BBC Russian

Податковий календар

Розгорнути

Останній день подання звітності
Останній день сплати податку, збору (платежу)

Чи передбачена відповідальність до ФОП за несплату (неперерахування) єдиного внеску?

Категорія 201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Відповідь Коротка:
           Так.
           У разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску починаючи з 20-го числа місяця, наступного за  кварталом, за який сплачується єдиний внесок, до фізичних осіб – підприємців (крім електронних резидентів (е-резидентів), які  допустили зазначене порушення у період, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум.
           Також, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці (крім електронних резидентів (е-резидентів)  несуть адміністративну відповідальність.
        Повна:
           Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
           Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) ,   сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Тобто граничний термін сплати єдиного внеску для таких платників – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
           Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449) у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).
           Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
           Підпунктом 2 п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період:
           до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум;
           починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум.
           На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).
           Крім того, згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від  07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами  та доповненнями несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема, фізичними особами – підприємцями у сумі:
           що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
           понад трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
           Повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Яка відповідальність застосовується до податкового агента за неподання або несвоєчасне подання додатка 4ДФ до Розрахунку?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Відповідь Коротка:
     Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
     Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
     Крім того, застосовується адміністративна відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повна:
     Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
     У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
     За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (ст. 111 ПКУ).
     Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
     Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
     Відповідно до частини першої ст. 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення контролюючим органам за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 4 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує штрафні (фінансові) санкції та пеню по податках?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Відповідь Коротка:
     Суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
     Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Повна:
     Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами і доповненнями (далі – БКУ).
     Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
     Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
     Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
     Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
     Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
     У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.
     Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.
     Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
     Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
     Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Яка інформація зазначається фізичною особою – контролюючою особою у графі 31 розд. «Відомості про контрольовану іноземну компанію» Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК)?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Відповідь Коротка:
                         Зазначається перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до Переліку держав (територій), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку).
                    Інформація зазначається по кожній операції окремо.
                    Повна:
                    Відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі особи – фізичні особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
                    До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної Декларації, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною Декларацією за наступний звітний (податковий) період.
                    При цьому, п. 54 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
                    Форма Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт), скорочена форма Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – скорочений Звіт), Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу (далі – Порядок № 254) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2022 року за № 1219/38555.
                    Пунктами 7 та 8 розд. І Порядку № 254, зокрема передбачено, що Звіт та скорочений Звіт подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.
                    Звіт складається із заголовної частини, загальних відомостей про контролюючу особу, відомостей про контрольовану іноземну компанію та додатків до Звіту.
                    У відомостях про контрольовану іноземну компанію, зокрема, зазначаються дані про контрольовану іноземну компанію, розмір частки контролюючої особи, структуру володіння часткою, інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) та прибутку до оподаткування, розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії, суми дивідендів, суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи, перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, кількість працівників контрольованої іноземної компанії, інформація про суму прибутку контрольованої іноземної компанії.
                    Перелік держав (територій) затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977» (далі – Перелік держав (територій)).
                    Згідно з п. 31 розд. ІІ Порядку № 254 у графі 31 зазначається перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до Переліку держав (територій), з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку).
                    Інформація зазначається по кожній операції окремо.

Які дії касира, якщо при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході та повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, якщо програмне забезпечення одночасно встановлено на два окремі пристрої?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Відповідь Коротка:
     Якщо при здійсненні входу програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) відмовляє у вході та повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.
Повна:
     Програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» (далі – ПЗ ПРРО) може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
     ПЗ ПРРО може відмовляти у вході у випадку спроби касиром увійти на ПРРО при наявній відкритій робочій зміні на іншому ПРРО, при цьому він отримує повідомлення про наявність відкритої робочої зміни на іншому ПРРО.
     У разі якщо ПЗ ПРРО одночасно встановлено на два окремі пристрої для яких зареєстровано одного касира та при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході і повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.

Хто є платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів?

