Пандемія COVID-19 спричинила трагедію людства, локдауни й економічний спад. ЄС швидко вжив заходів, щоб захистити життя та засоби для існування, а також виробив спільну європейську відповідь на виклики громадському здоров’ю та економіці.

Що робить ЄС

Солідарність — це осердя спільного реагування ЄС. ЄС мобілізує всі наявні ресурси, щоб допомогти державам-членам координувати їхні національні заходи у відповідь. Вони охоплюють надання об’єктивної інформації про поширення вірусу, ефективні зусилля для стримування вірусу та дії з усунення спричиненої пандемією економічної та соціальної шкоди.

Медичний резерв «rescEU», перший у ЄС спільний склад медичного обладнання для невідкладної допомоги, надав підтримку державам-членам, які зіткнулися з браком обладнання. Стратегія ЄС щодо вакцинації мала на меті пришвидшити розроблення, виробництво та розповсюдження вакцин проти COVID-19. ЄС покрив певні початкові витрати виробників вакцини, щоб у рамках своєї стратегії закупівлі вакцини пришвидшити розроблення та виробництво перспективних вакцин. Станом на сьогодні, після отримання позитивних наукових рекомендацій від Європейського агентства з лікарських засобів, для застосування в ЄС дозволено п’ять безпечних і ефективних вакцин.

Комісія забезпечила до 2,6 млрд доз вакцини до квітня 2021 року. Переговори про отримання додаткової кількості доз тривають. У січні 2021 року Комісія закликала держави-члени пришвидшити розгорнення вакцинації в ЄС. Постачання вакцини в держави-члени ЄС невпинно зростає, а вакцинація набирає обертів. Комісія також співпрацює з відповідною промисловістю, щоб збільшити потужність виробництва вакцин.

Розпочалась робота зі швидкого виробництва ефективних вакцин проти нових штамів вірусу. У лютому 2021 року Комісія започаткувала інкубаторій «HERA», щоб підготуватися до штамів COVID-19, які викликають занепокоєння, і забезпечити швидке розроблення та виробництво ефективних вакцин проти них.

У бюджеті ЄС на 2021–2027 роки та в плані відновлення «NextGenerationEU» передбачено 1,8 трлн євро для підтримки людей, компаній і регіонів, зокрема тих, які найбільше постраждали від кризи. Окрім того, ініціатива «SURE» («Підтримка для зниження ризиків безробіття ву надзвичайних ситуаціях») допомагає зберегти робочі місця та підтримувати сім’ї в 19 державах-членах.

У березні 2021 року Комісія представила законопроєкт про створення цифрового COVID-сертифіката ЄС, щоб сприяти безпечному вільному переміщенню громадян територією ЄС під час пандемії.

ЄС зобов’язався забезпечити постачання безпечної вакцини в усі куточки світу. Комісія та держави-члени ЄС внесли понад 2,2 млрд євро для глобальної ініціативи «COVAX», націленої на забезпечення справедливого доступу до вакцин проти COVID-19, і підтримують кампанії вакцинації в країнах-партнерах.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/coronavirus-response_uk

Здоров’я — це найбільший пріоритет Європейського Союзу. Політика ЄС у галузі охорони здоров’я доповнює політику держав-членів, щоб забезпечити кожному, хто живе в ЄС, захист від серйозних транскордонних ризиків для здоров’я та доступ до якісної медичної допомоги.

Хоча організація охорони здоров’я є відповідальністю кожної окремої держави-члена, але ЄС доповнює національні політики для досягнення спільних цілей. Політику ЄС у галузі охорони здоров’я зосереджено на протидії серйозним загрозам для здоров’я людини в ЄС, профілактиці захворювань і забезпеченні рівних шансів для всіх на збереження міцного здоров’я та отримання якісної медичної допомоги. Працювати разом також означає об’єднувати ресурси, що зумовлює масштабну економію.

Що робить ЄС

Забезпечення доступних, ефективних і стійких систем охорони здоров’я в ЄС є далекосяжним наміром Союзу. Робота ЄС охоплює заходи з вакцинації (зокрема проти COVID-19), боротьби з резистентністю до антибіотиків, запобігання пандеміям й іншим інфекційним хворобам та їх обмеження.

Роль ЄС у підготуванні до серйозних транскордонних загроз здоров’ю та реагуванні на них є суттєвою для захисту людей у Європі. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про міцніший Європейський союз охорони здоров’я для спільного подолання кризи в галузі охорони здоров’я, раку та нестачі лікарських засобів.

Рак є найчастішою причиною смерті в ЄС і дорого коштує для систем охорони здоров’я. ЄС підтримує профілактику, виявлення, раннє діагностування та лікування раку, а також високу якість життя для осіб, які хворіють на рак і які його здолали, шляхом реалізації Європейського плану боротьби з раком. ЄС активно бореться з курінням, запроваджуючи відповідне законодавство щодо тютюну та сприяючи здоровому способу життя.

Фармацевтична стратегія має на меті покращити доступ до прийнятних за ціною лікарських засобів для пацієнтів, зокрема тих, хто страждає на рідкісні хвороби. Вона також підтримує впровадження інновацій та урізноманітнення ланцюгів постачання з метою поліпшення нашої підготовки до кризи.

Основним інструментом для фінансування політики ЄС у галузі охорони здоров’я є програма «EU4Health» у обсязі 5,1 млрд євро. Вона фінансуватиме заходи з поліпшення профілактики хвороб, підготовленості та стійкості систем охорони здоров’я в ЄС. Окрім того, програма «Горизонт Європа» інвестує 5,4 млрд євро в наукові дослідження й інновації, пов’язані з охороною здоров’я.

Європейський центр профілактики та контролю захворювань оцінює нові загрози, щоб ЄС і державні органи охорони здоров’я могли швидко реагувати. А щоб пацієнти отримували найкраще лікування, усі лікарські засоби в ЄС повинні бути схвалені на національному рівні або на рівні ЄС (через Європейське агентство з лікарських засобів) перед виходом на ринок.

Європейська картка медичного страхування допомагає мандрівникам отримати лікування, якщо вони захворіють під час відвідування іншої країни ЄС, а законодавство ЄС щодо транскордонної медичної допомоги встановлює права громадян під час перетину кордонів для отримання планової медичної допомоги. Завдяки Європейським довідковим мережам пацієнти з рідкісними або складними хворобами отримують найкращу в Європі фахову допомогу, не виїжджаючи за межі своєї країни.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/health/

Європейський зелений курс — це план дій ЄС для того, щоб перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент. Це стратегія зростання, яка має на меті створити до 2050 року сучасну ресурсоефективну та конкурентну європейську економіку з нульовим рівнем викидів парникових газів, що не залишить нікого осторонь.

Зміна клімату та погіршення стану довкілля загрожують Європі й решті світу. Температура атмосфери підвищується, клімат змінюється.

Охорона довкілля та економічне зростання можуть іти пліч-о-пліч. За період із 1990 до 2019 ріку ЄС скоротив викиди парникових газів на 24%, а його економіка зросла приблизно на 60%.

Що робить ЄС

У Європейському зеленому курсі визначено, як перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент до 2050 року. Досягнення цієї цілі означає створення чистої, циркулярної економіки, відновлення біорізноманіття та скорочення забруднення. Для цього необхідно вживати заходів у всіх секторах економіки, як-от:

• інвестування в екологічно безпечні технології;
• підтримка інновацій у промисловості;
• використання чистіших, дешевших і більш здорових видів приватного та громадського транспорту;
• декарбонізація енергетичної галузі;
• забезпечення більшої енергоефективності будівель;
• співпраця з міжнародними партнерами для покращення глобальних екологічних стандартів.

ЄС взяв на себе зобов’язання стати кліматично нейтральним до 2050 року і встановив мету скоротити до 2030 року чистий рівень викидів парникових газів щонайменше на 55%, порівнянюючи з рівнем 1990 року. Перший в історії європейський кліматичний закон закріпить такі цілі та забезпечить, щоб політика ЄС сприяла їх досягненню.

Знадобляться значні інвестиції як від ЄС, так і від національного державного й приватного секторів. Інвестиційний план Європейського зеленого курсу мобілізує щонайменше 1 трлн євро для сталих інвестицій, а Механізм справедливого переходу забезпечить, щоб жодний регіон не залишився осторонь, надаючи цільову підтримку зі сприяння мобілізації щонайменше 150 млрд євро для регіонів, якіпостраждали найбільше. Кліматична діяльність — це частина всіх основних програм видатків ЄС, і щонайменше 30% бюджету на 2021–2027 роки виділено на пов’язані з кліматом ініціативи.

В основі Зеленого курсу лежить далекосяжна ціль зупинити втрату біорізноманіття та переломити її хід шляхом змінення наших систем харчування і способів використання лісу, землі, води й моря, а також змінення енергетичної галузі, міст і промисловості. Нова промислова стратегія ЄС допоможе промисловості Європи здійснити подвійний перехід до кліматичної нейтральності та цифрового лідерства. Цифрові технології відіграватимуть важливу роль у досягненні кліматичної цілі ЄС на 2050 рік, наприклад, шляхом оптимізації використання енергії в багатьох галузях, зокрема в сільському господарстві, транспорті й промисловому виробництві.

Зміна клімату й утрата біорізноманіття є глобальними загрозами, і ЄС надалі очолюватиме міжнародні зусилля для сприяння впровадженню далекосяжних екологічних, кліматичних та енергетичних політик у всьому світі.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_uk

ЄС наполегливо працює над тим, щоб стати першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року. Європейський зелений курс — це план для досягнення цієї цілі шляхом скорочення викидів парникових газів, інвестування в зелені технології, охорони нашого природного довкілля та заразом реагування на неминучі наслідки зміни клімату.

ЄС вживає заходів у відповідь на зміни клімату Землі, зокрема зростання глобальної температури через збільшення викидів парникових газів унаслідок діяльності людини. Підвищення середньої температури має багато наслідків, зокрема частіші метеорологічні явища, як-от повені, засухи та бурі. Окрім створення прямої загрози для людей, вони можуть також наразити на небезпеку виробництво харчових продуктів і створити дефіцит води, що може, у свою чергу, спричинити голод, конфлікти та міграцію.

Що робить ЄС

ЄС очолює глобальні зусилля з боротьби зі зміною клімату. Він активно працює з іншими країнами й регіонами для досягнення цілей Паризької угоди, яка має на меті стримати глобальне потепління на рівні нижче 2° C понад доіндустріальні рівні, і докладає зусилля, щоб обмежити зростання температури до 1,5 °C.

ЄС взяв на себе зобов’язання стати кліматично нейтральним до 2050 року і встановив ціль скоротити до 2030 року чистий рівень викидів парникових газів щонайменше на 55%, порівнюючи з з рівнем 1990 року. Перший Європейський кліматичний закон закріпить такі цілі, а далекосяжний пакет заходів, що утворює Європейський зелений курс, дасть можливість європейським громадянам і бізнесу скористатися перевагами екологічного («зеленого») переходу, який не залишить нікого осторонь.

Цей перехід вимагає дій від усіх складових економіки й суспільства. Окремі люди й спільноти можуть відіграти свою роль через Європейський кліматичний пакт, який запрошує кожного взяти участь у створенні екологічнішої Європи.

Стратегія ЄС для адаптації до зміни клімату сприяє вжиттю заходів, як-от зведення захисних споруд від повеней, розвивання посухостійких культур і зміна норм будівництва, і підтримує міжнародну діяльність, спрямовану на стійкість до зміни клімату.

Відсутність реакції на зміну клімату може дуже дорого коштувати Європі й решті світу. Водночас зростання попиту на чисті технології відкриває можливості для впровадження інновацій, індустріальної модернізації, створення зелених робочих місць і зростання. Європейський зелений курс є стратегією зростання, за допомогою якої такі можливості буде використано. Кліматична діяльність — це частина всіх основних програм видатків ЄС, і щонайменше 30% виділеного бюджету на 2021–2027 роки пов’язано з ініціативами у сфері клімату.

ЄС володіє всебічним комплексом заходів для скорочення викидів в усіх секторах економіки. Система ЄС із торгівлі квотами на викиди скорочує викиди від промисловості, електростанцій і авіації в економічно раціональний спосіб. Держави-члени ЄС також узгодили національні цілі для скорочення викидів в інших галузях, як-от транспорт, будівництво та сільське господарство.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/clima/

У ЄС одні з найвищих у світі екологічних стандартів, які охороняють природу і якість життя людей, роблять економіку більш екологічною та забезпечують дбайливе використання природних ресурсів.

Проте, наразі ми маємо справу з найбільшими глобальними викликами, зокрема зі зміною клімату, втратою біорізноманіття та дефіцитом ресурсів. Подолання цих викликів є нагальним і потребуватиме глибокого й швидкого перетворення нашого суспільства, нашого способу життя, виробництва та споживання. Відновлення ЄС після пандемії COVID-19 має відбуватися екологічним способом.. Воно має зробити Європу стійкішою і мусить бути справедливим та інклюзивним для всіх.

Екологічна політика ЄС відіграє вирішальну роль у наданні підтримки Європейському зеленому курсі, адже пришвидшує перехід до кліматично нейтральної, ресурсоефективної та відновлюваної економіки. У результаті планета люди віддадуть планеті більше, ніж беруть у неї.

Що робить ЄС

ЄС прагне зменшити вплив виробництва та споживання товарів і послуг на довкілля. Саме тому він прагне до впровадження циркулярної економіки, у якій цінність продуктів і матеріалів зберігається якомога довше, а використання відходів і ресурсів зведено до мінімуму. Це може суттєво вплинути на реалізацію цілі ЄС із досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та зупинення втрати біорізноманіття.

Новий План дій щодо циркулярної економіки, один з основних блоків Зеленого курсу, має на меті зробити екологічну продукцію нормою в ЄС. Він зосереджується на сферах із найбільшим потенціалом, як-от електроніка, акумулятори й транспортні засоби, текстиль, будівництво та харчові продукти. Відповідно до цього плану стратегія щодо пластику передбачає, щоб до 2030 року всі пластикові упаковки в ЄС були придатними для повторного використання або переробки, тоді як нові правила націлені на пластик одноразового використання.

ЄС повинен захистити природні ресурси та зупинити скорочення чисельності видів і середовищ існування, яким загрожує зникнення. За Стратегією ЄС щодо біорізноманіття буде, серед інших ініціатив, розширено охоронні зони на суходолі та на морі, висаджено мільярди дерев і залучено практики сталого сільського господарства. Вона спиратиметься на наявну мережу природоохоронних зон на території ЄС «Natura2000», де стала діяльність людини може співіснувати з рідкісними та вразливими видами й середовищами існування.

Щоб захистити людей від згубних екологічних впливів і ризиків для здоров’я, ЄС має на меті гарантувати безпечну питну воду та чисту воду для купання, покращити якість повітря, зменшити рівень шуму й скоротити або усунути наслідки дії шкідливих хімічних речовин.

