Айн Ренд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айн Ренд
англ. Ayn Rand
Ім'я при народженні Аліса Зіновіївна Розенбаум
Псевдонім Ayn Rand
Народилася 20 січня (2 лютого) 1905(1905-02-02)
Санкт-Петербург
Померла 6 березня 1982(1982-03-06) (77 років)
Нью Йорк
·серцева недостатність
Поховання Kensico Cemeteryd[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=851_Find_a_Grave]_—_1996.[[d:Track:Q63056]]-1">[1]
Громадянство Російська імперія, СРСР СРСР,
США США (з 1931)
Національність євреї-2">[2]
Діяльність письменниця, філософ
Сфера роботи Об'єктивізм, письмо і есей
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Мова творів англійська
Роки активності з 1926
Жанр автобіографічний роман, історичний роман, антиутопія
Magnum opus Атлант розправив плечі
Членство American Writers Associationd і Motion Picture Alliance for the Preservation of American Idealsd
Конфесія атеїзм
У шлюбі з Frank O'Connord
Автограф
Нагороди
Сайт: aynrand.org

CMNS: Айн Ренд у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Айн Ренд (справжнє ім'я Аліса Зіновіївна Розенбаум, англ. Ayn Rand, МФА[ˈaɪn ˈrænd] (20 січня (2 лютого) 1905(19050202)Санкт-Петербург — 6 березня 1982, Нью-Йорк) — американська письменниця єврейського походження, родом з Російської імперії, авторка бестселерів, філософиня,[6] драматургиня та сценаристка. Засновниця філософської системи, назва якої «об'єктивізм».

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]
Гімназія Рущинської у Євпаторії, де навчалась Айн Ренд

Аліса Зіновіївна Розенбаум народилась у Санкт-Петербурзі 2 лютого 1905 року. Після революції 1917 року сім'я переїхала до Криму, школу Ренд закінчила в Євпаторії.

У 1921 році вступає в Петроградський університет на спеціальність «соціальна педагогіка». Як і більшість інших «буржуазних» студентів, Ренд відрахували з університету незадовго до закінчення. Тим не менше, після скарг від групи зарубіжних вчених багатьом з відрахованих студентів було дозволено завершити навчання. Аліса закінчила університет у жовтні 1924.[7]

Емігрувала до Сполучених Штатів у 1926 році, де працювала помічницею режисера в Голлівуді та була авторкою драми, що ставилася на сцені на Бродвеї в 1935—1936 рр. Потім переїхала до Нью-Йорка, щоб присвятити себе філософії та літературній творчості. Стала відомою як авторка «The Fountainhead» (1943)[8] та найвідомішої праці — філософського роману «Атлант розправив плечі» (англ. «Atlas Shrugged») — надрукований 1957 року. Вона померла в Нью-Йорку 6 березня 1982 року. Похована на Кенсіконському кладовищі біля свого чоловіка Френка О'Конора (помер у 1979-му).

Спадкоємцем філософських напрацювань Айн Ренд є Леонард Пейкоф, який за останні тридцять років життя Ренд був її учнем, соратником та другом. На даний період він вважається головним авторитетом її філософії об'єктивізму.

Погляди

[ред. | ред. код]

Айн Ренд є основоположницею філософії раціонального індивідуалізму, що протистоїть колективізму. Свої філософські погляди Ренд висловила через ідеал людини-творця, що живе виключно за рахунок своїх творчих здібностей та таланту.

У політиці Айн Ренд була прибічницею необмеженого капіталізму та мінімальної держави, вважала єдиною законною функцією держави захист прав людини (зокрема права власності). Політичні погляди Ренд знайшли відображення в її художніх творах та теоретичних працях, у яких робиться наголос на особистих правах (разом із приватною власністю) та вільному капіталізмі, що підтримуються конституційно обмеженою державою. Ренд була затятим противником колективізму та етатизму,[9][10] разом з фашизмом, комунізмом та соціальною державою[11]. Вона була атеїсткою та підтримувала етичний егоїзм (який вона називала «раціональним інтересом до себе») і так само була проти альтруїзму (який вона називала «моральним канібалізмом»)[12].

20 жовтня 1947 р. Ренд як свідок давала свідчення в Комісії з розслідування антиамериканської діяльності у зв'язку з фільмом «Пісня про Росію»[13]. У своїх показах Ренд оцінила цей фільм як комуністичну пропаганду. У цілому вона вважала, що переслідування у зв'язку з виявом комуністичних поглядів суперечить свободі слова, але при цьому вважала, що держава має право знати, хто є членом партії, що пропагує насильство для досягнення політичних цілей. При цьому вона підтримувала приватні заходи для скорочення проникнення комуністичної ідеології в кіно[14]:

«Принцип свободи слова вимагає … щоб ми не приймали законів, які забороняють [комуністам] висловлювати свої переконання.
Однак, принцип свободи слова не передбачає … що ми зобов'язані давати їм роботу і підтримувати наше власне знищення за наш рахунок.
»

Оригінальний текст (англ.)
The principle of free speech requires … that we do not pass laws forbidding [Communists] to speak.
But the principle of free speech … does not imply that we owe them jobs and support to advocate our own destruction at our own expense.

