceny]]_//_''[[:Останнє_бажання_(збірка_творів)|Ostatnie_życzenie]]''_—_1993.[[d:Track:Q11751682]][[d:Track:Q2414756]][[d:Track:Q312101]]-1">[1]
Діти:Паветта
Рід занять:правителька
Роль виконує:Ева Вишневська і Джоді Мей

Біографія

ред.

У Сапковського Каланте — дружина короля Цинтри Регнера і мати принцеси Паветти, дуже красива і розумна жінка, прозвана «Левицею з Цинтри». Вона рано втратила чоловіка. Дочка, коли тій виповнилося 15 років, Каланте проти своєї волі віддала в дружини Йожу з Ерленвальда, який згодом виявився наслідним принцом Нільфгаарда. Коли нільфгаардці вторглися в її королівство, Каланте організувала оборону столиці. Розуміючи, що поразка неминуча, вона покінчила з собою.

У серіалах

ред.

У польському телесеріалі «Відьмак» Каланте зіграла Єва Висьневська. В американському серіалі з тією ж назвою, який вийшов на екрани в грудні 2019 року, Каланте грає Джоді Мей[2].

Примітки

ред.
_1-0">а [[:Анджей_Сапковський|Sapkowski A.]]_[[:pl:Kwestia_ceny_(opowiadanie)|Kwestia_ceny]]_//_''[[:Останнє_бажання_(збірка_творів)|Ostatnie_życzenie]]''_—_1993.[[d:Track:Q11751682]][[d:Track:Q2414756]][[d:Track:Q312101]]
_1-1">б Sapkowski A. Kwestia ceny // Ostatnie życzenie — 1993.
  • Кто сыграет в сериале Ведьмак от Netflix. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 21 грудня 2019.