ЄС також відіграє провідну роль у міжнародних зусиллях зі сприяння сталому розвитку. Екологічні виклики не зупиняються на кордонах. Потрібні додаткові дії на глобальному рівні, щоб забезпечити чистоту повітря, океанів й інших водних ресурсів, стале використання земельних ресурсів і екосистем, а також збереження зміни клімату на керованих рівнях. Дотримання екологічних стандартів забезпечується через торгові угоди ЄС з іншими країнами.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/topics/environment_en

Енергетична політика ЄС має на меті забезпечити надійне, конкурентне та прийнятне за ціною постачання енергоносіїв, дотримуючись водночас наших кліматичних цілей.

Європа зіткнулася з низкою серйозних енергетичних викликів. Окрім забезпечення надійного постачання енергоносіїв за розумною ціною для кожного, ЄС повинен перейти від економіки, що ґрунтується на використанні викопного палива, до чистішої вуглецево-нейтральної системи.

Для здійснення такого переходу ЄС повинен стати енергоефективнішим, розширити масштаби відновлюваної енергетики, залучити інновації та нові технології, поліпшити транскордонні енергетичні зв’язки і зменшити залежність від імпорту енергоносіїв.

Що робить ЄС

Кожна держава-член визначає власний енергетичний баланс, однак координування правил на рівні ЄС дозволяє їм досягти спільних політичних цілей.

Клімат і енергетика нерозривно пов’язані. На енергетичну галузь припадає 75% викидів парникових газів у ЄС. Щоб досягти своєї цілі стати кліматично нейтральним до 2050 року, ЄС намагається повністю переоцінити свою енергетичну систему.

Енергетичний союз втілить у життя це перетворення шляхом координування дій з іншими галузями політики, як-от транспорт, наукові дослідження й інновації, цифровізація, циркулярна економіка та стале фінансування.

Законодавчий пакет «Чиста енергія для всіх європейців» допоможе пришвидшити перехід до чистої енергетики та виконати зобов’язання ЄС за Паризькою угодою.

Декарбонізація електроенергетичного сектору за допомогою відновлюваних джерел енергії є одним із ключових елементів Європейського зеленого курсу. Морська відновлювана енергетика — одна з технологій із найвищим потенціалом. Окрім того, ЄС вживає заходів для покращення енергетичної ефективності, зокрема шляхом оновлення мільйонів європейських будівель і використання екодизайну й енергетичних маркувань.

Запропоновані стратегія ЄС з інтеграції енергетичної системи та воднева стратегія ЄС створюють підґрунтя для повністю декарбонізованого, ефективнішого, гнучкішого та взаємопов’язаного енергетичного сектору. Окрім того, Комісія замислюється над подоланням нових викликів, як-от декорбонізація газового сектору, наприклад, шляхом скорочення викидів метану.

Реагування на ці виклики на рівні ЄС відкриває, крім того, можливості для зростання, створення робочих місць, проведення наукових досліджень і встановлення більш конкурентного й екологічного енергетичного ринку. Споживачі повинні також отримати значні вигоди, оскільки йдеться про їхні права на зміну постачальників енергії і, отже, менші рахунки за комунальні послуги й нижчий рівень забруднення повітря. Певні додаткові політики та заходи, які допомагають забезпечити досягнення ЄС поставлених цілей, охоплюють:

• нові транскордонні газові та електричні мережі, наприклад, проєкти для кращої інтеграції відновлюваних джерел у електромережі;
• заходи з форсування зусиль щодо акумуляторів, зокрема створення Європейського акумуляторного альянсу для розроблення акумуляторної технології та нарощення виробничої потужності в ЄС;
• ініціативу для вугільних регіонів, що переходять на джерела чистої енергії, не залишаючи нікого осторонь;
• внесок у міжнародний проєкт у сфері ядерного синтезу «ITER» —один із найбільш перспективних енергетичних продуктів у світі.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://energy.ec.europa.eu/index_en

Транспортна політика ЄС підтримує європейську економіку в дії, розвиваючи сучасну інфраструктуру, завдяки якій подорожі стають швидшими й безпечнішими, сприяючи водночас впровадженню сталих і цифрових рішень.

Європі потрібні дієві транспортні сполучення, щоб сприяти веденню бізнесу, зростанню та працевлаштуванню, туризму й відпочинку, а також, щоб люди не втрачали зв’язок між собою. Транспорт робить найбільший внесок в економіку, безпосередньо забезпечуючи роботою приблизно 10 мільйонів людей. Транспортну політику ЄС зосереджено на створенні єдиного європейського антикризового простору з чистішим і більш екологічним транспортом та справедливою конкуренцією.

Що робить ЄС

Завдяки ЄС за останні 20 років відбувся значний прогрес у транспортній галузі Європи: підвищення рівня безпеки в повітрі, на морі й автошляхах, покращення умов праці для працівників транспортної галузі, розширення та здешевлення варіантів мобільності, пришвидшення руху до чистіших і цифрових технологій.

На транспорт припадає чверть викидів парникових газів у ЄС, тож Європейський зелений курс має на меті зменшити їх на 90% до 2050 року. Досягнення більш сталої та розумнішої мобільності означає надання прийнятніших за ціною, доступніших, здоровіших і чистіших альтернатив. Ключова ціль — сприяти ширшому використанню чистих транспортних засобів і альтернативних видів палива та зміцнити роль екологічних видів транспорту, як-от залізниця. 2021 рік було оголошено Європейським роком залізниці, який підкреслив переваги залізниці як сталого, розумного й безпечного транспортного засобу.

Покращення ефективності є надзвичайно важливим. Наприклад, цифрові технології, що уможливлюють впровадження автоматизованої мобільності та розумних систем управління дорожнім рухом, допоможуть покращити ефективність і зробити транспорт чистішим.

Політика щодо транспортної інфраструктури ЄС, фінансована через програму «Механізм «Сполучення Європи» з бюджетом понад 25,8 млрд євро, має на меті з’єднати весь континент. Вона передбачає усунення розбіжностей між національними транспортними мережами та сприяння інвестиціям у транскордонні сполучення. Пріоритетом є також екологічно безпечні види транспорту, як-от залізниця, і розвиток інфраструктури для транспортних засобів, що використовують альтернативні види палива.

Транспорт — це хребет єдиного ринку, що підтримує економіку ЄС у дії. Завдяки створенню єдиного європейського ринку в авіації та сприянню реалізації ініціативи «Єдине європейське небо», перельоти стають легшими та доступнішими. Ліцензовані залізничні компанії можуть тепер пропонувати свої послуги в будь-якій точці ЄС, а —працювати в будь-якій країні.

Безпека та надійність понад усе. Попри прогрес у правильному напрямку, в 2020 році приблизно 18 800 людей загинули внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Саме тому ЄС активно працює над підвищенням рівня безпеки на дорогах. Транспортна політика ЄС допомагає мандрівникам і в інший спосіб: пасажири літаків, потягів, кораблів і автобусів, які подорожують територією ЄС, мають певні права в разі затримки або скасування рейсів.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://transport.ec.europa.eu/index_uk

Спільна сільськогосподарська політика забезпечує стабільне постачання харчових продуктів, які виготовляють у сталий спосіб і за прийнятними цінами для 447 млн споживачів у ЄС. Вона також допомагає боротися зі зміною клімату, керувати нашими природними ресурсами й підтримувати працевлаштування та зростання в сільських місцевостях.

Спільну сільськогосподарську політику застосовують у всіх країнах ЄС і фінансують із бюджету ЄС. Вона підтримує життєво важливий сектор харчової промисловості й фермерства, що створює приблизно 40 мільйонів робочих місць.

Кризи, як-от зміна клімату та пандемія COVID-19, нагадують, що наша харчова система перебуває під загрозою і повинна стати стійкішою. Більш здорова й екологічна харчова система ЄС є наріжним каменем Європейського зеленого курсу.

Що робить ЄС

Спільна сільськогосподарська політика забезпечує підтримку за допомогою таких заходів.

• Прямі платежі на підтримку доходів фермерського господарства. Вони зменшують ризики та непевність, пов’язані із сільським господарством. Їх виділяють за умови дотримання суворих правил щодо безпечності харчових продуктів, стану довкілля, здоров’я та добробуту тварин.
• Ринкові заходи для подолання складних ситуацій, наприклад, раптового скорочення попиту через загрозу для здоров’я або падіння цін через тимчасовий надлишок пропозиції.
• Програми розвитку сільських територій (співфінансовані державами-членами ЄС), які сприяють упровадженню інновацій і конкурентоспроможності для того, щоб сільські території стали привабливішими для проживання та працевлаштування.

У 2019 році ЄС надав фермерам підтримку розміром 57,98 млрд євро, у якій обсяг доплат до доходу становить приблизно три чверті від загальної суми.

Пропозиції щодо майбутньої спільної сільськогосподарської політики мають на меті змістити акцент із правил та їх дотримання на продуктивність і результати. Вони намагаються культивувати сталий і конкурентний сільськогосподарський сектор, який може сприяти досягненню цілей Європейського зеленого курсу. Фермери, агропродовольчі компанії, лісники та сільські громади відіграють суттєву роль у багатьох питаннях. Одним із таких питань є стратегія «Від ферми до виделки» («Farm to Fork strategy»), яку спрямовано на охорону довкілля за допомогою виробництва та споживання екологічних харчових продуктів. Ця стратегія має на меті заохочувати кожного до здорової їжі та запобігти втраті харчових продуктів й утворенню харчових відходів, водночас забезпечуючи фермерам засоби для існування. Майбутня спільна сільськогосподарська політика тісно пов’язана зі Стратегією ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року й повинна впроваджуватися з 1 січня 2023 року після досягнення остаточної угоди між Європейським парламентом і Радою.

Загальний закон ЄС щодо харчових продуктів має на меті охороняти й захищати здоров’я людей та інтереси споживачів, забезпечуючи дієву роботу єдиного ринку. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів надає поради щодо пов’язаних із харчовими продуктами питань, щоб захистити людей, тварини, рослини й довкілля. Європейська система швидкого оповіщення про харчові продукти й корми допомагає забезпечити вилучення з полиць харчових продуктів, які не відповідають європейським стандартам. У разі значного спалаху захворювань тварин або отруєння харчових продуктів органи ЄС можуть стежити за переміщенням харчових продуктів через систему «TRACES».

Докладну інформацію наведено за посиланням https://commission.europa.eu/food-farming-fisheries_uk

Наші океани виробляють більшість кисню, яким ми дихаємо, регулюють наші погоду й клімат і є домівкою для більшості видів, які існують на планеті. Крім того, вони є важливими рушіями європейської економіки, забезпечуючи нас їжею, робочими місцями, транспортом і місцями для відпочинку. ЄС працює над тим, щоб охороняти й захищати наші моря й океани та забезпечити їхню екологічну й економічну сталість для майбутніх поколінь.

Що робить ЄС

Досягнувши обороту 650 млрд євро в 2018 році та забезпечуючи роботою приблизно 4,5 млн людей, сектор блакитної економіки ЄС перебуває в належному стані. Стратегія ЄС щодо сталої «блакитної економіки» має на меті використати потенціал сталого зростання в секторах морської економіки та мореплавства загалом.

Завдяки науковим дослідженням та інноваціям, моря й океани є джерелом відновлюваної енергії, мінеральних речовин і фармацевтичних матеріалів. ЄС має унікальне становище для розвитку морської відновлюваної енергетики завдяки кількості та розмаїттю морських басейнів і невпинному зниженню цін на нові установки. Пропозиції щодо максимального збільшення цього потенціалу допоможуть ЄС досягти його цілі стати кліматично нейтральним до 2050 року.

Створюючи ці нові можливості, ЄС також відіграє важливу роль у сприянні відповідальному та сталому використанню морів як у Європі, так і в усьому світі.

Спільна політика ЄС щодо рибальства спрямована на забезпечення екологічної, економічної та соціальної сталості рибальства й аквакультури (риборозведення в контрольованих умовах). Її цілі ― культивувати динамічну та сталу рибну промисловість, зберегти ресурси й захистити морське середовище, забезпечуючи водночас справедливий рівень життя для спільнот, які займаються рибальством. Вона охоплює комплекс правил для управління європейськими рибальськими флотами та збереження рибних запасів. Щоб запобігти надмірному вилову риби, квоти для держав-членів ЄС установлюють обмеження на вилов для кожного виду, тоді як обов’язок щодо вивантаження передбачає уникнення практики викидання небажаної риби.

ЄС запровадив охоронні зони для захисту морських екосистем та їхнього біорізноманіття, як і послуг, що вони надають, і має на меті захистити до 2030 року щонайменше 30% морів ЄС. Окрім того, правила ЄС щодо боротьби із засміченням моря зменшили негативний вплив 10 видів пластикових виробів одноразового використання, котрі найчастіше знаходять на пляжах і в морях Європи, як і загублене та покинуте рибальське приладдя.

Фінансування спільної політики ЄС щодо рибальства та морської політики ЄС буде здійснене з Європейського фонду морського та рибного господарства і аквакультури. Після остаточного схвалення фонд надасть більше ніж 6,1 млрд євро (на 2021–2027 роки) для сталого розвитку в цій галузі, зосереджуючись, зокрема, на підтримці малого прибережного рибальства.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/oceans-and-fisheries/index_en

Економічний і валютний союз забезпечує спільний фундамент для стабільності, працевлаштування та зростання на всій території ЄС.

Економічний і валютний союз об’єднує економіки ЄС за допомогою скоординованої економічної та фіскальної політики, гармонізованих правил для фінансових установ, спільної валютної політики і спільної валюти — євро. Це потужний інструмент для забезпечення робочих місць, зростання, соціальної справедливості та фінансової стабільності. Хоча останніми роками відбулися важливі інституційні реформи для зміцнення Економічного та валютного союзу, робота над ним досі триває.

Що робить ЄС

Економічна й фінансова політика ЄС має на меті:

• створити робочі місця та стимулювати інвестування;
• сприяти економічній стабільності;
• покращувати ефективне функціонування Економічного та валютного союзу;
• регулювати фінансові інституції та комплексні фінансові продукти;
• зберігати фінансову стабільність і захищати платників податків під час фінансових криз;
• посилювати міжнародну роль євро.

Хоча всі 27 держав-членів є частиною Економічного та валютного союзу, але більшість із них інтегрувалися далі та прийняли євро як свою валюту. Разом ці країни утворюють зону євро. Сьогодні євро використовують понад 340 млн людей у 19 державах-членах. Банкноти та монети євро є наочним символом свободи, зручності та можливостей, які забезпечує ЄС.

Після фінансової кризи 2008 року ЄС ужив заходів для для створення безпечнішого фінансового сектору й усунення певних інституційних слабких місць, які виявила криза в Економічному та валютному союзі. ЄС зміцнив економічне управління, розробив систему для захисту фінансової стабільності в зоні євро, покращив стан публічних фінансів держав-членів і сприяв впровадженню реформ для заохочення інвестицій. Крім того, ЄС упровадив гармонізовані правила для зміцнення стійкості фінансових інституцій ЄС і посилення нагляду за банками в зоні євро.