Об'єктивізм Ренд глибоко вплинув на лібертаріанський рух. Девід Нолан[en], один з основоположників Лібертаріанської партії, заявив, що «без Айн Ренд лібертаріанского руху не існувало б».

Сама Ренд ніколи не вважала себе лібертаріанкою і доволі негативно відгукнулася про цей політичний рух у 1976 році після лекції в Бостоні, відповідаючи на запитання про зайняте положення в Лібертаріанській партії[15]:

«Я не хочу витрачати на це свій час, це дешева спроба отримати популярність. Вони крадуть мої ідеї, змішують їх з цілковитою протилежністю — релігійним фанатизмом, анархізмом та іншими інтелектуальними нісенітницями, які можуть знайти, а потім називають себе лібералістами і претендують на президентське крісло. Це найгірша наруга над ідеями та філософією взагалі.»
 — Бостон, Форум Форд-Холла, 1976

Зв'язуючи лібертаріанство з анархізмом, Ренд не визнавала, що її цілі та погляди збігаються з цілями лібертаріанців, і не шукала з ними союзу[16]:

«Будь ласка, не кажіть, що вони наслідують мої цілі. Я не прошу і не приймаю допомогу від інтелектуальних виродків. Мені потрібні люди, філософсько освічені — люди, які розуміють мої ідеї, розумно відносяться до них і правильно їх перекладають … Я відкидаю жалюгідний лозунг „Ціль виправдовує засоби“ … Ціль не виправдовує засоби — не можна досягти хорошого дурними засобами. Нарешті, лібертаріанці не заслуговують назви „засоби“ для будь-якої цілі, і тим більше, цілей розповсюдження об'єктивізму.»
 — Бостон, Форум Фордхолла, 1981

Magnum opus всієї наукової та художньої творчості Айн Ренд є художній фантастичний філософсько-політичний роман у трьох томах «Атлант розправив плечі».
Згідно з даними опитування 1991 року, проведеного Бібліотекою Конгресу США та «Клубом книги місяця», «Атлант розправив плечі» був другою після Біблії книгою, яка призвела до найбільших змін у житті американських читачів[17]. У результаті тримісячного онлайн опитування «100 найкращих книг 20 століття» видавництвом Сучасна Бібліотека в 1998 році[18][19] роман опинився на першому місці, хоча не був обраний до переліку кандидатів радою авторів та дослідників видавництва[20]. Результати підбивались на основі 217 520 голосів[21].

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Айн Ренд написала, зокрема, такі книжки:

Художні твори

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • «Вночі 16 січня» (Night of January 16th,1934)
  • «Гімн» (Anthem, 1938)

Публіцистичні твори

[ред. | ред. код]
  • «Для нового інтелектуалу»; For the New Intellectual (1961)
  • «Чеснота егоїзму»; The Virtue of Selfishness (1964)
  • «Капіталізм: Невідомий ідеал»; Capitalism: The Unknown Ideal (1966)
  • «Романтичний маніфест»; The Romantic Manifesto (1969)
  • «Нові ліві: контрпромислова революція»; The New Left: The Anti-Industrial Revolution (1971)
  • «Вступ до об'єктивістської епістемології»; Introduction to Objectivist Epistemology (1979)
  • «Філософія: Кому вона потрібна»; Philosophy: Who Needs It (1982)

Переклади українською

[ред. | ред. код]
Українське видання трилогії «Атлант розправив плечі»
  • Айн Ренд. «Атлант розправив плечі» у 3 частинах. Переклад з англійської: Артур Переверзєв, Вікторія Стах, Софія Андрухович. Київ: Наш Формат. 2015
    • Айн Ренд. Атлант розправив плечі (1 частина): Несуперечність. Переклад з англійської: Артур Переверзєв, Вікторія Стах. Київ: Наш Формат, квітень 2015. 456 стор. ISBN 9786177279067
    • Айн Ренд. Атлант розправив плечі (2 частина): Або — Або. Переклад з англійської: Софія Андрухович. Київ: Наш Формат, липень 2015. 472 стор. ISBN 9786177279159.
    • Айн Ренд. Атлант розправив плечі (3 частина): А є А. Переклад з англійської: Софія Андрухович. Київ: Наш Формат, вересень 2015. 480 стор. ISBN 9786177279166.
  • Айн Ренд. Чоловік, якого я купила. З ранніх творів. Переклад з англійської: Володимир Горбатько. Харків: Фоліо, 2015. 480 стор. ISBN 978-966-03-7155-2
  • Айн Ренд. Джерело. Переклад з англійської: Олена Замойська. Київ: Наш Формат, 2016. 753 стор. ISBN 978-617-7279-55-5

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ Find a Grave — 1996.
  • _2-0">↑ https://www.webcitation.org/6CY1iZt1E?url=http://www.noblesoul.com/orc/bio/biofaq.html#Q6.9
  • _3-0">↑ https://www.quora.com/Why-did-Ayn-Rand-have-no-kids
  • [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11921130q_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
  • _4-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  • [https://libris.kb.se/katalogisering/khwz1d535q7x28b_LIBRIS]_—_2018.[[d:Track:Q1798125]]