Абалакін Віктор Кузьмич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абалакін Віктор Кузьмич
Народився27 серпня 1930(1930-08-27)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер23 квітня 2018(2018-04-23) (87 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
ПохованняРосійський цвинтар в Новодівеївському монастиріd[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=192086741_Find_a_Grave]_—_1996.[[d:Track:Q63056]]-1">[1]
Країна СРСР
 Росія
 США
Діяльністьастроном
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
ГалузьЗоряна динаміка, Ефемерида, астрономія, небесна механіка і історія астрономії
ЗакладПулковська обсерваторія
Інстиут теоретичної астрономіїd
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникШмідт Отто Юлійович
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Нагороди
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
Державна премія СРСР

Віктор Кузьмич Абалакін (нар. 27 серпня 1930(19300827), м. Одеса, Українська РСР, СРСР — 23 квітня 2018, м. Нью-Йорк, США) — радянський астроном.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Одесі. У 1953 році закінчив Одеський університет. У 1953—1955 роках працював у Геофізичному інституті АН СРСР, у 1955—1957 роках — в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР в Ленінграді. Після закінчення аспірантури при Одеському університеті працював у 1960—1963 роках в обсерваторії Одеського університету. У 1963—1965 роках — доцент кафедр астрономії Одеського університету. З 1965 року — завідувач відділу Астрономічного щорічника СРСР Інституту теоретичної астрономії АН СРСР, упродовж 1983—2000 років — також директор Пулковської обсерваторії.

Доктор фізико-математичних наук. Член-кореспондент АН СРСР з 1987 року. Член-кореспондент РАН.

Основні наукові роботи стосуються небесної механіки, ефемеридної астрономії, зоряної динаміки, геодинаміки, історії астрономії. Вніс великий внесок до розробки основних принципів використання лазерних світлолокаційних спостережень Місяця для вирішення завдань гео- і селенодінаміки, а також у створення відповідного математичного апарату.

Співавтор робіт зі створення єдиної релятивістської теорії руху внутрішніх планет Сонячної системи. У монографії Абалакіна «Основи ефемеридної астрономії» (1979), а також у низці написаних ним розділів «Довідкового керівництва з небесної механіки, астрономії і астродинаміки» (1978) ефемеридна астрономія отримала остаточне оформлення як самостійна галузь науки.

Президент Комісії N 4 «Ефемериди» Міжнародного астрономічного союзу (1976—1979). Голова Правління Фонду Інтернет-культури (з 1999).

Державна премія СРСР (1982).

Ім'ям Абалакіна названий астероїд (2722 Abalakin), відкритий М. С. Черних 1 квітня 1976 року в Кримській астрофізичній обсерваторії.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Абалакін, Віктор Кузьмич. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
  • Українці у світі [Архівовано 30 вересня 2012 у Wayback Machine.]
  • Памяти астронома Абалакина Виктора Кузьмича (27.08.1930- 23.04.2018) [Архівовано 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • Виктор Кузьмич АБАЛАКИН [Архівовано 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • Абалакин Виктор Кузьмич [Архівовано 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  1. [http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=192086741_Find_a_Grave]_—_1996.[[d:Track:Q63056]]
_1-0">↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056