Міцні підвалини, забезпечені Економічним і валютним союзом, допомогли державам-членам пережити безпрецедентні економічні й соціальні наслідки пандемії COVID-19. Пандемія підкреслила необхідність швидкого, рішучого й скоординованого реагування на кризи. ЄС відповів на це, дозволивши державам-членам відхилитися від своїх звичайних бюджетних вимог і створивши ініціативу «SURE» в обсязі 100 млрд євро, щоб допомогти захистити робочі місця та працівників, а також започаткувавши безпрецедентний Механізм відновлення та стійкості в обсязі 723,8 млрд євро (у поточних цінах) — центральний елемент «NextGenerationEU». Механізм фінансує інвестиції та реформи, що містяться в планах відновлення та стійкості, підготовлених державами-членами. Ці заходи підтримуватимуть «зелений» і цифровий переходи, допомагаючи країнам ЄС вийти з пандемії сильнішими.

Докладну інформацію наведено за посиланнями https://commission.europa.eu/business-economy-euro_uk
https://commission.europa.eu/topics/banking-and-financial-services_uk

ЄС сприяє створенню більшої кількості кращих робочих місць у Європі та має на меті встановити справедливі соціальні стандарти для всіх, зокрема завдяки Європейському соціальному фонду + (ESF+) обсягом 99,43 млрд євро на 2021–2027 роки.

ЄС і його держави-члени несуть спільну відповідальність за політику зайнятості й соціальні справи. Комісія визначила головними пріоритетами працевлаштування, зростання та інвестиції, які підтримує «NextGenerationEU» — план відновлення ЄС для боротьби із соціальними й економічними наслідками пандемії COVID-19.

Що робить ЄС

Політику ЄС щодо зайнятості та соціальних справ розроблено для:

• створення якісних робочих місць на всій території ЄС;
• надання допомоги працівникам у пошуку роботи в рідній чи іншій державі-члені;
• сприяння розвитку навичок і підприємництва;
• координування та модернізації схем соціального забезпечення;
• створення кращих умов праці шляхом впровадження спільних мінімальних стандартів;
• підтримки соціальної інтеграції та боротьби з бідністю й бездомністю;
• захисту прав людей з інвалідністю.

ЄС надає та координує фінансування, щоб допомогти державам-членами інвестувати в такі сфери, як догляд за дітьми, охорона здоров’я, навчання, доступна інфраструктура й пошук роботи. Європейський соціальний фонд + (ESF+) допоможе мільйонам людей здобути нові навички, зокрема необхідні для зеленого й цифрового переходів, і знайти кращу роботу. Програма «Гарантія для молоді» допомагає забезпечити, щоб усі люди віком до 30 років отримали якісні й конкретні пропозиції працевлаштування, стажування, практики чи безперервної освіти протягом 4-х місяців після завершення формальної освіти або отримання статусу безробітного. Водночас нова ініціатива під назвою ALMA (aim, learn, master, achieve — прагнути, вчитись, опанувати, досягти) має на меті допомогти незахищеним молодим людям, чкі мають небагато шансів на отримання доступу до роботи або навчання з індивідуальних або структурних причин.

Європейську програму розвитку навичок розроблено, щоб допомогти окремим особам і підприємствам розвивати більше навичок і кращі з них. Вона встановлює далекосяжні цілі, що повинні бути досягнуті до 2025 року.

Європейські засади соціальних прав закріплюють принципи та права у сферах рівних можливостей на ринку праці, справедливих умов праці та соціального захисту. План дій із втілення цих принципів у реальність визначає ключові цілі для працевлаштування, навчання, соціального захисту й соціальної інклюзії, що повинні бути досягнуті до 2030 року.

Правила ЄС щодо координування соціального забезпечення не замінюють національні системи, а захищають права на соціальне забезпечення для осіб, які змінюють місце проживання всередині ЄС (а також в Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії). Європейський орган із питань праці забезпечує справедливе, просте й ефективне виконання правил ЄС щодо мобільності робочої сили. Європейський портал мобільності робочих місць «EURES» допомагає шукачам роботи та компаніям, що її пропонують, знайти один одного, а послуга «Europass» — створити резюме.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://commission.europa.eu/topics/employment-and-social-affairs_uk

ЄС взяв на себе зобов’язання створити привабливіше інвестиційне середовище, яке стимулюватиме економічне зростання та створення робочих місць. Він має на меті досягти цього шляхом усунення перешкод для інвестування та шляхом сприяння здобуттю громадянами ЄС навичок, необхідних для роботи майбутнього.

ЄС бореться з наслідками пандемії COVID-19 і одночасно працює над тим, щоб допомогти громадянам ЄС успішно здійснити «зелений» і цифровий переходи. Він має на меті забезпечити справедливу й інклюзивну трансформацію економіки ЄС так, щоб кожний громадянин міг скористатися перевагами, які пропонує подвійний перехід, а також упевнитися, що нікого не залишили осторонь.

Що робить ЄС

Програма «InvestEU» — важливий елемент плану відновлення ЄС для боротьби з наслідками пандемії COVID-19 і досягнення довгострокових пріоритетів ЄС. Вона спирається на успіх інвестиційного плану для Європи, за яким мобілізовано понад 500 млрд євро в період із 2015 до 2020 року, щоб допомогти заповнити інвестиційні прогалини, спричинені фінансовою кризою 2007–2008 років. Щоб ще більше підтримати відновлення інвестиційної діяльності, «InvestEU» надає гарантію в рамках бюджету ЄС. Це допомагає бізнесу в ЄС отримати доступ до необхідного йому фінансування й залучити його. Ця програма має на меті залучити щонайменше 372 млрд євро для додаткового інвестування з 2021 до 2027 року.

Програму зосереджено на чотирьох ключових галузях політики:

• стала інфраструктура;
• наукові дослідження, інновації та цифровізація;
• малий і середній бізнес;
• соціальні інвестиції та навички.

Щоб доповнити цю програму, консультативний центр «InvestEU» діятиме як єдине вікно для визначення, підготування та розроблення інвестиційних проєктів на всій території ЄС.

Швидкий перехід до кліматично нейтральної та цифрової Європи змінює спосіб, у який ми працюємо. Європейський порядок денний із розвитку навичок уже допомагає реагувати на цей виклик і встановлює цілі, яких потрібно досягнути до 2025 року. Він впроваджує ключові принципи Європейських засад соціальних прав, які мають на меті створити справедливий та інклюзивний європейський ринок праці. Щоб забезпечити громадянам конкретні переваги, встановлено ключові цілі стосовно працевлаштування, навчання, соціального захисту й інклюзії на 2030 рік.

Механізм справедливого переходу, Механізм відновлення та стійкості та запропонований у майбутньому Соціальний кліматичний фонд надаватимуть підтримку, щоб скоротити регіональну й соціальну нерівність. Комісія також працює над пошуком конкретних заходів і рішень для подолання демографічних викликів, що постали перед Європою, аби підтримати людей, регіони та громади, які постраждали найбільше.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://commission.europa.eu/business-economy-euro_uk

Регіональну політику орієнтовано на всі регіони й міста ЄС, щоб підтримати створення робочих місць, конкурентоспроможність підприємств, економічне зростання та сталий розвиток, а також поліпшити якість життя громадян.

Модернізація аеропортів Риги та Вроцлава, покращення міської мобільності в Афінах, Софії та Клуж-Напоці, збереження Мон-Сен-Мішеля й убезпечення Помпеїв, розвивання широкосмугової інфраструктури на території всієї Литви, підтримка малих і середніх підприємств в Утрехті та Паредеші, ремонт водоочисних споруд у Тренчині та Славонському Броді, сприяння використанню інформаційних технологій в університетах Нікосії та Любляни — ось лише декілька прикладів з-поміж тисяч проєктів, співфінансованих регіональною політикою ЄС.

Що робить ЄС

Регіональна політика — це основа європейської солідарності, що сприяє економічному зростанню та покращує якість життя за допомогою стратегічних інвестицій. Вона спрямовує левову частку своїх фінансових ресурсів на допомогу менш розвиненим країнам і регіонам ЄС, щоб ті надолужили розвиток, а також на зменшення таким чином економічної, соціальної й територіальної нерівності, що досі існує в ЄС.

Управління регіональною політикою спільно здійснюють Європейська комісія, держави-члени ЄС та їхні регіони, які обирають проєкти, що їх співфінансуватиме ЄС за програмами, попередньо узгодженими з Комісією. Фонди ЄС завжди доповнюють національні (приватні та/або державні) кошти.

Регіональна політика приділяє особливу увагу потребам і потенціалу прикордонних регіонів за допомогою програм європейської територіальної співпраці («Interreg»).

Майже третину бюджету ЄС на 2021–2027 роки (392 млрд євро) виділено на регіональну політику. Ці ресурси використовують для фінансування стратегічних об’єктів транспортно-комунікаційної інфраструктури, сприяння переходу до екологічно чистішої економіки, підтримки малих і середніх підприємств у підвищенні інноваційності й конкурентоспроможності, створення нових і стабільних можливостей працевлаштування, зміцнення та модернізацію систем освіти, а також для формування більш інклюзивного суспільства.

Окрім того, ініціатива «Допомога у відновленні згуртованості й територій Європи» (REACT-EU) у рамках пакету «NextGenerationEU» надасть до 2023 року понад 50 млрд євро свіжих ресурсів наявним програмам у державах-членах для підтримки відновлення після пандемії COVID-19.

Щоб досягти цілі ЄС стати першим кліматично нейтральним континентом, Механізм справедливого переходу допоможе мобілізувати приблизно 55 млрд євро в період з 2021 до 2027 року для підтримки регіонів, на які найбільше вплинув перехід на кліматично нейтральну економіку. Запропонований Соціальний кліматичний фонд також має на меті допомогти державам-членам підтримати перехід до кліматичної нейтральності для людей, які найбільше залежать від викопних видів палива.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/topics/regional-policy_uk

Програма наукових досліджень та інновацій «Горизонт Європа» з бюджетом 95,5 млрд євро допомагає стимулювати працевлаштування і зростання та подолати деякі з найсерйозніших викликів, що стоять перед нами.

Наукові дослідження й інновації мають вирішальне значення для нашої економіки та суспільства. Вони є основою європейських зусиль у створенні робочих місць і стимулюванні зростання та інвестицій і допомагають покращити життя людей шляхом удосконалення таких галузей, як охорона здоров’я, транспорт і енергетика. Вони також забезпечують нас знаннями й рішеннями для боротьби як із нагальними проблемами, як-от пандемія COVID-19, так і з довгостроковими викликами, скажімо, зміна клімату та боротьба з раком.

Що робить ЄС

ЄС — найбільша у світі фабрика знань, що створює майже третину світової науково-технічної продукції. Утім, в умовах зростання конкуренції ЄС повинен і надалі перетворювати блискучі ідеї в галузі наукових досліджень й інновацій в успішні технології та продукцію. Усі держави-члени ЄС мають власну політику та програми фінансування в галузі наукових досліджень, проте можна успішно вирішити багато важливих питань, допомагаючи науковцям і новаторам з різних країн працювати разом. Саме тому наукові дослідження й інновації мають підтримку на рівні ЄС, зокрема за програмою «Горизонт Європа».

«Горизонт Європа» — одна з найбільших і найамбітніших у світі програм у галузі наукових досліджень, що інвестує 95,5 млрд євро (на 2021–2027 роки) на додаток до інших державних і приватних інвестицій, залучених завдяки цим коштам. Ґрунтуючись на досягненнях програми «Горизонт 2020», вона продовжує втілювати наукове вдосконалення Європи через Європейську дослідницьку раду та стипендіальні програми й програми обміну Фонду імені Марії Склодовської-Кюрі. Ця програма також використовує наукові поради, технічну підтримку та спеціальні дослідження Спільного дослідницького центру — служби Комісії з питань науки та знань.

У межах програми «Горизонт Європа» створено низку місій ЄС як новий спосіб співпраці для подолання великих викликів у галузях охорони здоров’я, зміни клімату й охорони довкілля. Кожна з п’яти місій працює в рамках комплексу дій для досягнення конкретних результатів до 2030 року.

«Горизонт Європа» також підтримує європейські партнерства, які об’єднують ЄС, державні органи та приватний сектор для подолання найактуальніших викликів для Європи за допомогою спільних ініціатив із наукових досліджень й інновацій. Вони допоможуть зміцнити новий європейський дослідницький простір, що має на меті створити єдиний ринок ЄС для наукових досліджень, інновацій і технологій та дає країнам можливість підвищити свою ефективність шляхом зближення політики й програм щодо наукових досліджень.

У всій програмі «Горизонт Європа» застосовується обов’язковий відкритий доступ до публікацій і принципи відкритої науки.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/topics/research-and-innovation_uk

Єдиний ринок — одне з найбільших досягнень ЄС. Протягом 30 років він допомагає полегшувати щоденне життя громадян і підприємств, уможливлюючи вільне переміщення товарів, послуг, людей і капіталів у ЄС.

Завдяки єдиному ринку (який іноді називають внутрішнім) громадяни ЄС можуть навчатися, жити, купувати, працювати й виходити на пенсію в будь-якій державі-члені ЄС, а також користуватися продукцією з усієї Європи. Компанії мають можливість розширити свою діяльність, а конкуренція допомагає знизити ціни та забезпечити ширший вибір для споживачів. Водночас ЄС працює над тим, щоб таке розширення свобод не підривало засади справедливості, захисту споживачів, прав працівників та екологічної сталості.

Що робить ЄС

Ґрунтуючись на промисловій стратегії ЄС, єдиний ринок відіграє суттєву роль у підтримці бізнесу на шляху до «зеленого» й цифрового переходів. Він також допомагає захистити компанії від шоку пропозиції та криз постачання, зміцнюючи їхню глобальну конкурентоспроможність.

ЄС працює над тим, щоб:

• урахувати досвід, отриманий внаслідок пандемії COVID-19 та вторгнення Росії в Україну, наприклад, усуваючи перебої в ланцюзі постачання;
• забезпечити створення єдиним ринком для компаній і підприємців більше можливостей розширення їхньої діяльності;
• усунути перешкоди, які заважають людям легко купувати або продавати товари й послуги в іншій державі-члені, а працівникам — легко пересуватися;
• забезпечити застосування однакових правил щодо справедливості, можливостей та обов’язків також і до цифрової економіки;
• поліпшити можливості підвищення кваліфікації або перекваліфікації в усіх галузях промисловості;
• забезпечити доступ до фінансів, стандартів і патентів для формування, розгортання та захисту європейського лідерства в інноваційних технологіях.

Нові промислові альянси в ключових галузях, де ЄС залежить від держав, що не є членами ЄС, відіграють вирішальну роль у досягненні його цілей. У рамках цих зусиль ЄС представив нові заходи для поліпшення переходу до циркулярної економіки й убезпечення стабільнішого постачання критично важливої сировини.

Малі й середні підприємства, які становлять 99% усіх компаній у ЄС, створюють дві третини робочих місць у приватному секторі загалом. Політика ЄС сприяє створенню нових видів бізнесу та підтримує зусилля інноваційних підприємств у розгортанні їхньої діяльності.

Маючи бюджет у 4,2 млрд євро на 2021–2027 роки, програма «Єдиний ринок» об’єднує широкий спектр діяльності в таких галузях, як безпечність харчових продуктів, захист споживачів, стандартизація та конкурентоспроможність, зменшення випадків подвійного регулювання й покращення координації.

