Агентство аерокосмічних досліджень Японії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з JAXA)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агентство аерокосмічних досліджень Японії
яп. 国立研究開発法人宇宙航空研究開発機構-1">[1]
JAXA і ジャクサ
Типкосмічне агентство[d] і scientific publisherd
Організаційно-правова форма господарюванняNational Research and Development Agencyd
Попередник(и)National Space Development Agencyd, Institute of Space and Astronautical Scienced і National Aerospace Laboratory of Japand
Засновано1 жовтня 2003
Штаб-квартираЧьофу
Холдингова компаніяМіністерство культури і науки Японії
Дочірні компаніїInstitute of Space and Astronautical Scienced
ЧленInternational Astronautical Federationd-2">[2], Inter-Agency Space Debris Coordination Committeed-3">[3], Consultative Committee for Space Data Systemsd, Міжнародний консультативний комітет щодо радіоd-4">[4] і Japan Consortium for Open Access Repositoryd-5">[5]
global.jaxa.jp(яп.)
global.jaxa.jp(англ.)
Мапа
CMNS: Агентство аерокосмічних досліджень Японії у Вікісховищі
Див. також: Наука в Японії

Аге́нтство аерокосмі́чних дослі́джень Япо́нії (яп. 宇宙航空研究開発機構, うちゅうこうくうけんきゅうかいはつきこう — учю:ко:ку:кенкю:кайхацукіко:; англ. Japan Aerospace eXploration Agency, JAXA) — державне агентство, яке відповідає за космічну та авіаційну програму Японії[6]. Було створено завдяки злиттю трьох раніше незалежних організацій 1 жовтня 2003 року[7]. Девіз агентства — One JAXA, а корпоративний слоган — Explore to Realize (раніше Reaching for the skies, exploring space)[8].

Історія

[ред. | ред. код]

JAXA було створено 1 жовтня 2003 шляхом об'єднання 3 раніше незалежних організацій: японський Інститут космонавтики та аеронавтики (Institute of Space and Aeronautical Science, ISAS), Національна аерокосмічна лабораторія Японії (National Aerospace Laboratory of Japan, NAL), і японське Національне агентство з дослідження космосу (National Space Development Agency, NASDA).

Запуск «H-IIA» с КА Кіку-8

Ракети-носії

[ред. | ред. код]

На даний час JAXA використовує наступні типи ракет:

  • ракету-носій H-IIA (ейч-ту-ей), створену NASDA, для запуску метеорологічних супутників;
  • ракету-носій М-5, створену ISAS для наукових місій;
  • ракету-носій H3 (H3TF2)[9][10][11].

Японська приватна компанія Space One для орбітальних запусків застосовує:

  • ракету-носій Advanced&Instant Rocket System (KAIROS), яка створена компанією IHI Aerospace, інвестором Space One, і раніше використовувалася на ракеті Epsilon, розробленої IHI та Японським агентством аерокосмічних досліджень (JAXA)[12].

JAXA спільно з Ісікавадзіма-Харіма Хеві Індастріз (IHI), Lockheed Martin, Galaxy Express Corporation (GALEX) розробляє ще одну серію ракет GX. Це буде перша у світі ракета-носій, яка використовує як паливо скраплений газ. В минулому використовувалися й інші типи ракет легкого класу, такі як J-I. Однак життєвий цикл експлуатації у них виявився коротким.

Космодроми

[ред. | ред. код]

JAXA використовує 2 космодроми:

Програми

[ред. | ред. код]

Ібукі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Ібукі

Супутник дистанційного зондування Землі, перший у світі космічний апарат, чиїм завданням є моніторинг парникових газів.

Пілотований політ

[ред. | ред. код]

Дослідження Місяця

[ред. | ред. код]

Місія LUNAR-A

[ред. | ред. код]

Після Hiten в 1990 р., ISAS планував розвідувальну місію до місяця LUNAR-A, але після затримки через технічні проблеми проєкт був припинений в січні 2007 р. Дизайн сейсмометра пенетратора для Lunar може бути використаний в майбутніх місіях.

Місія SLIM

[ред. | ред. код]

7 вересня 2023 року, відповідно повідомленням інформаційного агентства Kyodo з посиланням на Агентство аерокосмічних досліджень Японії (JAXA), було здійснено запуск ракети-носія H-IIA, яка вивела на орбіту Землі штучний супутник XRISM з першим місячним посадковим модулем та місяцеходом SLIM. Очікується, що він здійснить посадку на поверхню Місяця в межах 100 метрів від місця поблизу кратера Шиолі на ближньому боці супутника Землі[13]. Це була четвер та спроба за рік. Японія хоче стати п'ятою країною, яка висадилася на Місяці, після США, Радянського Союзу, Китаю та Індії. Місія обійшлася Японії в $100 мільйонів доларів. Країна хоче довести, що здатна посадити на Місяць легкий і недорогий космічний корабель[14].

Дослідження Марса

[ред. | ред. код]

28 грудня 2023 року, за повідомленням видання New Scientist, японське космічне агентство JAXA оголосило про плани запуску у вересні 2024 року своєї амбітної місії на супутник Марса, Фобос. Космічна станція з назвою Martian Moons eXploration (MMX) буде оснащена ровером і модулем для збору зразків з Фобоса, після чого вони будуть доставлені на Землю[15].

Співпраця в рамках МКС

[ред. | ред. код]

8 березня 2024 року, мешканець Флориди (США) повідомив, що на його будинок впав уламок космічного сміття з МКС. Майже кілограмовий шматок металу пробив дах будинку та пройшов через підлогу другого поверху, трохи не зачепивши одного з членів родини. О 14:29 того дня, Космічне командування США справді зареєструвало входження космічного сміття в атмосферу та його рух до північно-західної Флориди, а о 14:34 у будинок дійсно стався приліт. NASA проводить розслідування, в ході якого попередньо з'ясовано, що викинутий у 2021 році з МКС вантажний піддон зі старими батареями хоча й належав NASA, однак піддон запускала Японська космічна агенція, тож відповідати, можливо, буде вона[16][17].

Перспективні розробки

[ред. | ред. код]

3 червня 2024 року, японські дослідники заявили, що вони успішно сконструювали перший у світі дерев’яний супутник. Це крихітний об’єкт у формі куба, який, як очікується, буде відправлений у космос у вересні 2024 року на борту ракети SpaceX з території США. Супутник отримав назву «LignoSat». Це 10-сантиметровий куб, виготовлений із дерев’яних панелей магнолії товщиною від 4 до 5,5 мм, рама якого частково виконана з алюмінію. Він має сонячні панелі, прикріплені до деяких боків, і важить приблизно 1 кг. «LignoSat» є результатом чотирирічної роботи команди за участю університетів Кіото та Sumitomo Forestry Co з метою використання екологічності та низької вартості деревини при освоєнні космічного простору. Передбачається, що в майбутньому, супутники, які будуть виготовлені з деревини, будуть кращими для навколишнього середовища, коли в кінці своєї роботи вони будуть згорати в атмосфері Землі, порівняно зі звичайними супутниками, що виготовлені з металу[18].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ https://www.jaxa.jp/about/org/pdf/org_j.pdf
  • _2-0">↑ http://www.iafastro.org/membership/
  • _3-0">↑ https://www.iadc-home.org/member_agencies_list
  • _4-0">↑ https://www.itu.int/hub/membership/our-members/directory/?myitu-industry=true&request=sector-members