Ферментація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ферментація
Зображення
З матеріалу органічні речовини
Досліджується в Fermentation theoryd
Активним інгредієнтом є Lactobacillus і дріжджі
CMNS: Ферментація у Вікісховищі

Фермента́ція (також зброджування) — це анаеробний метаболічний розпад молекул (наприклад, цукрози або глюкози) за допомогою мікроорганізмів з отриманням таких продуктів як етанол, вуглекислий газ, молочна кислота, оцтова кислота, етилен тощо.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Бродіння часто використовують для приготування або збереження харчових продуктів. Частіше, кажучи про бродіння, мають на увазі перетворення цукру на спирт за допомогою дріжджів, але, наприклад, при виробництві йогуртів використовують бродіння за допомогою бактерій.

Ферментативний окисно-відновний процес, результатом якого є розклад органічних речовин, насамперед вуглеводів, до простіших сполук (напр., спиртів, органічних кислот, метану), і який протікає як без доступу кисню (напр., метанове бродіння), так і в присутності кисню (напр., цитратне бродіння). Це природний процес, який викликають певні мікроорганізми (або вилученими з них ферментами). Енергію, яка при цьому виділяється, використовують для їх життєдіяльності, а продукти — в біосинтезі, деякі — як захисні засоби в боротьбі з конкурентами.

Типи ферментації

[ред. | ред. код]

У біохімії термін «бродіння» можуть вживати як синонім терміну анаеробний метаболізм, коли йдеться про біохімічні реакції, що лежать в основі процесу. У повсякденній мові термін «бродіння» також інколи вживають для позначення бурхливого зростання мікроорганізмів у відповідному середовищі. У цьому сенсі не роблять відмінності між аеробним та анаеробним метаболізмом.

Історія

[ред. | ред. код]

Оскільки фрукти зброджуються у своєму натуральному стані, бродіння з'явилося раніше людської історії. Проте, люди з деяких пір навчилися контролювати процес бродіння. Є вагомі докази того, що люди зброджували напої у Вавилоні близько 5000 р. до н. е., в Стародавньому Єгипті близько 3000 р. до н. е., в доіспанській Мексиці близько 2000 р. до н. е. та в Судані близько 1500 р. до н. е. Також існують дані про дріжджовий хліб в Стародавньому Єгипті близько 1500 р. до н. е. і зброджування молока у Вавилоні близько 3000 р. до н. е. Китайці, ймовірно, першими стали зброджувати овочі.

У 19 столітті Луї Пастер, вивчаючи перетворення вуглеводів на етиловий спирт під дією дріжджів, дійшов до висновку, що цей процес каталізується якоюсь «життєвою силою», що знаходиться в дріжджових клітинах.

За два роки по смерті Пастера 1897 року Едуард Бюхнер опублікував роботу «Спиртове бродіння без дріжджових клітин», в якій експериментально показав, що екстракт клітин дріжджів здійснює спиртове бродіння так само як і незруйновані дріжджові клітини[1]. 1907 року за цю роботу він був удостоєний Нобелівської премії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. N. H. Barton, D. E.G. Briggs, J. A. Eisen «Evolution», Cold Spring Harbor Laboratory Press, 2007 -P.38.- ISBN 978-0879696849

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]