На порталі «Your Europe» («Твоя Європа») є інформація про умови проживання, роботи, подорожей, навчання та ведення бізнесу в іншій державі-члені. Він також пропонує доступ до таких послуг, як «Your Europe Advice» («Порада від твоєї Європи») і мережа для вирішення проблем «SOLVIT».

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/business-economy-euro/doing-business-eu_uk

Політика ЄС щодо споживачів захищає права споживачів, гарантує безпечність продукції, допомагає людям зробити свідомий вибір, коли вони купують товари й послуги, і пропонує інструменти для вирішення проблем, якщо щось пішло не за планом.

Єдиний ринок ЄС пропонує споживачам доступ до ширшого вибору, гнучкість, якість і оптимальне співвідношення ціни та якості. Політика ЄС щодо споживачів забезпечує дотримання прав людей, якщо вони стикаються з будь-якими проблемами під час купівлі товарів або послуг в інших державах-членах, шляхом зміцнення довіри та заохочення торгівлі, зокрема й у режимі онлайн.

Що робить ЄС

У Новому порядку денному щодо споживачів викладено стратегію ЄС до 2025 року. У ньому окреслено заходи, які ЄС вживатиме для реагування на нові виклики, як-от COVID-19 та «зелений» і цифровий переходи. До них належать вирішення проблем довкілля та сталості, забезпечення реалізації прав споживачів і захист вразливих споживачів.

ЄС пропонує споживачам пакет практичних прав, якщо щось іде не за планом.

• Покупці, що здійснили купівлю онлайн, мають 14 днів, щоб змінити думку про свою покупку та відмовитися від неї. Вони можуть повернути товар протягом 2 тижнів та отримати свої гроші назад.
• Якщо річ, придбана в ЄС (онлайн або у магазині), не така, як у рекламі, або не працює належно, споживач має право щонайменше на безоплатний ремонт або безоплатну заміну.
• Правила ЄС щодо іпотеки передбачають надання чіткої інформації в рекламі та вчасне надання інформації споживачам до підписання договору.
• Для всіх видів транспорту існують мінімальні стандарти прав пасажирів, зокрема права на інформацію, допомогу та компенсацію в разі скасування чи тривалої затримки рейсів.

ЄС також надає допомогу для швидкого й ефективного врегулювання спорів із продавцями. Онлайн-платформа для врегулювання спорів дає споживачам і продавцям можливість врегулювати спори стосовно онлайн-покупок. Мережа європейських центрів споживачів надає споживачам безоплатні допомогу та консультації щодо їхніх транскордонних покупок. Нові правила ЄС щонайпізніше до середини 2023 року спростять для організацій процеси захисту колективних інтересів споживачів і подання позовних заяв до суду.

Суворі стандарти безпечності, охорони здоров’я та довкілля застосовуються до іграшок, електричних приладів, косметичних засобів і фармацевтичних препаратів. Жорсткі правила забезпечують відкликання з ринку небезпечних продуктів, а через систему швидкого оповіщення ЄС про небезпечні нехарчові продукти щороку повідомляється про сотні таких продуктів. У 2021 році Комісія запропонувала переглянути правила щодо безпечності продукції, зокрема нові правила щодо електронних торговельних майданчиків, а також правила ЄС щодо споживчих кредитів.

План дій ЄС щодо циркулярної економіки узгоджує права споживачів та екологічні права, зосереджуючись на сталій продукції вищої якості та з довшим строком придатності.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://commission.europa.eu/live-work-travel-eu/consumer-rights-and-complaints_uk

Правила ЄС щодо конкуренції мають на меті забезпечити, щоб усі компанії конкурували на єдиному ринку на засадах чесності та рівності на користь споживачам, підприємствам і європейській економіці загалом.

Разом із державними органами з питань конкуренції та національними судами Комісія втілює правила ЄС стосовно конкуренції, щоб забезпечити чесну конкуренцію компаній між собою. Це допомагає знижувати ціни та покращувати якість, спонукає до впровадження інновацій і ефективності й створює ширший вибір для споживачів.

Що робить ЄС

Єврокомісія вживає заходів щодо:

• картелів або інших протиправних домовленостей між компаніями з метою уникнення конкуренції між ними або встановлення штучно завищених цін;
• випадків, коли великі гравці зловживають своєю домінуючою позицією на ринках, щоб спробувати витіснити конкурентів або встановити завищені ціни;
• злиття та поглинання компаній, що можуть обмежити конкуренцію на єдиному ринку;
• фінансової підтримки (державної допомоги), яку уряди країн ЄС надають компаніям, що може порушити конкуренцію на єдиному ринку через надання переваги певним компаніям перед іншими;
• сприяння культурі конкуренції на міжнародному рівні, щоб компанії ЄС користувалися чесною конкуренцією на ринках будь-де у світі.

Примусове впровадження політики щодо конкуренції є позитивним для громадян ЄС. Наприклад, у 2020 році (за мінімальними оцінками Комісії) сума, заощаджена споживачами завдяки забороні картелів і втручанню у випадках злиття, сягнула 14–23,3 млрд євро.

Розслідування в ЄС антиконкурентних дій поширюється на товари, професії та послуги. Комісія здійснює моніторинг допомоги, яку уряди країн ЄС надають бізнесу, щоб запобігти отриманню певними компаніями нечесних переваг перед конкурентами. Надання державної допомоги можливе, якщо вона сприятиме незахищеним регіонам, малому й середньому бізнесу, науковим дослідженням і розробкам, охороні довкілля, навчанню, працевлаштуванню та культурі чи підтримуватиме їх.

Нові правила щодо державної допомоги, упроваджені в січні 2022 року, узгоджено з важливими цілями ЄС в рамках Європейського зеленого курсу. Вони мають на меті допомогти державам-членам ЄС досягти далекосяжних енергетичних і кліматичних цілей ЄС, підтримуючи проєкти щодо охорони довкілля, зокрема щодо захисту клімату та виробництва «зеленої» енергії.

ЄС також працює над забезпеченням того, щоб його законодавство не відставало від цифрової трансформації. Наприклад, Закон про цифрові ринки перешкоджатиме онлайн-платформам, котрі функціонують як монопольні посередники, установлювати нечесні умови для бізнесу та споживачів, передбачивши чіткий перелік того, що можна й не можна робити. Водночас Закон про цифрові послуги накладе обов’язкові на всій території ЄС зобов’язання на посередників із надання цифрових послуг, що з’єднують споживачів із товарами, послугами або контентом, і завдяки цьому полегшить розгортання менших платформ на єдиному ринку ЄС.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/competition-policy/index_uk

Хоча національні уряди незалежно встановлюють і збирають податки, ЄС несе відповідальність за митний союз, який забезпечує вільне переміщення та безпечність товарів на єдиному ринку.

Уряди держав-членів ЄС мають широкі права розробляти власні податкові закони відповідно до своїх національних пріоритетів. Однак при цьому вони повинні поважати певні фундаментальні принципи та забезпечувати, щоб національні податкові правила не перешкоджали функціонуванню єдиного ринку ЄС.

Митний союз ЄС полегшує здійснення компаніями торгівлі, гармонізує митні збори на товари, що ввозяться в ЄС, і допомагає захищати громадян ЄС та довкілля.

Що робить ЄС

ЄС не відіграє прямої ролі в підвищенні та встановленні податкових ставок, а радше здійснює нагляд за національними податковими правилами з метою забезпечення того, щоб вони сприяли створенню робочих місць та зростанню, і щоб податки в одній країні не дискримінували споживачів, працівників чи компанії з іншої держави-члена.

Коли йдеться про ухвалення рішень на рівні ЄС, уряди всіх держав-членів повинні досягти згоди так, щоб врахувати інтереси кожного. Стосовно деяких податків, наприклад, податку на додану вартість або акцизних зборів на пальне, тютюн і алкоголь, держави-члени ЄС узгодили спільні правила, щоб спростити транскордонну комерцію в режимі онлайн та офлайн і забезпечити однакові умови для компаній та платформ як із ЄС, так і з інших країн.

У 2021 році Комісія виклала своє бачення нової більш справедливої та прозорої системи оподаткування бізнесу в ЄС у 21^-му столітті. Вона охоплює заходи з усунення бюрократичних перепон, підтримки малого бізнесу та боротьби з податковими порушеннями. Вносячи законопроєкт щодо мінімальної ставки податку на прибуток підприємств не менше 15% для всіх мультинаціональних компаній, Комісія прагне, щоб ЄС одним із перших упровадив історичну угоду 2021 року про глобальну податкову реформу. У підсумку це має забезпечити, щоб усі компанії, де б вони не вели підприємницьку діяльність, оподатковувалися справедливо.

Для забезпечення однакових умов на всьому єдиному ринку ЄС повинен функціонувати як єдиний митний союз з однаковими тарифами, стандартами й процедурами для регулювання товарів, ввезених з-за кордону. Жодні митні збори не застосовуються до товарів, перевезених з однієї держави-члена в іншу.

На практиці управління митним союзом ЄС здійснюють національні митні служби. Вони захищають споживачів, тварин і довкілля від товарів, що можуть бути шкідливими, та сприяють боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом і контрабандою. Коли товари пройшли митне оформлення, вони можуть вільно циркулювати або продаватися будь-де на території Європи.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/taxation_customs/index_en

Космічна політика ЄС активно сприяє боротьбі зі зміною клімату, стимулює технологічний прогрес та інновації й покращує життя громадян ЄС.

Космічні технології, дані й послуги мають суттєве значення для щоденного життя європейців (наприклад, для використання мобільних телефонів, автомобільних навігаційних систем і банкоматів). Супутники також надають цінні дані й послуги для широкого кола додатків — від транспорту, сільського господарства й довкілля до реагування на кризові ситуації.

Що робить ЄС

У ЄС конкурентоспроможна й прогресивна космічна промисловість, яку оцінюють приблизно в 62 млрд євро та яка забезпечує більше ніж 230 000 робочих місць і відповідає за одну третину всіх супутників на орбіті.

Наступні флагманські засоби надають щодня європейські космічні послуги.

• «Коперник» — система ЄС спостереження за Землею. Дані, згенеровані її супутниками, використовують у багатьох галузях — від моніторингу зміни клімату та її наслідків до управління аварійно-рятувальними й гуманітарними службами. Дані «Коперника» використовували для встановлення місцеперебування суден, що зазнали лиха, і для реагування на лісні пожежі, землетруси й повені, допомагаючи врятувати життя та майно.
• «Галілео», глобальна супутникова навігаційна система ЄС, надає точну й надійну інформацію про місце розташування та синхронізацію для всіх видів транспорту: автомобілів, залізниці, авіації, а також в інших галузях. Завдяки «Галілео» 3,2 млрд смартфонів оснащено безпечною та незалежною системою визначення місця розташування.
• Європейська геостаціонарна служба навігаційного покриття (EGNOS) здійснює моніторинг і коригування супутникових навігаційних сигналів для користувачів у повітрі, на морі та на суходолі майже на всій території Європи. 426 аеропортів у ЄС уже використовують EGNOS, щоб підвищити рівень безпечності приземлень у надзвичайних погодних умовах, уникаючи затримок рейсів і зміни маршруту.

Космічна програма ЄС на 2021–2027 роки з бюджетом 14,9 млрд євро спирається на ці успішні досягнення, зосереджуючись на посиленні координації з іншими галузями політики ЄС. Вона має на меті стимулювати науково-технічний прогрес і підтримувати потенціал до конкурентоспроможності й інновацій європейської космічної промисловості, зокрема малих і середніх підприємств, стартапів та інноваційного бізнесу. Комісія також запропонувала дві нові флагманські ініціативи для стимулювання безпечної супутникової комунікації та управління космічним рухом.

Завдяки окремим державам-членам ЄС і Європейській космічній агенції, ЄС розробив технологію дослідження космосу світового рівня. Досягнення охоплюють розроблення нових ракет, супутників і роботів-дослідників Місяця та Марса. Дослідження космосу має стратегічно й політично важливе значення, і ЄС також допомагає науковцям розкрити таємниці всесвіту: у 2019 році наукові дослідники, що отримали фінансування від ЄС, показали першу у світі фотографію чорної діри.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/defence-industry-space/eu-space-policy_en

Спільна зовнішня та безпекова політика дає можливість ЄС виступати й діяти на міжнародній арені як єдине ціле, дозволяючи державам-членам долати виклики, які вони не можуть побороти поодинці, і сприяючи безпеці та процвітанню громадян ЄС.

Цю політику впроваджує Верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки та підтримує Європейська служба зовнішніх справ, яка є дипломатичною службою ЄС. У зовнішніх заходах ЄС керується принципами, що надихнули на створення й розвиток ЄС та які він прагне поширювати у світі, а саме: мир, демократія, верховенство права, права людини й основоположні свободи.

Що робить ЄС

У час складних загроз безпеці, що постійно зростають, документ «Стратегічний компас ЄС у сфері безпеки й оборони» зміцнить здатність ЄС реагувати на кризи та загрози прийдешнього десятиліття. «Стратегічний компас» зосереджено на:

• ужитті швидших і рішучіших заходів у разі настання кризи;
• убезпеченні громадян від швидкозмінних загроз;
• інвестуванні в потенціал і технології, яких потребує ЄС;
• партнерстві з іншими для досягненні спільних цілей.

ЄС підтримує країни, які потерпають від конфліктів і криз. Завдяки Європейському механізму підтримки миру ЄС бере на себе більшу відповідальність як світовий гарант безпеки. Цей механізм фінансує спільні витрати на військові місії й операції в рамках спільної політики у сфері безпеки й оборони та операції з підтримування миру в співпраці з партнерами, наприклад, з Африканським союзом. Він також зміцнює оборонний потенціал країн-партнерів, регіональних і міжнародних організацій та є надзвичайно важливим для підтримки України в реагуванні на військову агресію з боку Росії.

З моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року ЄС також ужив заходів, щоб забезпечити відновлення глобальної продовольчої безпеки шляхом міжнародної співпраці.

ЄС і його держави-члени залишаються найбільшими донорами міжнародного реагування на кризу в Сирії, підтримуючи людей у Сирії та регіон шляхом надання інвестицій, що становлять із 2011 року понад 27 млрд. євро.

«Global Gateway» («Глобальний шлюз») — це нова інвестиційна стратегія ЄС для сприяння розвитку розумної, чистої та безпечної енергетики, транспорту й цифрової інфраструктури та зміцнення систем охорони здоров’я, освіти й досліджень в усьому світі. ЄС, його держави-члени та фінансові установи, діючи разом як «Команда Європи» («Team Europe»), мають на меті мобілізувати 300 млрд. євро публічних і приватних інвестицій у період з 2021 до 2027 року. «Глобальний шлюз» — це внесок ЄС у глобальне партнерство «Великої сімки» щодо інфраструктури й інвестицій.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/stronger-europe-world_uk

Партнерства та співпраця в галузі розвитку є центром зовнішньої політики ЄС. ЄС і його держави-члени є найбільшими у світі надавачами допомоги для розвитку.