Категорія 102. Податок на прибуток підприємств

Відповідь Коротка:
     Платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:
     юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
     нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ Податкового кодексу України.
Повна:
     Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:
     юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);
     нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
     Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
     Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

Як СГ здійснити авторизацію на ПРРО з операційною системою Android?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Відповідь Коротка:
        Необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Android). Керівництво користувача» (далі – Інструкція), яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».  Згідно з Інструкцією при вході в програму необхідно:  ввести пароль секретного ключа до сертифікату кваліфікованого електронного підпису, зареєстрованого в Електронному кабінеті і встановленому на пристрої;  вибрати господарську одиницю (точку продажу). Перелік господарських одиниць і ПРРО відображаються відповідно до вибраного сертифіката згідно налаштуванням для цього сертифікату в Електронному кабінеті;  вибрати номер ПРРО. Оператор не може працювати з вибраним ПРРО, якщо для цього ПРРО відкрито зміну іншим оператором.  Якщо виконується перший вхід до системи і довідник номенклатури не налаштований, то перед тим, як приступити до роботи слід заповнити довідник номенклатури.
    Повна.
        Для авторизації на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) з операційною системою Android необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Android). Керівництво користувача» (далі – Інструкція), яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».
         Згідно з Інструкцією при вході в програму необхідно:
        ввести пароль секретного ключа до сертифікату кваліфікованого електронного підпису, зареєстрованого в Електронному кабінеті і встановленому на пристрої;
        вибрати господарську одиницю (точку продажу). Перелік господарських одиниць і ПРРО відображаються відповідно до вибраного сертифіката згідно налаштуванням для цього сертифікату в Електронному кабінеті;
        вибрати номер ПРРО. Оператор не може працювати з вибраним ПРРО, якщо для цього ПРРО відкрито зміну іншим оператором.
        Якщо виконується перший вхід до системи і довідник номенклатури не налаштований, то перед тим, як приступити до роботи слід заповнити довідник номенклатури.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду та як складається за такими операціями податкова накладна?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Відповідь Коротка:
              Послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України).
               Зокрема, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:
              в оренду надається єдиний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);
              орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;
              орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.
              На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство - орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.
Повна:
              Пунктом 29 ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями визначено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради.
              Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.
              Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
              Не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії єдиного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
              Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:
              в оренду надається єдиний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);
              орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;
              орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.
              У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
              Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
              Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
              Тому, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

Яким чином нараховується пеня за порушення термінів сплати грошового (податкового) зобов’язання?

Категорія 132. Відповідальність

Відповідь Коротка:
         На суми сплаченого з порушенням законодавчо встановленого терміну узгодженого грошового (податкового) зобов’язання з податків, зборів та інших платежів нараховується пеня згідно з п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
          Пеня на суми сплаченого з порушенням законодавчо встановленого терміну узгодженого грошового (податкового) зобов’язання, визначеного органом ДПС, нараховується:
         починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ;
         за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.
         Пеня на суми сплаченого з порушенням законодавчо встановленого терміну узгодженого грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, нараховується:
         після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання;
         за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
         Крім того, при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки несвоєчасної сплати податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків нараховується пеня:
         починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ;
         за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
         У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
     Повна:
         Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
         Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
         Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
         Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
         Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ встановлено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:
         при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
         при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
         при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки, зокрема, несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
         З урахуванням п. 129.3 ст. 129 ПКУ нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) закінчується:
         у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
         у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків (п.п. 129.3.2 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
         у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
         при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (п.п. 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
         Абзацом другим п.п. 129.3.4 прим. 1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, закінчується, зокрема, у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов’язань – у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов’язань.
         У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (абзац одинадцятий п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
         Відповідно до абзацу першого п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.
         На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
         На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац четвертий п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
         Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПКУ).

Як заповнюється додаток «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої податкової декларації платника ЄП четвертої групи у разі зміни протягом року площі сільськогосподарських угідь або земель водного фонду у зв’язку з втратою ЮО на них права власності або користування?

Категорія 108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Відповідь Коротка:
     У додатку «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – декларація) наводиться інформація про кожну земельну ділянку, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, крім, земельних ділянок, на які втрачено право власності або користування щодо яких був нарахований єдиний податок.
     При цьому у додатку «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої декларації обов’язково повинні бути заповнені всі рядки: документи, які засвідчують /підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, державна реєстрація, кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування земельної(их) ділянки(ок) та площа, яка співпадає з площею, зазначеною в уточненій декларації.
Повна:
     Відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
     Згідно з п.п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:
     уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
     подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.
     Площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення або земель водного фонду, зазначена в податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – декларація) повинна співпадати з площею земельних ділянок, яка заповнена в додатку «Відомості про наявність ділянок» до декларації.
     У додатку «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої податкової декларації наводиться інформація про кожну земельну ділянку, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, крім, земельних ділянок, на які втрачено право власності або користування щодо яких був нарахований єдиний податок.
     При цьому у додатку «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої декларації обов’язково повинні бути заповнені всі рядки: документи, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, державна реєстрація, кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування земельної(их) ділянки(ок) та площа, яка співпадає з площею, зазначеною в уточненій декларації.

