Іллєнко Михайло Герасимович
| Іллєнко Михайло Герасимович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Дата народження | 29 червня 1947 (77 років) | ||
| Місце народження | Москва, СРСР | ||
| Громадянство |  СРСР → Україна | ||
| Професія | кінорежисер, сценарист, актор | ||
| Alma mater | Всесоюзний державний інститут кінематографії | ||
| Член у | Українська кіноакадемія і НСКУ | ||
| Діти | Іллєнко Іванна Михайлівна | ||
| IMDb | ID 0407941 | ||
| Нагороди та премії | |||
| |||
| |||
 Іллєнко Михайло Герасимович у Вікісховищі | |||
.jpg)
Миха́йло Гера́симович Іллє́нко (нар. 29 червня 1947, Москва) — український кінорежисер, сценарист, актор. академік Національної академії мистецтв України (2017). Заслужений діяч мистецтв України (2003). Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2007).
Народився 29 червня 1947 року в Москві в родині інженера. Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1970, майстерня М.Ромма). З 1973 р. — режисер Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
З 1997 року — організатор кінофестивалю Відкрита ніч.
З 2000 року — декан кінофакультету Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Член Національної спілки кінематографістів України.
У 2009 році брав участь у першому етапі навколосвітньої подорожі на яхті «Купава».
Від квітня 2017 до листопада 2018 року був Головою Правління української кіноакадемії.
У березні 2022 року долучився до лав територіальної оборони під час російського вторгнення в Україну[1].
- Брат кінорежисерів Вадима та Юрія Іллєнків.
- Дочка Іллєнко Іванна Михайлівна (1976) — українська актриса і балерина.
- 1976 — ВКФ «Молодість» у Києві: Приз Держкіно Української РСР за найкращу режисуру («Там вдалині, за рікою», 1975)
- 1993 — МКФ «Золотий орел» в Тбілісі: Диплом журі («Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди», 1993)
- Повнометражні
- «Там вдалині, за рікою» (рос. Там, вдали за рекой, 1975) прим.: російською
- «Кожен мисливець бажає знати...» (рос. Каждый охотник желает знать…, 1985) прим.: російською
- «Фучжоу» (1993) прим.: українською, англійською
- «Сьомий маршрут» (1997) прим.: українською, російською, англійською
- «Той, хто пройшов крізь вогонь» (2011)[3] прим.: російською, українською, англійською, кримськотатарською
- «Толока» (2020)[4] прим.: українською, російською
- Короткометражні художні
- Короткометражні анімаційні
- «Одноразова вічність» (2002, мультфільм)
- Телесеріали
- «Школа» (рос. Школа, 1980, 3-серійний міні-серіал) прим.: російською
- «Миргород та його мешканці» (рос. Миргород и его обитатели, 1983, 2-серійний міні-серіал) прим.: російською
- Телефільми
- «Нісенітниця» (рос. Сапоги всмятку, 1978, телефільм) прим.: російською
- «Була у слона мрія» (1973, мультфільм)
- «Чоботи всмятку» (1978, т/ф)
- «Кожен мисливець бажає знати...» (1985)
- «Дама з папугою» (1988, у співавт. з А. Праченком)
- «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди» (1993)
- «Княжа регата» (1996)
- «Сьомий маршрут» (1997, у співавт.)
- «Шлях до скелі» (1997 і опер)
- «Невелика подорож на великій каруселі» (2002)
- «Одноразова вічність» (2002, мультфільм)
- «Той, хто пройшов крізь вогонь» (2010—2012, у співавт.)
- «Толока» (2013—2014)
- «Вечір напередодні Івана Купала» (1968) — епізод
- «Білий птах з чорною ознакою» (1971) — Георгій
- «Передай далі...» (1988) — епізод
- «Яма» (1990) — епізод
- «Невелика подорож на великій каруселі» (2002)
- «Голівуд над Дніпром. Сни з Атлантиди» (2013, докум. фільм; бере участь)
- «Звичайна справа» (2013) — душевнохворий (камео)
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.65;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.275;
- Хто є хто в Україні К 1997. — С.194—195;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.550;
- Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.180;
- О. Мусієнко. Михайло Іллєнко: до 60-річчя від дня народж.// Актуал. пробл. мистец. практики і мистецтвознав. науки: мистецькі обрії'2008 — К.: Ін-т пробл. сучас. мистец. АМУ 2008. — Вип. 1 (10). — С. 54–57 : фотогр. — ISBN 978-966-82-59-40-1.
- КРОК 2002. М., 2002. — С.66;
- Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.454-455.
- ↑ Український кінорежисер Михайло Іллєнко вступив до лав тероборони: промовисте фото. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
- ↑ Енциклопедія вітчизняного кіно: Михайло Іллєнко (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 червня 2015.
- ↑ «Той, що пройшов крізь вогонь» // Інтерв'ю."Український рембо". Ярослав Підгора-Ґвяздовський [Архівовано 19 травня 2011 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 2011
- ↑ Іллєнко екранізує Шевченка. www.wz.lviv.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 27 лютого 2013.
- Михайло Іллєнко [Архівовано 27 травня 2017 у Wayback Machine.] на Youtube
- Михайло Іллєнко [Архівовано 30 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті kinofon.com.ua
- Михайло Іллєнко [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] на сайті kino-kolo.ua
- Михайло Іллєнко [Архівовано 15 вересня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Національної академії мистецтв України
|
|
Це незавершена стаття про українського кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||
Категорії:
- Народились 29 червня
- Народились 1947
- Уродженці Москви
- Члени Національної спілки кінематографістів України
- Заслужені діячі мистецтв України
- Лауреати Державної премії України імені Олександра Довженка
- Українські кіноінженери
- Українські кінорежисери
- Радянські кінорежисери
- Сценаристи
- Українські сценаристи
- Радянські кіноактори
- Українські актори
- Випускники ВДІК
- Члени Української кіноакадемії
- Автори творів-номінантів на кінопремію «Оскар»
- Волонтери АТО
- Українські митці, які долучились до захисту України під час російського вторгнення 2022 року