Ілія Бешков

Ілія Бешков
болг. Илия Бешков Дунов
При народженні	болг. Илия Бешков Дунов
Народження	24 липня 1901(1901-07-24)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][…] або 11 липня 1901(1901-07-11)[[d:Track:Q10855166]]-4">[4] Долішній Дибник, Князівство Болгарія-5">[5]
Смерть	23 січня 1958(1958-01-23)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][…] (56 років)
	Софія, Болгарія[[d:Track:Q110250907]][[d:Track:Q2494649]]-8">[8]
Країна	Болгарія
Жанр	графіка, ілюстрація, гравюра, карикатура
Навчання	Національна художня академія Болгарії (1926)
Діяльність	карикатурист, ілюстратор, художник, графік, рисувальник, педагог
Напрямок	реалізм гротеск
Роки творчості	1916[[d:Track:Q17299517]]-9">[9] — 1958[[d:Track:Q17299517]]-9">[9]
Вчитель	Нікола Марінов
Відомі учні	Mana Parpulovad
Працівник	Національна художня академія Болгарії
Член	Native Artd
Брати, сестри	Ivan Beshkovd
Звання	Професор Софійської національної художньої академії
Ілія Бешков у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Ілія Бешков (болг. Илия Бешков / Ilia Beshkov / Ilija Beškov / Ilija Beschkow; 24 липня 1901, Долішній Дибник, Плевенська область, Болгарія — 23 січня 1958, Софія, Болгарія) — болгарський графік, гравер, карикатурист, ілюстратор; можливо, найвідоміший графік Болгарії.

Біографія

Ілія Бешков народився 24 липня 1901 в селі Долни-Дибник Плевенського округу. Навчався в 1921–1926 рр. в організованій в 1896 р. Софійській Академії мистецтв. (Спочатку був період навчання на юридичному факультеті Софійського університету (1918-1920).)

У 20-х — 30-х роках виступав у таких журналах, як «Жупел», «Ек» («Відлуння») і ін. з сатиричними малюнками антиурядового характеру. Публікував також побутові карикатури, пройняті гострою соціальною сатирою. Після окупації Царства Болгарія російсько-большевицькими військами 1944, співпрацював у центральних виданнях Болгарії, в журналі «Стършел»(болг.) («Ґедзь»).

Як свідчать розсекречені архіви болгарського КДБ (ДС, «държавна сигурност»; розпущеного в 1990), Бешков був під постійним наглядом, як «хитрий ворог» комуністичної влади.

Титул однієї з монографій «Ілія Бешков»

Внесок Бешкова у графічне мистецтво — в розробленій ним особливій манері живописного світлотіньового малюнка. Ілля Бешков жив і працював у Софії; він був професором Софійської національної художньої академії.

Помер 23 січня 1958 року в Софії.

Визнання

У Плевені є галерея, названа на честь художника «Ілія Бешков». Колекція болгарського мистецтва з кінця XIX століття до 1970-х з багатим зібранням робіт самого патрона галереї, І. Бешкова.

Література

• Станислав Сивриев, Илия Бешков. София: София-пресс, 1969
• Богомил Райнов, Илия Бешков. София: Български художник, 1983
• Станислав Сивриев, До видело: Разговори с Илия Бешков. София: Профиздат, 1988
• Марий Ягодов, Големият най-малък син: Лична книга за Илия Бешков. София: БЗНС, 1988
• Черната тетрадка: Дневникът на художника (1950—1951, 1955), полицейско досие (1925—1958), албум карикатури (1930—1957). Съставители Александър Бешков и Савка Чолакова. София: Изток-Запад, 2015

Посилання

• Карикатури и илюстрации на Илия Бешков: Червена буржоазия, Вълко Червенков, Бай Ганьо и Алеко Константинов, Автопортрет^{[недоступне посилання]}
• Фен страница на Илия Бешков във Facebook [Архівовано 8 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• От и за Илия Бешков в Своден каталог НАБИС – национален каталог на академичните библиотеки в България [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.]
• За «джаз банда» Илия Бешков и 25-годишния творчески юбилей на Константин Щъркелов — http://shtarkelov.info/exhibition-1935/ [Архівовано 10 травня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

_1-1">^б [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb13504389t_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]