Допомога в цілях розвитку — одна з підвалин діяльності ЄС у світі (разом із зовнішньою, безпековою і торговельною політикою). ЄС сприяє викоріненню бідності, розвитку людини, сталому зростанню та належному врядуванню. Він здійснює це шляхом створення партнерств для боротьби з глобальними викликами, як-от зміна клімату, виснаження природних ресурсів і нелегальна міграція. ЄС підтримує ефективні багатобічні відносини та працює зі всіма зацікавленими сторонами, оскільки для боротьби з поточними викликами потрібно розширювати багатостороннє врядування й міжнародну співпрацю, що ґрунтується на правопорядку.

Що робить ЄС

ЄС вважає міжнародні партнерства інвестицією в життєздатне, стале й спільне майбутнє. ЄС — провідний прибічник Порядку денного ООН у сфері сталого розвитку до 2030 року та Паризької кліматичної угоди. Європейський консенсус щодо розвитку визначає, у який спосіб ЄС зосереджує свою діяльність на людях, нашій планеті, процвітанні, мирі та партнерстві, працюючи над досягненням цілей сталого розвитку. ЄС вибудовує свою зовнішню діяльність навколо:

• альянсів Зеленого курсу;
• альянсів для цілей науки, технологій, інновацій і цифрового переходу;
• альянсів для цілей сталого зростання й створення робочих місць, зокрема шляхом інвестування в освіту й навички;
• міграційних партнерств;
• урядування, миру й безпеки, а також людського розвитку, приділяючи особливу увагу жінкам і молоді.

Партнерство між Африкою та ЄС залишається ключовим пріоритетом для ЄС.

У 2020 році ЄС швидко відреагував на кризу, пов’язану з COVID-19. Підхід «Команда Європи», що об’єднує ресурси, досвід та інструменти ЄС, його держав-членів і фінансових установ, допоміг партнерам ЄС пом’якшити наслідки пандемії. ЄС також одним із перших узяв на себе зобов’язання забезпечити доступність безпечних і ефективних вакцин для всіх. Підхід ««Команда Європи» тепер застосовують і щодо бюджету ЄС для зовнішньої діяльності — Інструмент із сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва «Глобальна Європа».

ЄС виділяє приблизно 10% свого бюджету на зовнішню діяльність. Представництва ЄС працюють пліч-о-пліч з урядами, міжнародними організаціями, державами-членами ЄС і приватним сектором для збільшення впливу підтримки, яку надає Європа. У 2020 році ЄС і його держави-члени надали сукупно допомогу в обсязі 66,8 млрд євро.

У своїй діяльності в усьому світі ЄС керується цінностями поваги до прав людини, демократії та верховенства права. План дій ЄС із прав людини та демократії ґрунтується на захисті фізичних осіб і розширенні їхніх прав і можливостей, формуванні стійких, інклюзивних і демократичних суспільств та на сприянні правам людини в усьому світі. Завдяки Плану дій із гендерної рівності гендерна рівність і розширення прав та можливостей жінок є пріоритетами в роботі ЄС.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/international-partnerships/home_en
https://www.youtube.com/user/EUintheWorld

ЄС заохочує стабільні демократії та економіки в сусідніх країнах шляхом створення унікальних партнерств, що ґрунтуються на спільних інтересах і співпраці на двосторонньому або регіональному рівні.

Що робить ЄС

Європейська політика сусідства регулює відносини ЄС із 16 його найближчими сусідами. На півдні: Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Марокко, Палестина*, Сирія й Туніс. На сході: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова й Україна.

Основні цілі цієї співпраці:

• стабілізація сусідніх країн шляхом вирішення питань економічного розвитку, забезпечення зайнятості та можливостей для молоді, транспортного й енергетичного сполучення, безпеки та міграції;
• просування цінностей належного врядування, демократії, верховенства права та прав людини;
• сприяння співпраці на регіональному рівні, наприклад, через Східне партнерство та Середземноморський союз.

Окрім того, ЄС працює разом із партнерами в рамках Південного сусідства над подоланням криз, зокрема в Сирії або Лівії, і над врегулюванням міграційних потоків.

Політика розширення ЄС охоплює Албанію, Боснію та Герцеговину, Косово**, Північну Македонію, Сербію, Туреччину й Чорногорію. Перспектива членства в ЄС є потужним стимулом для демократичних і економічних реформ у європейських країнах, які хочуть приєднатися до ЄС. Це допомагає пришвидшити примирення та стабільність. Європейська країна може стати державою-членом ЄС, лише якщо дотримується демократичних стандартів (включно з верховенством права, правами людини, повагою до меншин і їх захистом), має дієву ринкову економіку й потенціал для протистояння конкуренції та ринковим силам у ЄС і може взяти на себе обов’язки членства ЄС.

Туреччина є партнером ЄС у багатьох важливих галузях, однак останніми роками вона віддаляється від основних цінностей і принципів ЄС. Тому переговори про вступ Туреччини до ЄС фактично заморожено. ЄС має стратегічний інтерес у наявності стабільного й безпечного середовища в східній частині Середземномор’я та в розвитку відкритих до співпраці й взаємовигідних відносин із Туреччиною.

У 2020 році ЄС надав допомогу обсягом 7,47 млрд євро регіонам сусідства та розширення, щоб сприяти пом’якшенню наслідків пандемії COVID-19. ЄС вживав заходи у відповідь на надзвичайні ситуації, підтримував системи наукових досліджень, охорони здоров’я та водопостачання й боровся з економічними та соціальними наслідками пандемії.

• Це позначення не може тлумачитись як визнання Держави Палестина й не виключає окремих позицій держав-членів щодо цього питання.

• Це позначення не обмежує позицій щодо статусу та відповідає резолюції РБ ООН 1244/1999 і висновку Міжнародного суду ООН щодо проголошення незалежності Косова.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/policies/eu-enlargement_uk

ЄС є поборником вільної торгівлі. Торгівля з країнами за межами ЄС прямо або опосередковано підтримує 35 мільйонів робочих місць у ЄС. ЄС бореться за відкриті ринки, що працюють за правилами, однакові умови діяльності та найвищі міжнародні стандарти в усьому світі.

ЄС — найбільша у світі торговельною силою й одна з найвідкритіших економік. Третина внутрішнього валового продукту ЄС залежить від торгівлі. За прогнозами 85% майбутнього глобального зростання походитиме з-за меж Європи. ЄС від імені своїх держав-членів обговорює й узгоджує міжнародні торговельні договори.

Що робить ЄС

Торговельна політика ЄС охоплює як питання торгівлі товарами й послугами, так і питання комерційних аспектів інтелектуальної власності та прямих іноземних інвестицій.

У лютому 2021 року Комісія представила нову торговельну стратегію ЄС, у якій визначено три основні цілі:

• підтримка відновлення й трансформації економіки ЄС у спосіб, що сприяє нашим «зеленим» і цифровим далекосяжним намірам;
• формування глобальних правил для забезпечення їхньої справедливості та сталості;
• підвищення здатності ЄС переслідувати свої інтереси та забезпечити реалізацію своїх прав.

У центрі стратегії — зобов’язання реформувати Світову організацію торгівлі так, щоб вона могла краще реагувати на виклики сучасної торгівлі.

Торговельна політика може відігравати важливу роль у боротьбі зі зміною клімату та погіршенням стану довкілля. Тому ЄС сприятиме впровадженню та дотриманню розділів про сталий розвиток у рамках його торговельних договорів. Зокрема, ЄС запропонує, щоб дотримання умов Паризької кліматичної угоди стало істотною умовою майбутніх торговельних та інвестиційний договорів.

ЄС відстоює відкриту й справедливу торгівлю та бореться з протекціонізмом. Він прагне досягти рівноваги між відкритістю та забезпеченням захисту людей і компаній від несправедливих торговельних практик. Маючи новопризначеного Вповноваженого з дотримання правил торгівлі, ЄС звертає особливу увагу на максимальне збільшення вигоди від торговельних договорів для компаній, зокрема для малих та середніх підприємств і фермерів, і на забезпечення виконання його партнерами своїх зобов’язань, зокрема щодо сталого розвитку.

ЄС має 46 чинних торговельних договорів із 78 партнерами в усьому світі. У 2020 році ЄС досяг нової домовленості щодо торгівлі з Мексикою, а його торговельна угода з В’єтнамом набула чинності. Протягом першого року дії договору з Японією обсяги експорту ЄС уже зросли — практично на 7% за перші 10 місяців дії договору.

Після виходу Сполученого Королівства з ЄС 31 січня 2020 року ЄС та Сполучене Королівство підписали 30 грудня 2020 року Угоду про торгівлю та співпрацю між ЄС і Сполученим Королівством.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/topics/trade_uk

Разом із державами-членами ЄС є одним із провідних світових донорів гуманітарної допомоги. Він надає надзвичайно важливу допомогу мільйонам на планеті та координує допомогу в надзвичайних ситуаціях у Європі та в усьому світі.

ЄС вживає заходів у відповідь на кризові ситуації та забезпечує швидке й ефективне надання допомоги двома основними каналами: гуманітарна допомога та цивільний захист. Євросоюз має на меті:

• рятувати й зберігати життя, запобігати стражданням і полегшувати їх, захищати фізичну недоторканність та гідність людей, які постраждали від стихійних лих і техногенних катастроф;
• невідкладно вживати заходів у відповідь на надзвичайні ситуації на території ЄС і поза його межами;
• скорочувати ризики виникнення лиха, наприклад, завдяки заходам із пом’якшення наслідків змін клімату;
• підвищувати готовність до лиха, наприклад, за допомогою системи раннього оповіщення;
• забезпечувати плавний перехід на етапі завершення екстреної операції шляхом приєднання до стратегій допомоги для розвитку;
• зміцнювати загальну стійкість населення, наприклад, шляхом інвестування в заходи, щоб допомогти йому підготуватися до майбутніх лих;
• захищати й забезпечувати майбутнє дітей, які пережили лиха.

Що робить ЄС

Працюючи з низкою різноманітних партнерів, ЄС понад 30 років підтримує гуманітарні операції в 110 країнах. У 2021 році ЄС надав більше ніж 2,4 млрд євро у вигляді гуманітарної допомоги. Він є провідним донором гуманітарної допомоги під час багатьох криз, наприклад, надаючи:

• екстрену допомогу, щоб підтримати людей, які рятуються від вторгнення Росії в Україну;
• гуманітарну допомогу біженцям і внутрішньо переміщеним особам у Бангладеші, Ефіопії, Ємені та Сомалі;
• невідкладну допомогу внутрішньо переміщеним особам у Сирії та біженцям у сусідніх країнах;
• життєво необхідні гуманітарні проєкти й допомогу найбільше постраждалим громадам у Південному Судані та Центральноафриканській Республіці;
• екстрену допомогу через гуманітарний повітряний міст у вразливі й охоплені конфліктом країни, як-от Афганістан.

ЄС також відправляє команди реагування на надзвичайні ситуації та спрямовує допомогу в постраждалі регіони в межах ЄС і в решті світу через Механізм цивільного захисту, наприклад, шляхом:

• реагування на пандемію COVID-19 у Європі та в усьому світі, включно з наданням пов’язаних із COVID-19 поставок через «rescEU» та репатріацією громадян ЄС, що опинилися в скрутному становищі за кордоном;
• відправлення фахівців й устаткування країнам, які постраждали від землетрусів (Гаїті), виверження вулкану (Тонга), лісових пожеж (Західні Балкани й Середземномор’я), і для стримання спалаху лихоманки Ебола у Гвінеї у 2021 році;
• спрямування мільйонів предметів першої необхідності (як-от набори першої допомоги, намети та ліжка) в Україну й сусідні країни в рамках найбільшої операції з моменту створення цього механізму.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/echo/

ЄС гарантує низку основоположних прав. Повага до основоположних прав є спільною цінністю ЄС і його держав-членів. яка визначає діяльність ЄС на його території та за його межами.

ЄС — це не просто єдиний ринок для товарів і послуг. Європейці поділяють цінності й права, закріплені в договорах ЄС і в Хартії основних прав ЄС.

Що робить ЄС

Хартія основних прав ЄС об’єднує всі особисті, громадянські, політичні, економічні та соціальні права, якими користуються люди в ЄС. Ці права гарантовано в країнах ЄС і всюди, де діє право ЄС. Вони охоплюють гідність людини, свободу вираження поглядів і об’єднання, право на недискримінацію, право на притулок, право на справедливий судовий розгляд.

Окрім того, у згаданій Хартії закріплено конкретні права, пов’язані з громадянством ЄС відповідно до договорів ЄС, що надає громадянам ЄС:

• свободу пересуватися, жити, працювати й навчатися в будь-якій країні ЄС;
• право голосувати та бути кандидатом на місцевих виборах і на виборах на рівні ЄС;
• право подавати петицію до Європейського парламенту;
• право подавати скаргу європейському омбудсменові;
• право на консульський захист за межами ЄС.

Захист основоположних прав також забезпечено спеціальними законами ЄС, як-от Загальний регламент про захист даних, законодавство, що має на меті запобігти дискримінації за ознакою статі, раси, етнічної приналежності, релігії, інвалідності, віку або сексуальної орієнтації, і закони, що захищають викривачів протиправної діяльності й потерпілих від злочину.

ЄС також забезпечує захист основних прав за допомогою спеціальних політичних заходів та тісної співпраці з країнами ЄС і громадянським суспільством, наприклад, щодо злочинів на ґрунті ненависті та розпалювання ворожнечі, гендерної рівності й недискримінації, цивільного та кримінального правосуддя, цифровізації правосуддя, захисту даних, підтримки верховенства права, прав дітей і прав споживачів.

Законодавчу роботу ЄС і роботу ЄС в рамках політики в галузі основоположних прав підтримує програма «Громадяни, рівність, права та цінності».

ЄС працює над тим, щоб досягти Союзу рівності завдяки пакету стратегій, спрямованих на подолання стереотипів і на створення умов, які забезпечують повноцінну й вільну участь кожного в житті європейського суспільства.

ЄС також просуває та захищає загальнолюдські цінності в усьому світі. У 2021 році ЄС започаткував Глобальну програму щодо прав людини та демократії на 2021–2027 роки, бюджет якої становить 1,5 млрд євро. ЄС також запровадив глобальний режим санкцій за порушення прав людини, який дає можливість краще виявляти відповідальних за серйозні порушення в усьому світі.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/topics/justice-and-fundamental-rights_uk

ЄС працює над тим, щоб забезпечити однакове застосування права ЄС, вирішити транскордонні правові проблеми своїх громадян, сприяти верховенству права й підтримувати його.

ЄС прагне створити простір правосуддя, де громадяни й підприємства зможуть вирішувати правові питання в інших держава-членах ЄС так само, як на батьківщині. Спільний простір правосуддя без внутрішніх кордонів і бар’єрів забезпечуватиме громадянам можливість покладатися на комплекс прав і мати доступ до правосуддя на всій території ЄС.

Що робить ЄС

Громадяни ЄС можуть жити, навчатися, працювати й вести бізнес будь-де в ЄС. Це може передбачати взаємодію із судовими органами іншої держави-члена.

