Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Іно .
Іно Божество в давньогрецька релігія Батько Кадм [[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Cadmus]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 228–229. [[d:Track:Q45175482]][[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q1459210]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q656]]-1">[1] Мати Гармонія Брати/сестри Семела Автоноя Полідор (син Кадма) Агава Діти Леарх Мелікерт [[:en:s:1911_Encyclopædia_Britannica/Melicertes|Melicertes]]_//_''[[:Британська_енциклопедія_(11-те_видання)|Encyclopædia_Britannica]]'':_''a_dictionary_of_arts,_sciences,_literature_and_general_information''_/_[[:Г'ю_Чісголм|H. Chisholm]]_—_11_—_[[:Нью-Йорк|New_York]],_[[:Кембридж|Cambridge,_England]]:_[[:Cambridge_University_Press|University_Press]],_1911._—_Vol. 18._—_P. 94. [[d:Track:Q75948680]][[d:Track:Q867541]]-2">[2] і Евриклея d Місце поховання hero shrine of Ino in Megara d [[:Павсаній|Παυσανίας]]_1.42.7_//_Опис_Еллади [[d:Track:Q3825645]][[d:Track:Q192931]]-3">[3] Медіафайли у Вікісховищі
Іно та Мелікерт Іно́ (грец. Ινώ ) — дочка Кадма й Гармонії , друга дружина Атаманта , мачуха Фрікса й Гелли , яких вона ненавиділа.
Викликавши чарами велику посуху в країні, Іно зажадала принести обох їх (варіант : лише Фрікса) у жертву, щоб позбутися лиха. Перша дружина Атаманта Нефела врятувала своїх дітей, — дала їм золоторунного барана (див. Аргонавти ). Від Атаманта Іно мала синів Мелікерта й Леарха . Переслідуючи Іно за те, що та виховала Діоніса , Гера зробила так, що Атамант у нападі люті вбив Леарха й хотів убити Іно та Мелікерта.
У розпачі Іно разом з Мелікертом кинулася в море, де стала морською богинею Левкотеєю , а Мелікерт — морським богом Палемоном. Культ Іно та Мелікерта був поширений на узбережжі Середземного моря .
_1-0">↑
Любкер Ф. Cadmus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский , А. И. Георгиевский , М. С. Куторга и др. — СПб : Общество классической филологии и педагогики , 1885. — С. 228–229. [[:en:s:1911_Encyclopædia_Britannica/Melicertes|Melicertes]]_//_''[[:Британська_енциклопедія_(11-те_видання)|Encyclopædia_Britannica]]'':_''a_dictionary_of_arts,_sciences,_literature_and_general_information''_/_[[:Г'ю_Чісголм|H. Chisholm]]_—_11_—_[[:Нью-Йорк|New_York]],_[[:Кембридж|Cambridge,_England]]:_[[:Cambridge_University_Press|University_Press]],_1911._—_Vol. 18._—_P. 94. [[d:Track:Q75948680]][[d:Track:Q867541]] _2-0">↑
Melicertes // Encyclopædia Britannica a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York , Cambridge, England : University Press , 1911. — Vol. 18. — P. 94. [[:Павсаній|Παυσανίας]]_1.42.7_//_Опис_Еллади [[d:Track:Q3825645]][[d:Track:Q192931]] 
