Ігнацій Дзялинський
Ігнацій Дзялинський | |
---|---|
Народився | 15 вересня 1754 або 1754 Великопольське воєводство, Республіка Польща |
Помер | 1797Тезаурус_CERL Житомир, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
Поховання | Житомир |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | офіцер |
Alma mater | Collegium Nobilium єзуїтів у Варшавіd |
Учасник | Російсько-польська війна 1792 |
Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d] |
Військове звання | генерал |
Рід | Дзялинські |
Батько | Augustyn Działyńskid |
Нагороди | |
Ігнацій Дзялинський (Ignacy Działyński; 15 вересня 1754, Конажев біля Познані — листопад 1797, Житомир) — польський генерал, учасник повстання Костюшка.
Представник шляхетського роду Дзялинських герба Огоньчик. Народився в сім'ї Калішського воєводи Августина Дзялинського. Після ранньої смерті батька, вітчимом Ігнаци став Великий маршалок литовський Владислав Рох Ґуровський. Успадкував значні земельні наділи на Волині та Польщі.
Освіту здобув в школі єзуїтів у Познані та Collegium Nobilium у Варшаві.
У 1780 році став ротмістром польської кавалерії. В кінці 1788 року викупив у генерала Олександра Мицельського посаду командира 10 королівського піхотного полку, солдат якого згодом називали Дзялинчиками.
У 1788 році нагороджений орденом Св. Станіслава.
Під час російсько-польської війни в 1792 році брав участь в боях з російськими військами.
Обирався депутатом Великого Сейму Речі Посполитої. Активний прихильник польської конституції 3 травня 1791. У 1791 році нагороджений орденом Білого орла.
- Дзялинський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- ↑ Тезаурус_CERL
_—_[[:en:Consortium_of_European_Research_Libraries|Consortium_of_European_Research_Libraries]]. [[d:Track:Q60909659]][[d:Track:Q1127581]]