Який період дії ІПК, наданої у паперовій або електронній формі та чи звільняється від відповідальності платник податків за вчинення податкових правопорушень, який діяв у відповідності до отриманої ІПК?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Відповідь Коротка:
             Індивідуальна податкова консультація, надана платнику податків у паперовій або електронній формі, має індивідуальний характер і може застосовуватись виключно таким платником податків з дня її надання до моменту її зміни або скасування.
             Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності, зокрема, до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
             При цьому пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності, зокрема, до індивідуальної податкової консультації.
             Разом з тим, зокрема, звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку, а також іншого обов’язку, передбаченого Податковим кодексом України, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності.
         Повна:
             Відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
             Зокрема, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).
             Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).
             Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси (абзац четвертий п. 52.4 ст. 52 ПКУ).
             Пунктом 53.1 ст. 53 ПКУ визначено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
             Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.
             Згідно з абзацами першим та другим п. 53.2 ст. 53 ПКУ платник податків може оскаржити до суду, зокрема, надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
             Скасування судом, зокрема, індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
             Отже, індивідуальна податкова консультація, надана платнику податків у паперовій або електронній формі, має індивідуальний характер і може застосовуватись виключно таким платником податків з дня її надання до моменту її зміни або скасування.
             Що стосується відповідальності платника податків за вчинення податкових правопорушень, який діяв у відповідності до індивідуальної податкової консультації, то п. 39 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).
             З 01 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.
             Крім того, згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено.
             Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України (п.п. 129.9.2 п. 129.9 ст. 129 ПКУ).
             Разом з тим, зокрема, звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку, а також іншого обов’язку, передбаченого ПКУ, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності (п. 112.6 ст. 112 ПКУ).

Чи оподатковуються ПДВ операції з постачання послуг з фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, якщо такі послуги та/або роботи постачаються особою, яка безпосередньо отримує оплату їх вартості з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Відповідь Коротка:
        Такі операції звільняються від оподаткування ПДВ.
    Повна:
         Згідно з п.п. 197.1.22  п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, якщо такі послуги та/або роботи постачаються особою, яка безпосередньо отримує оплату їх вартості з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Який термін подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (третя група платників ЄП) ЮО, яка є платником інших податків і зборів, та як підтверджується статус платника ЄП третьої групи?

Категорія 108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Відповідь Коротка:
        Заява про застосування спрощеної системи оподаткування подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
        Для підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи юридична особа отримує витяг з реєстру платників єдиного податку в паперовому вигляді безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкової адреси.
    Повна:
        Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
        Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
        Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
        Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
        До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.
        Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок), затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
        Форми Заяви та Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
        Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Витяг). Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали Заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
        Для підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи юридична особа отримує Витяг в паперовому вигляді безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкової адреси.

Чи необхідно нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ на вартість товарів/послуг, використаних для вирощування посівів (насаджень), що загинули у зв’язку з настанням обставин непереборної сили або були знищені?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Відповідь Коротка:
          Нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування;
               не нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування.
         Повна:
          Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
          Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
          Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
          Водночас згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях,що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
          Господарською діяльністю згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
          Таким чином, у разі якщо у зв’язку з настанням обставин непереборної сили посіви (насадження) загинули або були знищенні, у результаті чого списуються придбанні з ПДВ товари/послуги, які використанні для їх вирощування, то податкове зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ платником податку:
          нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування;
          не нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування.

Який порядок формування податкового зобов’язання та податкового кредиту у комітента та комісіонера при придбанні товарів у нерезидента?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Відповідь Коротка:
        При ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.
         Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг, або за датою підписання акта наданих послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ.
    Повна:
        Згідно з п.п. «е» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постачанням товарів є передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
        Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.
        Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).
        Разом з цим, норма п. 189.4 ст. 189 ПКУ не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).
        Порядок оподаткування таких операцій визначається з урахуванням норм п. 187.11 ст. 187 ПКУ, згідно з яким попередня оплата вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку - імпортера.
        Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
        Разом з цим згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).
        У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
        Таким чином, при ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.
        Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг, або за датою підписання акта наданих послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

2022В Чи застосовується відповідальність у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року до ФОП, яка є платником ЄП та не зареєстрована платником ПДВ, за проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого СГ?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Відповідь Коротка:
             Так застосовується фінансова відповідальність до таких фізичних осіб – підприємців за здійснення діяльності з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надання послуг, у таких розмірах:
             25 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
             50 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
         Повна:
             01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), а саме розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнено п. 15.
             Так, відповідно до п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:
             25 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
             50 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Чи подає ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, додаток Ф2 до декларації про майновий стан і доходи, якщо протягом звітного періоду дохід від такої діяльності не отримувався?

