Карл I Роберт
Карл І Роберт (Шаробер; 1288, Неаполь — 1342, Вишеград) — король Угорщини, титулярний король Галичини та Володимирії (1301–1342). Засновник угорської гілки Анжуйської династії Капетингів.
Народився в Неаполі у 1288 році. Син Карла Мартела Анжуйського та Клеменції Австрійської. З 1301 року король Угорщини (за неофіційними даними 1308 або з 1310). Коронований у лютому 1301 року, також 16 червня 1309 і 27 серпня 1310 року. Перший угорський король не з династії Арпадів.
Початок правління був для нього важким: протягом перших двох десятиліть він був змушений закріплювати владу, що йому вдалося до 1320 року. Провів декілька вдалих економічних реформ, зокрема удосконалив застарілу систему податків, вперше ввів в обіг на території королівства золоті форинти. За час його правління держава досягла значного економічного розквіту, а золотий форинт став однією з престижних валют у Європі[3].
У цей час в Угорщині загострилася боротьба за владу між королем й могутньою угорською аристократією. Вступивши на угорський престол, 1301 року, королю Карлу Роберту доводилося у збройній боротьбі відстоювати своє право на суверенну владу. Під час цього протистояння короля з баронами набули розвитку новий прошарок лицарства, відданий особисто королю.
Для заохочення і згуртування своїх прихильників Карл Роберт заснував 1326 року Братство лицарів Святого Георгія, що стало першим в Європі світським королівським лицарським орденом (англійський орден Підв'язки був заснований 1348 року, через 20 років після затвердження Уставу ордена Святого Георгія).
1339 року уклав з польським королем Казимиром ІІІ договір у Вишеграді про те, що на випадок, якщо б у Казимира ІІІ не було синів, його спадкоємцем буде угорський королевич Лайош — син Карла І та сестри Казимира ІІІ Єлизавети[4]. Договір було підтверджено 1350 року Людовиком та Казимиром III[5].
Помер 1342 року у Вишеграді.
Зображений на купюрах Угорщини номіналом 200 форинтів зразка 1998 і 2001 років[3].
- ↑ Czech_National_Authority_Database
[[d:Track:Q13550863]]