ЄС прагне зміцнити взаємну довіру між судами й адміністративними органами держав-членів, щоб вони визнавали судові рішення одна одної. Це особливо важливо в цивільних справах, як-от розірвання шлюбу, встановлення опіки над дитиною та призначення аліментів.

Агентство Європейського Союзу з питань співпраці у сфері кримінального правосуддя (Євроюст) сприяє співпраці між національними органами правосуддя, щоб надавати допомогу в боротьбі з тяжкими злочинами, як-от корупція, тероризм, торгівля наркотиками та їх поширення. Наприклад, європейський ордер на арешт, замінив тривалі процедури екстрадиції для повернення підозрюваних чи засуджених злочинців у країну, де їх судитимуть або судили. Водночас стратегія ЄС щодо прав потерпілих має на меті забезпечити, щоб у ЄС усі потерпілі від злочинів мали підтримку й захист, яких потребують.

Суд Європейського Союзу забезпечує однакове застосування права ЄС у всіх державах-членах. ЄС працює над модернізацією систем правосуддя ЄС, щоб іти в ногу з цифровою трансформацією та забезпечити легший і швидший доступ до правосуддя. Прогрес можна відстежити через Таблицю показників ЄС у сфері правосуддя, яка надає дані про ефективність, якість і незалежність систем правосуддя в усіх державах-членах, тоді як портал «е-Правосуддя» («e-Justice») пропонує єдине вікно для розгляду всіх питань щодо правосуддя.

Верховенство права — одна з основоположних цінностей ЄС — означає, що незалежні й дієві системи правосуддя повинні пропонувати належний судовий захист для кожного в ЄС. Воно необхідне для захисту всіх інших цінностей і є визначальним для функціонування ЄС. Воно гарантує застосування права ЄС, дієвість внутрішнього ринку й сприяє встановленню взаємодовіри, створюючи сприятливе для бізнесу середовище.

ЄС працює з державами-членами над тим, щоб підтримувати й посилювати верховенство права через Механізм верховенства права та шляхом надання технічної підтримки й фінансування для реформ у сфері правосуддя.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/policies/justice-and-fundamental-rights_uk
https://ec.europa.eu/info/policies/justice-and-fundamental-rights/upholding-rule-law/rule-law_uk

Рівність між жінками й чоловіками — основоположна цінність ЄС, що сягає Римського договору 1957 року. ЄС продовжує роботу над подоланням гендерної дискримінації та над втіленням гендерної рівності в життя.

Хоча жінки в Європі повинні користуватися рівністю, розширенням прав і можливостей та безпекою, їхня кількість у низькооплачуваних секторах усе ще надмірна, вони недостатньо представлені на відповідальних посадах у політиці й бізнесі та заробляють в середньому на 13% менше, ніж чоловіки, у всьому ЄС. Гендерне насильство та домагання також залишаються дуже поширеними.

Що робить ЄС

Двигуном роботи ЄС над гендерною рівністю є стратегія щодо гендерної рівності на 2020–2025 роки. Її мета — покінчити з гендерним насильством, побороти гендерні стереотипи, усунути гендерні розриви на ринку праці та сприяти гендерній рівновазі в процесі ухвалення рішень і в політиці. Ця стратегія спирається на ініціативи ЄС щодо гендерної рівності, які тривають не одне десятиліття.

Щоб забезпечити дотримання закріпленого в Римському договорі принципу рівної оплати за рівну працю, Комісія запропонувала заходи із забезпечення прозорості оплати праці, зокрема обов’язкове для великих компаній звітування про гендерний розрив в оплаті праці. Наймані працівники також матимуть право на компенсацію за дискримінацію в оплаті праці.

Насильство щодо жінок є однією з найстійкіших форм гендерної дискримінації в Європі. Комісія запропонувала нові правила для всього ЄС для боротьби з насильством стосовно жінок і домашнім насильством, які мають на меті карати правопорушників і забезпечувати кращий захист жінок, зокрема в Інтернеті. Усі держави-члени та ЄС підписали Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція).

ЄС також працює над тим, щоб допомогти жінкам подолати невидимі перепони в бізнесі й політиці та розширити участь жінок у цифровому секторі. Зокрема, Комісія прагне покращити гендерну рівновагу в керівних органах найбільших зареєстрованих у ЄС компаній.

Проте, життя — це не лише робота й гроші. Директива про рівновагу між роботою й особистим життям, яка набула чинності в липні 2019 року та яку держави-члени мали імплементувати до серпня 2022 року, запроваджує нові права, щоб допомогти врівноважити розподіл сімейних обов’язків між жінками й чоловіками. Вона поширюється на батьківство, відпустки по догляду за дитиною (для батьків й опікунів) і передбачає гнучкі умови праці для батьків та опікунів.

ЄС має на меті поліпшити життя дівчат і жінок у всьому світі за допомогою третього Плану дій щодо гендерних питань. Він сприяє вирішенню питань гендерної рівності в зовнішній діяльності, зокрема в таких галузях, як співпраця для цілей розвитку та торговельні переговори. ЄС очолював переговори щодо включення цілей гендерної рівності в Порядок денний ООН у сфері сталого розвитку до 2030 року.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/policies/justice-and-fundamental-rights/gender-equality_uk

ЄС має на меті забезпечити можливість для кожного користуватися своїми основоположними правами, свободами та рівною участю в суспільстві незалежно від походження.

Хоча дискримінація за расою й етнічною приналежністю заборонена в ЄС, расизм і расова дискримінація все ж існують. ЄС працює над тим, щоб побороти расизм і нетолерантність на всіх фронтах.

Що робить ЄС

ЄС нарощує зусилля для боротьби з расизмом і дискримінацією за допомогою плану дій ЄС щодо боротьби з расизмом на 2020–2025 роки та шляхом призначення першого у світі координатора з боротьби з расизмом.

ЄС не визнає та засуджує будь-які форми расизму й нетерпимості. У плані дій щодо боротьби з расизмом визначено низку заходів для:

• боротьби з расизмом і расовою дискримінацією за допомогою законодавства й інших способів та забезпечення застосування на практиці законодавства ЄС, що забороняє розпалювання ворожнечі та вчинення злочинів на ґрунті ненависті, зокрема в Інтернеті;
• посилення заходів із боротьби зі структурним расизмом;
• сприяння тому, щоб було почуто людей, які походять з етнічних або расових меншин, і щоб об’єднати учасників на всіх рівнях заради спільних зусиль із побудови життя без расизму й дискримінації для всіх;
• надання фінансування для створення інклюзивних суспільств і сприяння толерантності та плюралізму;
• сприяння різноманітності серед працівників Європейської комісії та забезпечення вільного від дискримінації й інклюзивного робочого простору для всіх, незалежно від расового, етнічного походження чи кольору шкіри.

Нерівне ставлення на основі расового або етнічного походження, зокрема у зв’язку з працевлаштуванням, заборонено відповідно до Директиви про расову рівність, Директиви про рівність у сфері зайнятості та Хартії основних прав ЄС.

Запроваджено політику для боротьби з конкретними формами расизму. Наприклад, стратегія ЄС боротьби з антисемітизмом має на меті запобігати всім формам антисемітизму, відроджувати єврейське життя та сприяти збереженню пам’яті про Голокост і вивченню історії про нього. Розроблено ще одні стратегічні рамки для просування рівності ромів.

Директива про права потерпілих захищає потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті. Стратегія ЄС щодо прав потерпілих (на 2020–2025 роки) має на меті забезпечити отримання всіма потерпілими від злочинів підтримки й захисту незалежно від того, де саме в ЄС було скоєно злочин.

ЄС також самовіддано працює над тим, щоб запобігти й протидіяти поширенню ворожнечі в інтернеті, водночас неодмінно захищаючи свободу вираження поглядів. Кодекс поведінки щодо протидії розпалюванню ворожнечі онлайн 2016 року надав користувачам змогу повідомляти про розпалювання ворожнечі в Інтернеті та дає платформам можливість швидко переглядати й вилучати протиправний або шкідливий контент.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/policies/justice-and-fundamental-rights/combatting-discrimination/racism-and-xenophobia_uk

ЄС гарантує низку основоположних прав для своїх громадян і захищає їх від дискримінації. До них належить і ЛГБТІК-спільнота.

Приблизно 76% європейців, опитаних у 2019 році, погодилися, що геї, лесбійки та бісексуали повинні мати такі ж права, як і гетеросексуали. Проте, лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери, небінарні люди, інтерсексуали та квіри (ЛГБТІК) можуть стикатися з дискримінацією в багатьох сферах життя, як і з мовою ворожнечі та насильством.

Що робить ЄС

У 2020 році Комісія ухвалила першу стратегію щодо рівності для ЛГБТІК, яка стосується дискримінації, безпеки, інклюзивності й рівності.

Ця стратегія спирається на більше ніж 20 років діяльності на рівні ЄС. Починаючи з 1999 року ЄС має повноваження вживати заходів у разі дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Заходи ЄС охоплюють таке:

• Рамкову директиву про рівність у сфері зайнятості, яка зобов’язує всі країни ЄС надавати правовий захист у разі дискримінації та переслідування за ознакою сексуальної орієнтації стосовно заяв про прийняття на роботу, підвищення на посаді, професійної підготовки, умов роботи, оплати праці та звільнення.
• Директиву про перерозподіл гендерних ролей, яка захищає трансгендерів від дискримінації в професійному житті, що виникає внаслідок зміни статі, і Директиву про рівність статей у сфері соціального захисту для захисту людей від дискримінації у сфері соціального захисту.
• Директиву про права потерпілих, яка створила комплекс обов’язкових прав для потерпілих від розпалювання ворожнечі або насильства та зобов’язує країни ЄС забезпечувати їх втілення.

У деяких країнах світу за стосунки між людьми однакової статті передбачено кримінальну відповідальність, а ЛГБТІК практично не захищено. ЄС заохочує інші країни гарантувати, щоб сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність або статеві характеристики не могли бути підставами для насильства або кримінального покарання.

ЄС є також найбільшим у світі донором проєктів, які мають на меті подолання дискримінації, здебільшого через Європейський інструмент сприяння демократії та правам людини. Від 2016 року ЄС підтримує проєкти в Азії, Африці, Латинській Америці та Східній Європі. У 2018 році ЄС започаткував фонд для підтримки активістів і організацій у сферах, де людям ЛГБТІК-спільноти загрожує найбільший ризик дискримінації.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/policies/justice-and-fundamental-rights/combatting-discrimination/lesbian-gay-bi-trans-and-intersex-equality_uk

ЄС сприяє активному залученню до суспільства й економіки та повній участі в них людей з інвалідністю на рівних засадах з іншими, а також захищає їх від дискримінації й насильства.

Приблизно 87 мільйонів людей у ЄС мають певні форми інвалідності. Вони мають такі ж права й основоположні свободи, як і будь-хто інший, зокрема право на рівність і недискримінацію й не зазнавати експлуатації, насильства та знущання. ЄС працює над тим, щоб створити Європу без бар’єрів, яка дає людям з інвалідністю повноваження й можливості повноцінно користуватися своїми правами.

Що робить ЄС

ЄС і його держави-члени є сторонами Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Навіть більше: Хартія основних прав ЄС і договори ЄС додатково зобов’язують ЄС сприяти впровадженню політики, яка стосується прав і потреб осіб з інвалідністю.

Стратегія щодо прав осіб з інвалідністю на 2021–2030 роки, яка пов’язана з конвенцією ООН іспирається на попередні стратегії та на Європейські засади соціальних прав, запроваджує конкретні ініціативи для забезпечення можливості для людей з інвалідністю:

• користуватися таким самим правом на свободу пересування, як і будь-хто інший — картка ЄС для паркування та посвідчення ЄС особи з інвалідністю вже апробовані у восьми державах-членах, сприяють взаємному визнанню між країнами ЄС статусу інвалідності та пов’язаних із цим прав;
• брати інтенсивнішу участь у ринку праці через конкретні заходи для покращення своїх можливостей працевлаштування;
• жити незалежно, де б і з ким би вони не обрали — ресурсний центр «AccessibleEU» («Доступний ЄС») сприятиме покращенню доступу до транспорту, будівель, інформації, аудіовізуальних медіа, комунікацій і технологій;
• брати участь у житті суспільства й економіці та бути захищеним від дискримінації й насильства — згадана стратегія також має на меті забезпечити рівні можливості у сфері правосуддя, навчання, культури, спорту та туризму й доступ до них.

Протягом останніх років низка ініціатив і законодавчих актів ЄС посприяли покращенню життя людей з інвалідністю в Європі. Європейський закон про доступність установлює обов’язкові вимоги щодо доступності певних ключових продуктів і послуг. Конкретні правила також запроваджено для забезпечення захисту від дискримінації та рівного ставлення у сфері зайнятості й праці.

ЄС зобов’язався підвищувати рівень обізнаності про виклики, з якими люди з інвалідністю стикаються щодня, і про засоби, котрі їм потрібні для поліпшення життя. Європейський день людей з інвалідністю, який відзначають щороку на початку грудня, допомагає привертати увагу широкої громадськості до проблем інвалідності. Щороку відзнака «Доступне місто» («Access City Award») отримує місто, яке доклало значних зусиль, щоб стати доступнішим.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/social/main.jsp?catId=1137&langId=uk

ЄС працює над тим, щоб допомагати людям вести здорове, активне й незалежне життя якомога довше. Він доповнює заходи держав-членів у сферах зайнятості, охорони здоров’я та освіти й координує спільні дії щодо епідемій.

Демографічні тенденції свідчать, що протягом найближчих десятиліть частка людей похилого віку в ЄС значно збільшиться. Зелена книга Комісії щодо старіння започаткувала обговоренню викликів і можливостей для суспільства Європи, що старіє. Країни ЄС долають наслідки старіння населення шляхом покращення систем освіти й навичок, сприяння довшій і повнішій трудовій діяльності та просування реформ у галузі соціального захисту, зокрема пенсій і довгострокового догляду.

Що робить ЄС

ЄС заборонив роботодавцям дискримінувати людей за віком. Європейська мережа органів із питань рівності допомагає забезпечити однакове застосування правил ЄС щодо рівності та недискримінації на всій території ЄС.

Такі ініціативи ЄС, як Європейський порядок денний із розвитку навичок, Пакт про навички та План дій щодо цифрової освіти, допомагають людям підготуватися до змін у світі праці. Проєкти, фінансовані Європейським соціальним фондом + (ESF+), щороку допомагають мільйонам європейців здобути нові навички та знайти кращу роботу.

Чи для підвищення в кар’єрі, чи для особистого розвитку — навчатися ніколи не пізно. Широке коло можливостей для людей віком за 50 — від курсів навчання без відриву від роботи та професійної підготовки до проєктів, які фінансує ЄС, — доступне за програмою «Erasmus+».

Європейський портал мобільності робочих місць «EURES» допомагає людям, які шукають роботу в іншій державі-члені, а правила ЄС полегшують координування національних систем соціального захисту, захищаючи права людей, які змінюють місце проживання або виходять на пенсію в межах Європи.

