Сескло

Сескло (грец. Σέσκλο) або Се́склон (Σέσκλον) — одне з перших відомих неолітичних поселень Європи, VII-VI тис. до Р. Х. Названо за сьогоденним арумунським селом у Греції за 8 км на захід від Волоса у громаді Волос, периферійна одиниця Магніс у Фессалії, де в XIX столітті вперше проводилися розкопки. Населення 862 жителів за переписом 2011.

Сескло
Дата створення / заснування	7 тисячоліття до н. е.-1">[1]
Країна	Греція
Адміністративна одиниця	Volos Municipalityd
Місце розташування	Сескло
Історичний період	неоліт
Час/дата припинення існування	5 тисячоліття до н. е.-2">[2]
Статус спадщини	пам'ятка археології Греціїd
Описано за адресою	odysseus.culture.gr/h/2/gh251.jsp?obj_id=2500 odysseus.culture.gr/h/2/gh251.jsp?obj_id=5146
Сескло у Вікісховищі

Культура Сескло
Розташування	Східна Європа
Доба	Неолітична Греція
Час існування	6850 BC — 4400 до Р.Х.
Типова пам’ятка	Сескло
Найбільші пам’ятки	Сескло
Попередня культура	Неолітична Греція
Наступна культура	Діміні, Кріш-Старчево культура
Мапа розповсюдження культур Неолітичної Греції 7000 — 3200 до Р.Х.
Сескло у Вікісховищі

Археологічне місце

Найдавніші знахідки датуються 7510 — 6190 р. до Р.Х.. Вони належать двом різним культурам, прото-Сескло і пре-Сескло. Остання представлена ​​вторинними поселеннями, що примикають до головного селища прото-Сескло, і відноситься до прибульців Культури Старчево, географічно поширеної на північ від Фессалії на берегах Дунаю. Для культури пре-Сескло була характерна штампована кераміка, яка, проте, досить швидко зникає. Обидві культури землеробські. Будинки спочатку маленькі, з однією-двома кімнатами, з дерева або з сирцевої цегли на кам'яному фундаменті, будували на схилах пагорбів, що примикають до родючих долин, де вирощували пшеницю та ячмінь. Крім того, розводили кіз, овець, велику рогату худобу, собак. В VI тисячолітті до Р. Х. з'являються двоповерхові будинки і мегарони (будівлі з колонами). У поселенні Сескло жило близько 3 тис. осіб, що дозволяє спорівняти його з неолітичними містами Близького Сходу (Чатал-Геюк) і вважати першим відомим містом Європи. Давніші неолітичні культури Греції в цю епоху ще існували в печерах (Франхті).

Неолітичне поселення Сескло займало площу приблизно 20 га у період свого розквіту в 5000 р. до Р.Х. складалося з 500 до 800 будинків з населенням приблизно 5000 осіб.

Загалом неолітичний комплекс прото-Сескло відповідає сучасному йому близькосхідному, але велика рогата худоба була, мабуть, одомашнена у Фессалії, де з'явилася на декілька століть раніше, ніж у Чатал-Геюке. Перші жителі прото-Сескло не були знайомі з керамікою, що також зближує їх з носіями близькосхідних культур докерамічного неоліту. Пізніше з'являються витончені глазуровані кубки і чаші, декоровані геометричним візерунком червоного і коричневого кольорів. У найпізніший період орнамент еволюціонує до мотивів, що нагадують язики полум'я. Аналогічна кераміка відома також у Західній Македонії, але відрізняється від малоазійської.

Крім посуду, знайдені статуетки жінки, часто вагітної, що вважають ознакою культу Богині-матері, що, втім, характерно не тільки для культури Сескло, але для всього Балканського півострова та Подунав'я.

Культуру Сескло вважають материнською для виникших пізніше інших балканських неолітичних культур, зокрема старчево-кришської. Під їх впливом складається також культура кардіальної кераміки. В V тисячолітті до Р. Х. поселення Сескло було завойовано сусідньою культурою Діміні.

Громада Сескло

У місцеву громаду Сескло входить Хрісі-Акті-Панаїас. Населення 970 жителів за переписом 2011 року. Площа 38,364 км².

Населений пункт	Население (2011), осіб
Сескло	862
Хрісі-Акті-Панаїас	108

Населення

Рік	Населення, осіб
1991	876
2001	843
2011	▲ 862

Примітки

_1-0">↑ Furholt M. Das ägäische Neolithikum und Chalkolithikum. Transformationen sozialer Handlungsmuster in Anatolien und Griechenland zwischen 6500 und 4000 v.Chr. Bonn: in Kommission bei Verlag Dr. Rudolf Habelt GmbH; 2017.