Svoboda | Graniru | BBC Russia | Golosameriki | Facebook
Вікіпедія

Верона

муніципалітет в Італії
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Верона (значення).

Веро́на (італ. Verona, вен. Verona) — місто й комуна на північному сході Італії, у регіоні Венето, адміністративний центр провінції Верона, розміщена біля підніжжя Альп, на обох берегах річки Адідже, близько 420 км на північ від Рима, 105 км на захід від Венеції. Знана як місце дії трагедії «Ромео і Джульєтта», Верона визнана спадщиною ЮНЕСКО завдяки своїй міській структурі й архітектурі: місто становить приклад послідовного й безперервного розвитку впродовж двох тисячоліть. Верона зберегла й поєднала мистецькі елементи різних історичних діб, що змінювали одна одну, а також яскраво передає найвизначніші історичні етапи концепції фортифікованого європейського міста. Населення — 260 125 осіб (2014)[1]. Щорічний фестиваль відбувається з 21 травня по 29 квітня. Покровитель міста — Святий Зенон.

Верона
Verona
Комуна
Герб Прапор
КраїнаІталія Італія
Регіон Венето
ПровінціяВерона
Код ISTAT023091
Поштові індекси37100, 37121-37142
Телефонний код045
Координати45°26′17″ пн. ш. 10°59′37″ сх. д. / 45.43806° пн. ш. 10.99361° сх. д. / 45.43806; 10.99361Координати: 45°26′17″ пн. ш. 10°59′37″ сх. д. / 45.43806° пн. ш. 10.99361° сх. д. / 45.43806; 10.99361
Висота59 м.н.р.м.
Площа206,64 км²
Населення255 588 (01-01-2023)
Густота1236,88 ос./км²
Розміщення
Commune
 
Мапа
Мапа
Влада
МерFederico Sboarina (27-6-2017)
Офіційна сторінка

Географія

ред.

Важливий транспортний вузол на шляхах з Венеції до Мілана і з Паданської рівнини до Австрії (через перевал Бреннер). Машинобудівна, хімічна, поліграфічна, текстильна, деревообробна, паперова, харчова промисловість. Періодичні міжнародні сільськогосподарські ярмарки. Індустріальний інститут.

Клімат

ред.
VERONA VILLAFRANCA Місяці Пора Рік
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Зим Вес Літ Осі
Темп. макс. (°C) 5.2 8.5 13.0 17.3 22.3 26.2 28.9 28.1 24.4 18.4 11.1 6.0 6.6 17.5 27.7 18 17.5
Темп. мін. (°C) -2.0 0.1 3.4 7.0 11.4 15.2 17.7 17.2 13.7 8.4 3.4 -1.2 -1 7.3 16.7 8.5 7.9
Опади (мм) 54.5 47.8 57.8 68.8 85.4 86.1 61.5 87.5 62.6 81.5 75.3 50.6 152.9 212 235.1 219.4 819.4
Дні опадів (≥ 1 мм) 7 6 7 9 9 9 6 7 5 7 8 6 19 25 22 20 86

Історія

ред.

Верона — стародавнє поселення, період розквіту якого почався з моменту набуття Вероною статусу римської колонії з 89 р. до р. Х. Поблизу Верони 489 року король остготів Теодоріх переміг Одоакра і зробив її однією зі своїх резиденцій. За лангобардів (568—774) Верона — столиця одного з дукатів (герцогств). З початку 12 ст. — міська комуна. У 12 ст. Верона входила до Ломбардської ліги. У Вероні раніше, ніж у більшості міст Італії, запанувала тиранія. 1387 року Верону приєднано до Мілана, в 1405 — до Венеції, разом з якою за Кампоформійським миром 1797 відійшла до Австрії. У 1866 увійшла до складу Італійського королівства.

Демографія

ред.

Населення за роками:[2]

Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживали 38 333 іноземці з 150 країн, серед них 10812 громадян країн Євросоюзу та 715 громадян України.[3]

Релігія

ред.

Архітектура

ред.
 
Верона. «Площа трави»
(Piazza delle Erbe)

Збереглися римські арена, театр, залишки фортеці (Порта Борсарі, Порта Леоне), античний міст Понте П'єтра (Ponte Pietra), старовинний міст Старого замку епохи Скалігерів (Понте ді Кастельвеккіо). Краєвид старої частини Верони з її вузькими прямими вулицями визначають численні середньовічні споруди.

У центрі Верони — дві площі, П'яцца делле Ербе (італ. Piazza delle Erbe, Площа трав) та П'яцца дей Синьйорі (італ. Piazza dei Signori). На П'яцца Ербе розміщений колишній античний форум з готичними будинками — Будинок купців (Casa dei Mercanti, 1301), бароковий Палац Маффеї (Palazzo Maffei, 1668) і Вежа Ґарделло (Torre dei Gardello, 1370).

 
Верона. «Площа Синьорії»
(італ. Piazza dei Signori)

На «Площі Синьорії» розміщені — Ратуша (Palazzo del Comune, 1193) у романському стилі, палац Скалігерів (Палац дель Говерно; кінець 13 ст.) і ренесансна Лоджія дель Консільйо (Loggia del Consiglio, 1475-92, архітектор Фра Джоконде).

Романська церква Сан Дзено Маджоре (5 ст., перебудована в 9 ст. і 1120—1138; бронзові двері порталу — 11—12 ст.) і собор (1139—1187; кампаніла — 16 ст., архітектор М. Санмікелі); готична церква Св. Анастасії (1291—1323 і 1422—1481, в інтер'єрі — фрески Пізанелло).

Готичний замок Кастельвеккіо (1354—1375) з мостом Скалігерів і передмостовими баштами. Ренесансні палаци (Помпеї, 1530: Каносса, близько 1530; Бевілаква, 1532) і ворота міських стін (Порта Нуова, 1533—1540; Порта Паліо, 1557; і ін.), архітектор Мікеле Санмікелі.

Музеї

ред.

Уродженці міста та особи, пов'язані з Вероною

ред.

Уродженці

ред.

Сусідні муніципалітети

ред.


Галерея зображень

ред.
  •  
    Верона
  •  
    Верона вечірня
  •  
    Балкон Джульєтти
  •  
    Понте П'єтра вночі
  •  
    Понте П'єтра і Сан-Джорждо-ін-Браїда
  •  
    Санта Анастасіа
  •  
    Арки Скалігерів
  •  
    Сад Джусто
  •  
    Стіни і донжон Кастельвеккіо
  •  
    Понте ді Кастельвеккіо
  •  
    Сан Джорджіо ин Брада

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
  2. ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
  3. ↑ Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
  4. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верона

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верона&oldid=42794891