Нова добровільна пенсійна схема «Пан’європейський персональний пенсійний продукт» тепер пропонує людям більший вибір і дає їм можливість і надалі зберігати заощадження у такому ж продукті, навіть якщо вони переїжджають в іншу країну ЄС. Кожні три роки Комісія оприлюднює звіт про поточну та майбутню належність доходів людей похилого віку в державах-членах. За допомогою стратегії щодо прав осіб з інвалідністю на 2021–2030 роки ЄС сприятиме заповненню прогалин у соціальному захисті людей з інвалідністю, наприклад, у пенсійних схемах.

ЄС веде активну діяльність у різноманітних сферах, як-от сприяння здоровому способу життя, підтримка ефективніших і сталіших послуг у галузі охорони здоров’я, профілактики хвороб і посилення боротьби з раком.

ЄС фінансово підтримує неурядові організації, які просувають право на справедливе ставлення та працюють над подоланням дискримінації за віком, наприклад, Платформу «AGE — Європа».

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/social/home.jsp

ЄС має на меті, щоб 2020-ті роки стали цифровим десятиліттям Європи. Він працює над забезпеченням того, щоб цифрові технології працювали на кожного, водночас сприяючи досягненню кліматичної нейтральності до 2050 року й уможливлюючи лідерство Європи в цифровій економіці.

Цифрові технології ще ніколи не були настільки важливими в нашому житті. Під час кризи COVID-19 вони допомагали людям залишатися на зв’язку, бізнесу — працювати, а також довели свою значимість для освіти та професійної підготовки. Окрім того, вони надзвичайно важливі в боротьбі зі зміною клімату, зокрема через розумні енергетичні й транспортні системи.

Що робить ЄС

Фундамент для цифрової трансформації вже закладено. Діяльність ЄС створила такі переваги як:

• скасування додаткової плати за роумінг, коли люди користуються своїми мобільними пристроями під час подорожей територією ЄС;
• доступ до онлайн-контенту під час подорожей територією ЄС;
• суворі правила ЄС щодо захисту персональних даних;
• безоплатні точки доступу до Wi-Fi в громадських місцях на всій території ЄС;
• нові правила для забезпечення кращого доступу до публічних сайтів для людей з інвалідністю;
• заходи для боротьби з неправдивими новинами та дезінформацією в Інтернеті.

У рамках запропонованої ЄС цифрової стратегії триватиме напрацювання цифрових рішень, які принесуть користь людям, бізнесу та планеті. У її фокусі три основні цілі: технології, що працюють на людей; справедлива та конкурентна економіка; відкрите, демократичне й стале суспільство.

Комісія запропонувала всеосяжний комплекс правил для онлайн-платформ, що функціонують у ЄС, з метою захисту основоположних прав громадян онлайн, вирішення проблем зі шкодою, заподіяної онлайн, і сприяння інноваціям. Окрім того, згадана стратегія охоплює все — від кібербезпеки й управління даними до цифрової освіти та демократії. Запропонований «Цифровий компас» перетворює цілі ЄС на 2030 рік у конкретні завдання. Ключовим елементом є захист цінностей ЄС та основоположних прав людей.

Програма «Цифрова Європа» з бюджетом понад 7,5 млрд євро на 2021–2027 роки сприятиме інвестуванню в такі галузі, як суперкомп’ютерні обчислення, штучний інтелект і цифрові навички. Вона також забезпечуватиме широке застосування цифрових технологій в усіх сферах економіки й суспільства, наприклад, через цифрові інноваційні центри.

Інші програми теж підтримуватимуть цифровий перехід, зокрема «Горизонт Європа», спрямована на наукові дослідження та технологічний розвиток, а також цифрові елементи програми «Механізм «Сполучення Європи». Окрім того, у рамках фонду відновлення «NextGenerationEU» держави-члени повинні виділяти 20% своєї фінансової підтримки від Механізму відновлення та стійкості на цифрову трансформацію.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://digital-strategy.ec.europa.eu/en

У ЄС найсуворіші у світі правила захисту даних і недоторканності приватного життя. Вони допомагають гарантувати безпечність і справедливість онлайн-середовища для громадян і для бізнесу та захистити людей, зокрема дітей, від протиправного та шкідливого контенту.

Швидке збільшення онлайн-послуг останніми роками принесло багато користі для європейців і нові потенційні ризики. Саме тому ЄС невпинно працює над забезпеченням того, щоб його законодавство не відставало від цифрової трансформації, і щоб те, що є протиправним у режимі офлайн, було також протиправним у режимі онлайн.

Що робить ЄС

Захист персональних даних і забезпечення недоторканості приватного життя є основоположними правами в ЄС. Протягом десятиліть ЄС застосовує високі стандарти для захисту даних і недоторканності приватного життя. Законодавство дає людям право на захист даних і конфіденційність спілкування, що повинні поважати організації, які опрацьовують дані. У відповідь на реалії епохи Інтернету, Загальний регламент про захист даних (GDPR) надає фізичним особам юридично забезпечені права, зокрема право бути забутим.

Водночас ЄС очолює зусилля, спрямовані на те, щоб цифровий світ став безпечним місцем. Стратегія щодо кібербезпеки має на меті зміцнити колективну стійкість ЄС до кіберзагроз і сприяти забезпеченню того, щоб усі громадяни та підприємства могли скористатися гідними довіри та надійними послугами й цифровими інструментами.

Комісія бореться з поширенням дезінформації та ненадійної інформації онлайн, щоб забезпечити захист європейських цінностей і демократичних систем. Ініціативи охоплюють План дій і Кодекс практики щодо дезінформації для боротьби з неправдивими новинами й дезінформацією, План дій щодо європейської демократії та Європейську обсерваторію цифрових медіа.

Кодекс поведінки ЄС щодо протидії розпалюванню ворожнечі онлайн має на меті забезпечити швидкий розгляд запитів про вилучення расистського та ксенофобного контенту. Компанії, зокрема «Facebook», «Twitter», «Instagram» і «Snapchat», взяли на себе зобов’язання здійснювати аналіз більшості таких запитів менше ніж за 24 години та за необхідності вилучати контент.

Безпека дітей онлайн надзвичайно важлива. Європейська стратегія кращого інтернету для дітей вплинула на національну політику багатьох держав-членів і встановила глобальні орієнтири для захисту та розширення прав і можливостей дітей онлайн. Фінансована ЄС мережа «Центри безпечнішого інтернету» підвищує рівень обізнаності про онлайнову безпеку та сприяє участі дітей. Нові правила стосовно послуг аудіовізуальних медіа вимагають, щоб онлайн-платформи спільного доступу до відео вживали заходів для обмеження доступу дітей до шкідливого контенту, а запропонований Закон про цифрові послуги передбачає конкретні обов’язки щодо усунення значних ризиків для добробуту дітей. Комісія також представила стратегію ЄС ефективнішої боротьби із сексуальним насильством щодо дітей.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/europe-fit-digital-age/shaping-europe-digital-future_uk

ЄС заохочує до прозорості й демократичної участі в справедливій і чесній європейській політичній системі й активно сприяє долученню громадян до процесу ухвалення рішень на рівні ЄС.

ЄС керується принципом представницької демократії, де громадяни прямо представлені на рівні ЄС у Європейському парламенті, а держави-члени — у Європейській раді та Раді Європейського Союзу. ЄС працює над тим, щоб захистити європейську демократію, сприяти вільним і чесним виборам та підтримувати виборчі права громадян ЄС.

Що робить ЄС

Вибори до Європейського парламенту 2019 року показали найвищу за 20 років явку виборців (понад 50%), що продемонструвало здоровий рівень демократичної участі громадян ЄС та бажання бути почутими.

Конференція про майбутнє Європи була започаткована як частина зобов’язання ЄС дослухатися до громадян і дати їм кращу можливість висловити свою думку про те, що і як ЄС повинен робити для них. Ця однорічна ініціатива надала європейцям унікальну можливість обмінятися своїми ідеями й очікуваннями під час низки дебатів і дискусій, якими керували громадяни.

Громадяни ЄС мають численні можливості зробити свій внесок у європейський процес ухвалення рішень. На вебсайті «Скажіть своє слово» («Have your say») громадяни й підприємства мають нагоду обмінятися своїми поглядами на нову політику ЄС і чинні закони. Водночас Європейська громадянська ініціатива дає можливість громадянам закликати Комісію запропонувати законодавство в галузях, за які відповідає ЄС, якщо така ініціатива зібрала 1 млн підписів щонайменше із семи держав-членів. «Діалоги з громадянами» дають людям нагоду звернутися до політиків ЄС із запитаннями, залишити коментарі та висловитися про те, як політика ЄС впливає на них.

План дій щодо європейської демократії має на меті розширити повноваження громадян і зміцнити демократію в ЄС за допомогою заходів зі сприяння вільним і чесним виборам, боротьби з дезінформацією та посилення свободи ЗМІ. У рамках роботи в цій галузі Комісія визначила конкретні заходи з підвищення безпеки журналістів і працівників медіа та їх захисту від зловживання позовами.

Комісія запропонувала нові правила для забезпечення більшої прозорості оплаченої політичної реклами, важливість якої зросла останніми роками під час проведення кампаній у ЄС. Вона також запропонувала оновити чинні правила ЄС щодо фінансування політичних партій ЄС і виборчих прав мобільних громадян. Комісія звітує кожні три роки про прогрес у питаннях ефективного громадянства ЄС і про нові пріоритети на майбутні роки в галузі прав, що випливають із громадянства ЄС.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/new-push-european-democracy_uk

Бюджет ЄС надає ресурси, необхідні ЄС для виконання політичного порядку денного. Об’єднавши ресурси на рівні ЄС, держави-члени досягають більше, ніж діючи поодинці, і можуть успішно подолати виклики, які не знають кордонів, наприклад, зміну клімату або пандемію COVID-19.

Бюджет ЄС складається з довгострокових планів на 7 років. Європейський парламент і країни ЄС у Раді ухвалюють рішення щодо бюджету на кожний рік на підставі пропозиції від Комісії. У 2022 році обсяг річного бюджету становив приблизно 170 млрд євро — велика сума в абсолютному вимірі, проте це лише 1% доходу, створеного економіками ЄС щороку. Менше ніж 7% витрачається на адміністрацію.

Бюджет ЄС отримує фінансування здебільшого з доходів від митних платежів, внесків на основі податку на додану вартість (ПДВ), внесків на основі обсягу неперероблених відходів від пластикових упаковок і прямого внеску від країн ЄС, відомого як внесок на основі валового національного доходу. Для боротьби з будь-яким неправомірним використанням грошових коштів ЄС Європейське управління з питань запобігання зловживанням і боротьби з шахрайством незалежно розслідує випадки корупції, шахрайства та іншої протиправної діяльності, яка стосується грошових коштів ЄС, і розробляє для Комісії політику боротьби з шахрайством.

Що робить ЄС

Бюджет ЄС став підґрунтям для європейських заходів у відповідь на кризу, пов’язану з COVID-19, завдяки інвестиційному пакету в обсязі 2 трлн євро. Він складається з довгострокового бюджету ЄС на 2021–2027 роки у 1 211 млрд євро, доповненого 807 млрд євро від тимчасового інструмента підтримки відновлення «NextGenerationEU». Кошти з цього пакета йдуть на підтримку економічного відновлення Європи й управління переходом до сучасного, сталого та стійкого ЄС. Для фінансування «NextGenerationEU» ЄС бере позики на ринках капіталу. Позичені суми повертатимуть протягом довгострокового періоду — до 2058 року. Щоб допомогти повернути кошти, ЄС розглядає можливість залучення нових джерел доходу для бюджету ЄС.

Як приклад можна навести кошти з бюджету ЄС, які дали можливість ЄС підписати з фармацевтичними компаніями договори про закупівлю вакцин проти COVID-19 на умовах попередньої оплати. Завдяки цьому ЄС забезпечив собі до 4,2 млрд доз вакцин.

У 2022 році, одразу ж після вторгнення Росії в Україну, бюджет ЄС було мобілізовано для надання екстреної допомоги, підтримки на кордонах і в країнах ЄС і для пом’якшення гуманітарних наслідків війни.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/strategy/eu-budget_uk

Політика ЄС щодо міграції та надання притулку допомагає Європі ефективно долати міграційні виклики.

ЄС працює над тим, щоб побороти нелегальну міграцію та незаконне перевезення людей, урятувати життя й убезпечити зовнішні кордони ЄС, водночас приваблюючи до себе нові таланти та навички.

Завдяки заходам, ужитим ЄС для здійснення контролю за своїми зовнішніми кордонами та врегулювання міграції, кількість нелегальних іммігрантів зменшилася з 2015 року на 90%.

Що робить ЄС

Відповідно до законопроєкту Комісії 2020 року щодо нового пакту про міграцію та надання притулку, який враховує успіхи, досягнуті починаючи з 2016 року, буде створено ефективну систему для врегулювання міграції та вирішення проблеми нелегальних іммігрантів, зокрема під час кризових ситуацій. Новий механізм забезпечить справедливий розподіл відповідальності й солідарності між державами-членами, забезпечуючи визначеність для окремих заявників.

Згаданий пакт гарантує, що особи, які справді потребують цього, матимуть право залишитися в ЄС, тоді як перша стратегія ЄС щодо добровільного повернення та реінтеграції має на меті допомогти людям, котрі не мають права залишатися в ЄС, добровільно повернутися на батьківщину та скористатися наявними там можливостями.

Нова політика стосовно законної міграції має на меті привабити людей із новими навичками й талантами, що принесе користь економіці ЄС, зміцнить співпрацю з країнами, які не є членами ЄС, і покращить загальне врегулювання міграції в довгостроковій перспективі.

Інтеграція й інклюзія є ключовими для людей, які приїжджають у Європу, для місцевих громад, довгострокового добробуту наших суспільств і стабільності наших економік. Хоча інтеграційна політика є перш за все відповідальністю держав-членів, але ЄС посилює свою діяльність у цій галузі. План дій щодо інтеграції та інклюзії на 2021–2027 роки має на меті забезпечити інклюзію для всіх за допомогою покращення доступу до працевлаштування, системи охорони здоров’я, житла й освіти.

Посилення заходів у відповідь на незаконне перевезення мігрантів є однаково спільним викликом для ЄС, його держав-членів і країн-партнерів. Починаючи з 2015 року понад 650000 життів було врятовано на морі завдяки операціям ЄС і держав-членів. В оновленому плані дій щодо боротьби з незаконним перевезенням мігрантів визначено заходи для протидії та запобігання такій контрабанді в співпраці з країнами-партнерами.

ЄС є простором захисту для людей, які рятуються від переслідувань або тяжкої шкоди в країні походження. Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року ЄС діяв оперативно, щоб запропонувати негайну підтримку людям, які рятуються від війни зокрема тимчасовий захист у ЄС. Схема тимчасового захисту дає людям такі права, як дозвіл на проживання, доступ до ринку праці та житла, системи охорони здоров’я та доступ до освіти для дітей.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/home-affairs/policies/migration-and-asylum_uk

ЄС забезпечує простір для подорожей без кордонів для більше ніж 425 млн людей у 26 країнах, а також для людей, які не є громадянами ЄС, але проживають у ЄС або відвідують ЄС як туристи, за обміном студентів або у зв’язку з роботою.

