Svoboda | Graniru | BBC Russia | Golosameriki | Facebook
Вікіпедія

Артур Шніцлер

австрійський письменник
4 зміни у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 25 грудня 2022.

А́ртур Шні́цлер (нім. Arthur Schnitzler; *15 травня 1862(18620515) у Відні — †21 жовтня 1931, там само) — австрійський прозаїк та драматург.

Артур Шніцлер
нім. Arthur Schnitzler
Народився15 травня 1862(1862-05-15)[http://www.imdb.com/name/nm0774217/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database_—_1990.[[d:Track:Q37312]]-1">[1][[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11924097f_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-2">[2][…]
Відень, Австрійська імперіяШницлер_Артур_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-4">[4]
Помер21 жовтня 1931(1931-10-21)Шницлер_Артур_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-4">[4][http://www.imdb.com/name/nm0774217/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database_—_1990.[[d:Track:Q37312]]-1">[1][…] (69 років)
Відень, Перша Австрійська РеспублікаШницлер_Артур_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-4">[4]
·інсульт-5">[5] і геморагічний інсульт
ПохованняСтаре єврейське кладовище[d]BillionGraves_—_2011.[[d:Track:Q37774202]]-6">[6]
Країна Австрійська імперія
 Долитавщина
 Австрія
Діяльністьписьменник, драматург, лікар-письменник, сценарист, психіатр, прозаїк-романіст
Сфера роботисценічне мистецтво
Alma materВіденський університет і Akademisches Gymnasiumd (1871)
Мова творівнімецька
Роки активностіз 1891
Magnum opusDream Storyd, Merry-Go-Round[d], Fräulein Elsed, Lieutenant Gustld і Flirtationd
БатькоJohann Schnitzlerd
РодичіMarkus Hajekd
Брати, сестриJulius Schnitzlerd і Gisela Hajekd
У шлюбі зOlga Schnitzlerd34_//_marriage_registry_of_the_Jewish_Community_of_Vienna_—_Т. 1903.[[d:Track:Q100268375]]-7">[7]
ДітиHeinrich Schnitzlerd, Lili Schnitzlerd і stillborn son of Arthur Schnitzler and Marie Reinhardd
Автограф
Нагороди
CMNS: Артур Шніцлер у Вікісховищі

Біографія

ред.

Народився у заможній єврейській родині, його батько був віденським лікарем-ларингологом. У 1879—1884 роках вчився на лікаря у Віденському університеті, після чого з 1886 по 1893 роки практикував, проте згодом повністю перейшов на літературу та театр. Цікавився психоаналітичною теорією Зиґмунда Фройда, сіоністським ученням Теодора Герцля, був добре знайомим із обома авторами. З 1890 року був учасником авангардного літературного кола «Молодий Відень», був у дружніх стосунках із Гуґо фон Гофмансталем. З 1923 року був президентом австрійського ПЕН-клубу.

1930 року дочка Шніцлера наклала на себе руки, що пришвидшило смерть письменника.

«Новела про сни» лягла в основу фільму «Із широко заплющеними очима» (1999) Стенлі Кубрика.

Навесні 1933 року разом з книгами інших провідних авторів (Томас Манн та Генріх Манн, Арнольд Цвайг та Штефан Цвайг, Еріх Марія Ремарк, Зігмунд Фройд, Джек Лондон, Андре Жид, Марсель Пруст та інші), у багаття нацистів в Німеччині потрапили й книжки Артура Шніцлера.

Особисте життя

ред.

Супутницею життя з 1923 року і до його смерті в 1931 році була австрійська письменниця Клара Катаріна Поллачек[8].

Творчість

ред.

Переклади українською

ред.
  • А. Шніцлер. Повернення Казанови. Царство снів: повісті / З нім. переклала Наталя Іваничук. — Львів: «Піраміда», 2012. — 164 с.
  • А. Шніцлер. Повернення Казанови. Повісті, оповідання / З нім. переклав Іван Мегела. — Чернівці: видавництво газети «Молодий буковинець», 2003. — 336 с.
  • А. Шніцлер. Передбачання долі. П'єси, оповідання / Переклад з німецької Івана Мегели. – Книги XXI. – 368 с.

Примітки

ред.
  1. ↑ [http://www.imdb.com/name/nm0774217/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database_—_1990.[[d:Track:Q37312]]
_1-0">а [http://www.imdb.com/name/nm0774217/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database_—_1990.[[d:Track:Q37312]]
_1-1">б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  • ↑ [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11924097f_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
    • _2-0">а [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11924097f_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
    _2-1">б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  • [http://global.britannica.com/biography/Arthur-Schnitzler_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]
    • _3-0">↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  • ↑ Шницлер_Артур_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]
    • _4-0">а Шницлер_Артур_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]_4-1">б Шницлер_Артур_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]_4-2">в Шницлер Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  • _5-0">↑ https://www.kleinezeitung.at/kultur/buecher/6049003/Zum-90-Todestag-des-Autors_Arthur-Schnitzlers-letztes-Telefonat
  • BillionGraves_—_2011.[[d:Track:Q37774202]]_6-0">↑ BillionGraves — 2011.
    d:Track:Q37774202
  • 34_//_marriage_registry_of_the_Jewish_Community_of_Vienna_—_Т. 1903.[[d:Track:Q100268375]]_7-0">↑ 34 // marriage registry of the Jewish Community of Vienna — Т. 1903.
    d:Track:Q100268375
  • ↑ Christa Bittermann-Wille. Clara Katharina Pollaczek ... Biographie. Frauen in Bewegung: 1848-1938. Österreichische Nationalbibliothek, Wien. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 18 вересня 2017.

    • Посилання

    ред.
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Arthur Schnitzler
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артур_Шніцлер&oldid=41000077