Категорія 105. Податок на доходи самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Відповідь Коротка:
     Якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду дохід від такої діяльності не отримувався, то обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), у тому числі додатку Ф 2 у зазначеної особи не виникає.
     Разом з тим, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду отримувались інші доходи, крім доходів від незалежної професійної діяльності, то така особа зобов’язана подати Декларацію та заповнити відповідні додатки в залежності від виду отриманого доходу.
Повна:
     Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
     Платники податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайняті особи, подають Декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
     Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143). Додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатка (п. 2 розд. II Інструкції).
     Разом з тим, п. 49.2 ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
     Отже, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду не отримувався дохід від такої діяльності, то обов’язку подання Декларації, у тому числі додатку Ф 2 у зазначеної особи не виникає.
     Разом з тим, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду отримувались інші доходи, крім доходів від незалежної професійної діяльності, то така особа зобов’язана подати Декларацію та заповнити відповідні додатки в залежності від виду отриманого доходу.

Чи застосовуються СГ РРО та/або ПРРО при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Відповідь Коротка:
            Ні.
    Повна:
        Відповідно до п. 11 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року  № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Чи зобов’язані СГ та/або самозайняті особи утримати ПДФО з доходів, нарахованих (виплачених) на користь ФОП, місцезнаходженням або місцем проживання (податкова адреса) яких є тимчасово окупована територія, та якими нормативними документами визначено перелік таких тимчасово окупованих територій?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Відповідь Коротка:
         Так, оскільки правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
         Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
     Повна:
         Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
         Відповідно до п. 65.1 ст. 65 ПКУ взяття на облік фізичних осіб підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
         При цьому, податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
         Згідно з п. 2 ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1207) здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
         Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
         Водночас, Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
         06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), згідно з яким перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
         Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (далі – постанова № 1364) визначається орган виконавчої влади, якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), складові Переліку територій (зокрема, тимчасово окупована російською федерацією територія України, визначена відповідно до Закону № 1207), вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма Переліку територій (п. 1 постанови № 1364).
         Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
         У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.

Яким нормативно – правовим актом необхідно керуватись СГ для визначення належності його податкової адреси до тимчасово окупованої російською федерацією території України, території, на якій ведуться бойові дії, з метою перереєстрації на іншу територію України?

Категорія 116. Облік платників податків

Відповідь Коротка:
                   Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Повна:
                   Згідно з частиною другою ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1207) здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
                   Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
                   Згідно з п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
                   Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
                   Зміна контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування визначена нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588).
                   Платники податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована російською федерацією з 20 лютого 2014 року територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також тимчасово окуповані з 07 січня 2014 року території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, які визнані такими відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб з відповідною ознакою «податковою адресою є тимчасово окупована з 20 лютого 2014 року територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» або «податковою адресою є тимчасово окуповані території з 07 січня 2014 року, що входять до складу Донецької та Луганської областей». У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) на (з) тимчасово окуповану(ої) територію(ї) України в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб встановлюється/скасовується така ознака (абз. 2 п. 1.5 Порядку № 1588).
                   Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
                   06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), згідно з яким перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
                   Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (далі – Постанова № 1364) визначається орган виконавчої влади, якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), складові Переліку територій (зокрема, тимчасово окупована російською федерацією територія України, визначена відповідно до Закону № 1207), вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма Переліку територій (п. 1 постанови № 1364).
                   Таким чином, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
                   У зв’язку з цим Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 зі змінами (далі – Перелік територій № 309), може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.
                   Враховуючи викладене, суб’єкту господарювання для визначення належності його податкової адреси до тимчасово окупованої російською федерацією території України, території, на якій ведуться бойові дії, з метою перереєстрації на іншу території України необхідно керуватися Переліком територій № 309.

Електронний кабінет Дані Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій Онлайн навчання Глосарій Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Адміністративні послуги Контакт-центр Центри обслуговування Сервіс «Пульс»

Інформування платників податків

про останні зміни в законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС

Приєднатися