Очікує на перевірку

Аварська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аварська мова
магӀарул мацӀ, авар мацӀ
mah̨arul mac̨, avar mac̨
Поширена вРосія, Азербайджан, Казахстан, Туреччина, Грузія
РегіонДагестан
Носії1,000,000
Писемністькирилиця і Avar alphabetd
КласифікаціяПівнічно-кавказька сім'я
Нахсько-дагестанські мови
Аваро-андо-цезькі мови
Аваро-андійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1av
ISO 639-2ava
ISO 639-3ava

Ава́рська мо́ва  (самоназва «магӏарул мацІ, mah̨arul mac̨») — одна з мов аваро-андійської групи нахсько-дагестанської сім'ї мов, якою розмовляють аварці та споріднені народності Дагестану. В основі літературної мови лежить північне наріччя (болмацӀ, bolmac̨).

Лексика

[ред. | ред. код]

Споконвічну лексику аварської мови складають слова як загальнодагестанського, так і власне аварського походження. Також існують запозичення з інших мов (переважно з арабської, перської, російської та тюркських).

З арабської мови запозичені слова, пов'язані з релігією; абстрактні поняття; морально-етичні поняття; слова, пов'язані з відносинами між людьми; суспільно-політичні та економічні терміни; позначення людей за професією, родом занять і т. д.; лексика науки, мистецтва та освіти; пов'язані з якісними характеристиками; назва одягу, домашніх прикрас та домашніх предметів; лексика рослинного та тваринного світу; назви будівель та їхніх частин; позначення явищ неживої природи, назви продуктів харчування; назви частин тіла.

З тюркських мов запозичені назви родичів та позначення осіб; позначення домашніх предметів; музичних інструментів; знарядь праці, зброя; назви предметів одягу, постілі, тканин, прикрас; назви домашніх та диких тварин, а також лексика тваринництва; назви овочів, фруктів, рослин та продуктів харчування; будівельна та сільськогосподарська термінологія; позначення предметів та явищ неживої природи; абстрактна лексика.

З перської мови запозичені слова, пов'язані з назвами домашніх та диких тварин та їх поняття; назви рослин; позначення осіб; назви будівель; назви предметів одягу, домашніх предметів, інструментів; назви продуктів харчування, ліків.

З російської мови запозичена лексика сільськогосподарського та промислового виробництва; адміністративно-ділова лексика; суспільно-політична лексика; лексика культури, мистецтва, спорту, науки та освіти; назви одягу, домашніх предметів, меблів, побутової та іншої техніки; транспортна термінологія; позначення продуктів харчування; позначення речовин, будівельних матеріалів.

Лінгвістична характеристика

[ред. | ред. код]

Для фонетики характерні рухомий наголос, що змінює сенс слова (наприклад, «вівця» — гӏи: родовий відмінок — гӏия́л, множина — -гІиял), редукція голосних та наявність аблаута.

В граматичній системі — велика кількість лабільних дієслів; багатовідмінковість; можливість утворення конструкцій з двійним номінативом при аналітичній формі дієслова — присудка (наприклад, «Батько поле оре» — Инсуца хур бекьулеб буго / эмен хур бекьулев вуго); позначення суб'єкта дієслів чуттєвого сприйняття суперлативом (локативним відмінком); співіснування двох контрастних конструкцій — ергативної та номінативної — в сфері функціонування перехідного дієслова, та ін.

Ареал та чисельність

[ред. | ред. код]

Аварська мова є рідною для більшості аварців, що мешкають в Дагестані, на півночі Азербайджану, північному сході Грузії та в Туреччині. Як другою аварською користуються андо-цезькі народи. Кількість мовців в Росії — 715 297 ос. (2010). Приблизна кількість людей, для яких аварська мова є рідною — 703 тис. ос. (2010).

Писемність

[ред. | ред. код]

Сучасна абетка:

А а Б б В в Г г Гъ гъ Гь гь ГӀ гӀ Д д
Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й К к Къ къ
Кь кь КӀ кӀ КӀкӀ кӀкӀ Кк кк Л л М м Н н О о
П п Р р С с Т т ТӀ тӀ У у Ф ф Х х
Хх хх Хъ хъ Хь хь ХӀ хӀ Ц ц Цц цц ЦӀ цӀ ЦӀцӀ цӀцӀ
Ч ч ЧӀ чӀ ЧӀчӀ чӀчӀ Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь
Э э Ю ю Я я
Аварська абетка на основі тюркської абетки (латиниці), що з певними змінами використовувалася упродовж 1928—1938 років

Приклад

[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка аварською мовою (переклав Шигабуддін Микаїлов)

ВАСИГАТ[1]
Нужеца хвараб мехалъ
Хобги бухъун дун вукъе
Къиматаб Украиналда,
ГІатІидаб дунялалда.
Вукъе хераб Днепр-гІор
Ццидалъ рагІаллъабазда
Багъулеб куц бихьулеб
ГохІил тІаралъиялда.
Украиналъул ракьдаса
Сурукъал тушбабазул
Би гьелъ чурараб мехалъ
Хабалъа дун вахъина.
Вахъун дун какалразе
Бичасул кІалтІе ина —
Аллагьги гьелделъагІан
ЛъачІого дица тела.
Вукъун дунгин нужеца
Синжирал тІутІун рехе,
Тушбабазул бидуца
Эркенлъиги лъалъан те.
Эркенаб цІияб рукъоб,
Къиматаб хъизамалда,
Тамахаб рагІи бицун
Цо дунги ракІалде щва.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська бібліотека. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 30 жовтня 2009.

Література

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
аварською мовою
БетӀераб гьумер

Посилання

[ред. | ред. код]