Абу Ісхак аль-Бітруджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абу Ісхак аль-Бітруджі
араб. أبو إسحاق نور الدين البطروجي الإشبيلي‎
Народивсяне пізніше 1185
Педроче, Кордова, Андалусія, Іспанія або Al-Magreb al-Aqsad
Помер1204-1">[1][[:Центральний_інститут_зведеного_каталогу_італійських_бібліотек_та_бібліографічної_інформації|Istituto_centrale_per_il_catalogo_unico]]_[[:it:Censimento_nazionale_delle_edizioni_italiane_del_XVI_secolo|EDIT_16:_censimento_nazionale_delle_edizioni_italiane_del_XVI_secolo]]_—_[[:Рим|Roma]]:_[[:Центральний_інститут_зведеного_каталогу_італійських_бібліотек_та_бібліографічної_інформації|ICCU]],_2000.[[d:Track:Q1053428]][[d:Track:Q220]][[d:Track:Q3803707]]-2">[2]
Діяльністьастроном, астролог, письменник, космолог
Галузьастрономія
ВчителіІбн Туфайл

Нур ад-Дін Абу Ісхак Ібрахім ібн Юсуф аль-Бітруджі (пом. близько 1185, 1192 або 1204) — арабський астроном. У Європі був відомий під ім'ям Альпетрагій. Народився в містечку Педроче поблизу Кордови. Автор одного з варіантів теорії гомоцентричних сфер, який мав широку популярність у Середньовіччі.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Нур ад-Дін аль-Бітруджі поділяв думку вчених Андалусії (зокрема свого вчителя Мухаммада ібн Туфайла, а також Аверроеса), що теорія епіциклів не відповідає дійсності, оскільки існування епіциклів і ексцентричних деферентів суперечить фізиці Арістотеля, згідно з якою може бути тільки центр світу, що збігається з центром Землі (так званий Андалусійський бунт[3]). Розробив модель руху планет, що є різновидом теорії гомоцентричних сфер[4]. Трактат аль-Бітруджі Книга про астрономію (Китаб фі-л-хай'а) з викладом цієї моделі, перекладена латиною (Майкл Скот[en], 1217 рік, Толедо), здобула широку популярність серед європейських учених. Проте теорія аль-Бітруджі перебувала в повному розриві зі спостереженнями і не змогла стати основою астрономії.

Істотним новаторством теорії аль-Бітруджі було пояснення причини руху планет. Якщо більшість учених того часу були впевнені, що планети рухаються під дією духовних безтілесних двигунів («інтелігенцій», або ангелів), то аль-Бітруджі дав механічне пояснення: вища небесна сфера отримує від Першодвигуна рушійну силу (імпетус) і передає її нижчим сферам до яких прикріплено планети); у міру наближення до Землі ця сила слабшає[5]. Як аналогію аль-Бітруджі наводив падіння кинутого каменя. Втім, навіть його теорія не була послідовно механічною. Аль-Бітруджі все ж мусив звертатися до уявлення про одухотвореність сфер для пояснення нерівномірності руху планет (зокрема, зворотних рухів): кожна зі сфер відчуває якесь бажання «наслідувати» руху сфери нерухомих зір, яку рухає безпосередньо Першодвигун. Це наслідування і спричиняє нерівномірність[6].

На честь Нур ад-Діна аль-Бітруджі названо місячний кратер Аль-Бітруджі.

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ http://digitale.beic.it/primo_library/libweb/action/search.do?fn=search&vid=BEIC&vl%283134987UI0%29=creator&vl%28freeText0%29=Alpetragius
  • [[:Центральний_інститут_зведеного_каталогу_італійських_бібліотек_та_бібліографічної_інформації|Istituto_centrale_per_il_catalogo_unico]]_[[:it:Censimento_nazionale_delle_edizioni_italiane_del_XVI_secolo|EDIT_16:_censimento_nazionale_delle_edizioni_italiane_del_XVI_secolo]]_—_[[:Рим|Roma]]:_[[:Центральний_інститут_зведеного_каталогу_італійських_бібліотек_та_бібліографічної_інформації|ICCU]],_2000.[[d:Track:Q1053428]][[d:Track:Q220]][[d:Track:Q3803707]]
    • _2-0">↑ Istituto centrale per il catalogo unico EDIT 16: censimento nazionale delle edizioni italiane del XVI secolo — Roma: ICCU, 2000.
    d:Track:Q1053428d:Track:Q220d:Track:Q3803707
  • ↑ Sabra 1984.
  • ↑ Рожанская 1976, с. 264—267; Pedersen 1993, p. 235—236.
  • ↑ Рожанская 1976, с. 158.
  • ↑ Samsy 2007.

    • Література

    [ред. | ред. код]

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абу_Ісхак_аль-Бітруджі&oldid=42196782