Танкобон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полиці з манґою у танкобонах

Танкобон (яп. 単行本, たんこうぼん) — книга, видання манґи окремим томом на відміну від журнального варіанту[1][2].

Танкобон, як правило, налічує близько 200 сторінок, має розмір із звичайну книгу кишенькового формату, м'яку обкладинку, якісніший, ніж в журналах, папір, а також комплектується суперобкладинкою. Можуть виходити одночасно фізичні та електронні копії. Починаючи з 2010 року, було багато випадків публікацій у вигляді м'якої обкладинки, не переходячи в книги. У коміксах кожна мітка називається танкобон, навіть не зважаючи на те, що вона серіалізується у тому самому форматі (застосовно до визначення серії). Це, мабуть, пов'язано з тим, що слово танкобон використовується як синонім «опублікований у журналі». За межами Японії японські комікси називають танконом. В основному він публікується в одному томі, але якщо сторінок багато, він публікується в окремих томах. У деяких випадках після публікації у вигляді книги вона буде видана як роман. У рідкісних випадках, як-от манґи Ома-сан, Міюкі Міябе та Пентер Люметер. Існує як манґа, що відразу вийшла у вигляді танкобонів (наприклад, хентайна), і така, що ніколи так і не вийде, бо недостатньо успішна.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Paul Gravett (2004). Manga: Sixty Years of Japanese Comics. Harper Design. с. 8. ISBN 1-85669-391-0. Процитовано 26 червня 2023.
  2. Frederik L. Schodt (1986). Manga! Manga! The World of Japanese Comics. Tokyo: Kodansha. ISBN 978-0-87011-752-7. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 26 червня 2023.