Завдяки Шенгенській угоді перевірки на багатьох внутрішніх кордонах ЄС були поступово скасовані. Сьогодні майже 1,7 млн людей мешкають в одній країні Шенгенської зони, а працюють в іншій, тоді як 3,5 млн людей подорожують щодня країнами Шенгенської зони. Шенгенська зона також сприяє функціонуванню єдиного ринку, уможливлюючи вільний обіг товарів і послуг.

Що робить ЄС

Від 1985 року Шенгенська зона розширилася настільки, що охоплює більшість країн ЄС (окрім Болгарії, Ірландії, Кіпру, Румунії та Хорватії) і чотири країни, які не є членами ЄС (Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію).

Проте скасування внутрішніх кордонів не може не позначитися на безпеці. Оскільки на внутрішніх кордонах не здійснюють жодних перевірок, країни Шенгенської зони об’єднали сили, щоб підвищити рівень безпеки шляхом суворішого контролю на зовнішніх кордонах на основі низки спільних правил.

Оперативна співпраця між правоохоронними органами держав-членів є суттєвою для гарантування безпеки всередині ЄС. Одним з основних інструментів є Шенгенська інформаційна система, яка використовується для обміну даними щодо розшукуваних і зниклих безвісти осіб та втрачених предметів у режимі реального часу.

У 2017 році ЄС запровадив нові правила для посилення перевірок за відповідними базами даних щодо всіх людей, які перетинають його внутрішні кордони, зокрема громадян ЄС, щоб упевнитися, що вони не становлять загрози внутрішній безпеці або громадському порядку. До кінця 2023 року буде запроваджено нову систему попередньої перевірки мандрівників із-за меж ЄС, яким не потрібна віза для відвідування Шенгенської зони. Європейську систему інформації та дозволів на подорожі також застосовуватимуть до Болгарії, Хорватії, Кіпру й Румунії. Вона допоможе заповнити наявні прогалини в інформації щодо безпеки, уникаючи затримок мандрівників на кордоні.

Спираючись на досвід, отриманий під час пандемії COVID-19, запропоновані нові правила мають на меті забезпечити запровадження контролю на внутрішніх кордонах лише в крайньому випадку. Вони також запроваджують спільні інструменти для ефективнішого управління зовнішніми кордонами в разі настання кризи в галузі громадського здоров’я.

Європейське агентство прикордонної та берегової охорони (Frontex) відіграє важливу роль у захисті зовнішніх кордонів ЄС і врегулюванні міграції. Перше розгортання нового постійного корпусу агентства почалося 1 січня 2021 року. До 2027 року він запрацює на повну потужність і нараховуватиме 10 000 працівників.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/home-affairs/policies/schengen-borders-and-visa_uk

Європейський Союз працює над тим, щоб гарантувати безпеку й захист для кожного в ЄС у реальному та цифровому світі й у всіх суспільних верствах.

Європейці повинні почуватися впевненими в тому, що куди б вони не переїздили територією ЄС, їхні свободу й безпеку буде повністю захищено. Держави-члени ЄС, агентства й інші партнери працюють разом над гарантуванням безпеки громадян, подоланням загроз та боротьбою зі злочинністю, а ЄС запроваджує політику й інструменти для полегшення та просування співпраці між ними.

Що робить ЄС

Нову стратегію ЄС щодо союзу безпеки на 2020–2025 роки зосереджено на трьох пріоритетних галузях:

• боротьба з організованою злочинністю;
• протидія тероризму й радикалізації;
• боротьба з кіберзлочинністю.

Організована злочинність дорого коштує потерпілим й економіці: за оцінками, щороку через неї втрачається від 218 до 282 млрд євро. Заходи з посилення зусиль ЄС у цій галузі охоплюють: нову стратегію ЄС боротьби з організованою злочинністю, стратегію ЄС щодо наркотиків на 2021–2025 роки, план дій ЄС щодо незаконного обігу вогнепальної зброї та стратегії ЄС протидії торгівлі людьми й боротьби із сексуальним насильством щодо дітей.

Користуючись своїм новим порядком денним щодо протидії тероризму, Комісія має на меті посилити боротьбу з тероризмом шляхом кращого передбачення терористичних загроз, запобігання їм, захисту від них і реагування на них. Пакет законодавчих пропозицій має на меті посилити правила ЄС щодо боротьби з відмиванням коштів і протидії фінансуванню тероризму. ЄС також працює над запобіганням проявам радикалізації. Від 7 червня 2022 року інтернет-компанії повинні вилучати контент терористичного характеру з вебсайтів протягом 1 години з моменту надходженнянаказу про вилучення від державних органів.

Агентство Європейського Союзу з питань співпраці у сфері правоохоронної діяльності (Європол) бореться зі всіма сферами злочинності й тероризму та працює з країнами-партнерами, які не є членами ЄС, і з міжнародними організаціями. Агентство Європейського Союзу з питань співпраці у сфері кримінального правосуддя (Євроюст) сприяє співпраці між національними органами правосуддя, щоб допомогти в боротьбі із серйозною організованою злочинністю, а європейський ордер на арешт замінив тривалі процедури екстрадиції для повернення підозрюваних і засуджених злочинців у країну, де їх судитимуть або судили.

ЄС веде боротьбу з усіма проявами кіберзлочинності. Нова стратегія ЄС щодо кіберзлочинності має на меті забезпечити, щоб усі громадяни та підприємства могли повноцінно скористатися гідними довіри й надійними послугами і цифровими інструментами, а Закон ЄС про кібербезпеку посилює захист ЄС від широкомасштабної та транскордонної кіберзлочинності.

Робота над зміцненням зовнішніх кордонів ЄС передбачає залучення всіх відповідних сторін, зокрема посиленого Європейського агентства прикордонної й берегової охорони (Frontex) та митного союзу. Здатність інформаційних систем ЄС обмінюватися даними й ділитися інформацією допоможе ефективніше проводити перевірки на зовнішніх кордонах.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://home-affairs.ec.europa.eu/policies/internal-security_uk
https://ec.europa.eu/home-affairs/policies/law-enforcement-cooperation_uk

ЄС допомагає покращувати якість освіти, заохочуючи та підтримуючи співпрацю між державам-членами та доповнюючи національні заходи. Програма «Erasmus+» надає людям будь-якого віку можливість здобувати освіту, професійну підготовку, досвід роботи та брати участь в обмінах.

Інвестування в освіту й професійну підготовку — запорука майбутнього людини. ЄС і держави-члени працюють над покращенням освітніх результатів, зменшенням кількості осіб, які не завершують освіту та професійну підготовку, заповненням прогалин у навичках і забезпеченням для усіх європейців можливості скористатися перевагами зеленого й цифрового переходів.

Що робить ЄС

Країни ЄС відповідають за власні системи освіти й професійної підготовки, однак ЄС допомагає їм забезпечити якісну освіту шляхом обміну передовими практиками, встановлення цілей і стандартів, а також забезпечення фінансової й експертної допомоги.

ЄС працює над тим, щоб створити європейський простір освіти, який усуне бар’єри для навчання та покращить доступ до якісної освіти для всіх. Ця ініціатива охоплює всі рівні освіти й зосереджується на:

• покращенні якості й ефективності освіти та професійної підготовки;
• наданні підтримки вчителям, викладачам і керівникам шкіл;
• сприянні розвитку цифрових навичок усіх громадян;
• стимулюванні ініціатив у галузі екологічної освіти;
• зміцненні співпраці з країнами в усьому світі.

Ґрунтуючись на досвіді, отриманому під час пандемії COVID-19, План дій щодо цифрової освіти (на 2021–2027 роки) має на меті підвищити рівень цифрової грамотності та допомогти державам-членам у співпраці над адаптуванням їхніх систем освіти й професійної підготовки до цифрової ери. Водночас Європейський порядок денний із розвитку навичок має на меті допомогти людям розвинути навички, які їм потрібні в змінюваному світі праці, і встановлює далекосяжні цілі для оновлення навичок та перекваліфікації до 2025 року.

Програма ЄС у сферах освіти, професійної підготовки, молоді та спорту «Erasmus+» підтримує мобільність і навчання для всіх. Маючи загальний бюджет понад 28 млрд євро (вдвічі більше за фінансування попередньої програми), «Erasmus+» надасть можливість понад 10 млн людей здобути освіту, професійну підготовку, досвід роботи або стати волонтером в іншій країні в період із 2021 до 2027 року. Ініціатива «DiscoverEU» («Відкрий ЄС»), яка тепер є частиною програми «Erasmus+», дає можливість 18-річній молоді познайомитися з ЄС завдяки безоплатному проїзному квитку. Такий досвід уже створив для  130 000 молодих людей нагоду дізнатися більше про європейську культуру й історію, знайти нових друзів і покращити мовні навички.

Цільова схема мобільності «EURES» допомагає особам, яким більше 18 років, у пошуку роботи, професійної підготовки або стажування в іншій державі-члені, а ініціатива «Europass» допомагає працівникам подавати заявки на роботу за кордоном шляхом презентації своїх навичок і кваліфікацій у стандартному загальноєвропейському форматі.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://education.ec.europa.eu/

Використовуючи свою молодіжну політику та програми, ЄС прагне дати молодим людям більше рівних можливостей на ринку освіти й праці, а також забезпечити їхню максимальну участь у всіх сферах суспільного життя.

ЄС підтримує та доповнює діяльність держав-членів за допомогою своєї націленої на молодь політики, наприклад, у галузі освіти й зайнятості, і сприяє співпраці між країнами ЄС.

Що робить ЄС

Молодіжна стратегія ЄС — це рамки для співпраці щодо молодіжної політики ЄС на період до 2027 року. Вона має на меті:

• підтримувати особистий розвиток та зростання молодих людей і надавати їм життєві навички;
• заохочувати молодих людей ставати активними громадянами й рушіями позитивних змін, що їх надихають цінності ЄС і європейська ідентичність;
• поліпшувати політичні рішення, які впливають на молодь у всіх галузях, зокрема в галузях зайнятості, освіти, охорони здоров’я і соціальної інклюзії;
• робити внесок у викорінення бідності серед молоді й усіх форм дискримінації та сприяти соціальній інклюзії молоді.

Молодь є осердям політики ЄС — від «NextGenerationEU» і Європейського зеленого курсу до цифрового десятиліття. 2022 рік було оголошено Європейським роком молоді з метою підтримки та залучення молоді, зокрема тієї, у якої небагато можливостей.

ЄС започаткував декілька програм та ініціатив, щоб допомогти молоді відігравати активнішу роль у суспільстві й скористатися досвідом, здобутим під час проживання в іншій країні.

«Erasmus+» — це програма ЄС з підтримки освіти, професійної підготовки, молоді та спорту в Європі. Маючи загальний бюджет більше ніж 28 млрд євро, вона готова у період із 2021 до 2027 року надати можливість для понад 10 млн людей здобути знання та навички завдяки досвіду в іншій країні, як-от навчання, практика, стажування, обмін, викладання, професійна підготовка, робота з молоддю та спорт.

Схема гарантій для молоді підтримує працевлаштування молоді, забезпечуючи, щоб уся молодь віком до 30 років отримала якісну роботу, стажування, практику чи продовження освіти протягом 4-х місяців після втрати роботи або завершення навчання. Нова ініціатива під назвою ALMA (aim, learn, master, achieve — прагнути, вчитись, опанувати, досягти) підтримуватиме незахищених молодих людей, пропонуючи їм здобути досвід роботи в іншій державі-члені.

Маючи загальний бюджет більше ніж 1 млн євро на 2021–2027 роки, нова програма «Європейський корпус солідарності» пропонує для 270 000 молодих людей можливість сприяти подоланню суспільних і гуманітарних викликів, займаючись волонтерською діяльністю на батьківщині або за кордоном.

Європейський молодіжний портал поширює інформацію про можливості, як-от ініціатива «DiscoverEU» та «Діалог ЄС із молоддю», що дає політикам інформацію з перших рук про питання, які хвилюють молодь.

Європейський молодіжний тиждень відбувається один раз на два роки навпереміну з Європейським молодіжним заходом.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/policies/youth_en#policies

ЄС працює над тим, щоб зберегти спільну культурну спадщину Європи та зробити її доступною для всіх. Він підтримує мистецтво та сприяє процвітанню культурних і креативних індустрій у ЄС через програму «Креативна Європа», а також просуває спорт через програму «Erasmus+».

Культура та творчість є основою європейського проєкту й осердям політики ЄС у галузі культури. Багата культурна спадщина Європи, динамічні сектори культури й творчості дарують мільйонам людей величезне збагачення, задоволення та відчуття самобутності.

Спорт і фізична активність є невід’ємною частиною життя мільйонів європейців. Спорт не лише покращує здоров’я та самопочуття, але й може допомогти у вирішенні таких проблем як расизм, соціальне відторгнення та гендерна нерівність.

Що робить ЄС

ЄС намагається захистити культурну спадщину та розмаїття Європи в різних країнах і активно використовує внески культурної та креативної індустрій в економіку й суспільство. Крім того, політика ЄС має на меті подолати спільні виклики та заохотити інновації в секторі культури. Новий європейський порядок денний щодо культури охоплює конкретні заходи з використання повного потенціалу культури.

Програма «Креативна Європа» з бюджетом 2,4 млрд євро на 2021–2027 роки має на меті зміцнити сектори культури й креативності Європи та підтримати їх відновлення після пандемії COVID-19. Окрім того, вона сприяє таким ініціативам, як премії ЄС у галузях культурної спадщини, архітектури, літератури й музики, маркування «Європейська спадщина» та ініціатива «Європейські столиці культури». Її медійний сегмент підтримує розвиток, розповсюдження та просування аудіовізуальних робіт, зокрема фільмів, серіалів, відеоігор і контенту віртуальної реальності. Політика ЄС щодо аудіовізуальних медіа має на меті зміцнити європейську галузь аудіовізуальних послуг і сприяти доступності контенту для громадян у всьому ЄС.

Цифрові технології створюють нові можливості для збереження та повторного використання культурного надбання, забезпечуючи будь-якій публіці доступ до нього. Цифрова платформа «Europeana» дає людям можливість досліджувати багатство культурної спадщини із понад 4000 музеїв, галерей, бібліотек і архівів усієї Європи.

ЄС приділяє особливу увагу спорту як засобу для підтримування здоров’я людей, створення спільнот, плекання соціальної інклюзії та сприяння рівним можливостям.

Програма «Erasmus+» співфінансує ініціативи зі сприяння розвитку, поширенню та впровадженню інноваційних ідей і практик, що просувають масовий спорт. У 2020 році ЄС підтримав 315 проєктів у галузях охорони здоров’я, соціальної інклюзії та доброчесності в спорті. Спортивні нагороди ЄС #BeInclusive отримують організації, які використовують спорт для підвищення рівня соціальної інклюзії незахищених груп населення, а Європейський тиждень спорту заохочує європейців бути активними в повсякденному житті.

Докладну інформацію наведено за посиланням https://ec.europa.eu/info/topics/culture-and-media_uk
https://ec.europa.eu/info/topics/sport_uk