Автоімунні захворювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Автоімунітет)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Автоімунні захворювання
Симптом «метелика» [1] на шкірі обличчя у пізній стадії системного червоного вовчака - типової автоімунної хвороби.
Симптом «метелика» [1] на шкірі обличчя у пізній стадії системного червоного вовчака - типової автоімунної хвороби.
Симптом «метелика» [1] на шкірі обличчя у пізній стадії системного червоного вовчака - типової автоімунної хвороби.
Спеціальністьімунологія і ревматологія
Причиниtype II hypersensitivityd
ПрепаратициклоспоринNDF-RT[[d:Track:Q21008030]]-2">[2], азатіопринNDF-RT[[d:Track:Q21008030]]-2">[2], дексаметазонNDF-RT[[d:Track:Q21008030]]-2">[2], преднізонNDF-RT[[d:Track:Q21008030]]-2">[2] і метилпреднізолонNDF-RT[[d:Track:Q21008030]]-2">[2]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10D84.9, M35.9
OMIM109100
DiseasesDB28805
MedlinePlus000816
eMedicinemed/
MeSHD001327
CMNS: Autoimmune diseases and disorders у Вікісховищі

Автоіму́нні захво́рювання (англ. Autoimmune diseases, часто також — автоімунні порушення, англ. Autoimmune disorders) — хвороби, при яких імунітет організму мобілізується не проти сторонньої сполуки, біологічного організму (вірусів, мікроорганізмів тощо) (антигену), а проти клітин, тканин власного організму. Внаслідок вироблення автоімунних антитіл, які з'єднуються із автоантигеном і комплементом, виникає запалення.

Таким чином розвиваються автоімунні хвороби, при яких відбувається ураження тієї чи іншої системи: нервової, м'язової, ендокринної, серцево-судинної, сполучної тканини, печінки, шкіри тощо. Через це у МКХ-10 ці хвороби віднесені до різних класифікаційних груп.

До автоімунних хвороб відносять велику кількість системних хвороб сполучної тканини (зокрема ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, синдром Бехчета, синдром Шегрена) та інших систем організму — розсіяний склероз, кардіоміопатія, автоімунний міокардит тощо.

Схильність до автоімунних захворювань є успадкованою і контролюється системою гістосумісності (HLA).

Лікування автоімунних захворювань базується на проведенні імунодепресивної терапії з використанням глюкокортикостероїдів, імунодепресантів та елімінації (виведення) автоімунних комплексів із організму шляхом проведення плазмоферезу.

Існує альтернативна теорія виникнення автоімунних захворювань, при якій зрушення пов'язують із змінами у метаболізмі цукрів[3], однак більшість вчених це відкидає і дотримаються традиційних поглядів[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Симетричне почервоніння зліва і вправо від носа.
  2. NDF-RT[[d:Track:Q21008030]]
_2-0">а NDF-RT[[d:Track:Q21008030]]
_2-1">б NDF-RT[[d:Track:Q21008030]]
_2-2">в NDF-RT[[d:Track:Q21008030]]
_2-3">г NDF-RT[[d:Track:Q21008030]]