Айра Гершвін
Айра Гершвін (англ. Ira Gershwin; 6 грудня 1896, Нью-Йорк, США — 17 серпня 1983, Беверлі-Гіллз, США) — американський поет-пісняр, брат відомого композитора Джорджа Гершвіна. У співпраці з братом створив безліч популярних бродвейських постановок, найбільш знамениті з яких є опера «Поргі і Бесс». Після смерті Джорджа Гершвіна співпрацював з композиторами Гарольдом Арленом, Куртом Вайлем, Джеромом Керном та ін.
Справжнє ім'я — Ізраель Гершовиць (англ. Israel Gershovitz). Народився в Нью-Йорку 6 грудня 1896. Його батьки, Морріс (Мойша) і Роза Гершовиць, змінили прізвище на Гершвін задовго до того, як їхні діти стали знаменитими. В молодості Айра був сором'язливим, проводив багато часу за книгами, проте і в школі, і в коледжі він активно співпрацював з декількома шкільними журналами та газетами. У 1914 році закінчив школу Townsend Harris High School, після чого вступив до Сіті Коледж, який, однак, не закінчив[6].
Спочатку Айра працював касиром на підприємстві свого батька. Лише в 1921 році він входить в світ музичного бізнесу, написавши текст для постановки «Дві дівчинки в синьому» (англ. Two Little Girls in Blue). композитора Вінсента Юманза. Постановка була добре сприйнята критикою і дозволила Гершвінові успішно ввійти в театральні кола з першої спроби[6]. Спочатку Айра використовував псевдонім Артур Френсіс (англ. Arthur Francis), від якого відмовився в 1924 році. У 1926 році одружився з Елеонорою Странською (англ. Leonore Strunsky).
З 1924 року Айра починає співпрацювати зі своїм братом Джорджем. Їх першим бродвейським хітом став мюзикл «Lady, Be Good!». Згодом вони створили більше десятка популярних постановок, а також написали музику і тексти для чотирьох фільмів. До числа їх найбільш знаменитих робіт слід віднести оперу «Поргі і Бесс», пісні «The Man I Love», «Fascinating Rhythm», «Someone to Watch Over Me», «I Got Rhythm» та «They Can not Take That Away from Me»[7]. Їх співпраця тривала до раптової смерті Джорджа в 1937 році. Після смерті брата Айра практично нічого не писав протягом трьох років.
Згодом Айра співпрацював з такими відомими композиторами, як Джером Керн (фільм «Дівчина з обкладинки»), Курт Вайль («Куди ми звідси підемо?» та «Lady in the Dark») і Гарольд Арлен («Зірка народилася», «Life Begins at 8:40»)[6]. Провал постановки «Park Avenue» в 1946 році (створеної в співавторстві з композитором Артуром Шварцем) призвів до того, що вона стала своєрідним прощанням Айри з Бродвеєм[8]. У 1947 році він відібрав 11 пісень, написаних Джорджем, які ніколи не публікувалися, написав для них нові тексти і включив їх в фільм «Жахлива міс Пілгрим». Останнім помітним внеском Айри в музику стали тексти для фільму «Kiss Me, Stupid» (1964), хоча більшість критиків вважають останньою його значною роботою фільм «Зірка народилася» (1954). З середини 1960—х років він остаточно відійшов від творчости.
Завдяки старанням американського співака, піаніста і музикознавця Майкла Фейнстейна, який співпрацював з Айрою Гершвіном в останні роки життя поета, деякі з неопублікованих творів братів Гершвінів були опубліковані й виконані вже після смерті Айри[9].
Помер 17 серпня 1983 року в Беверлі-Гіллз[6]. Похований на кладовищі Вестчестер-Гіллз в Гастінгсі-на-Гудзоні (штат Нью-Йорк).
Три пісні Айри Гершвіна — «They Can not Take That Away From Me» (1937), «Long Ago and Far Away» (1944) і «The Man That Got Away» (1954) — були номіновані на Премію «Оскар» за кращу пісню до фільму, проте, жодна з них не отримала цієї нагороди.
Разом з Джорджем Кауфманом і Моррі Ріскіндом в 1932 році Айра Гершвін отримав Пулітцерівську премію за драматичний твір для театру (за мюзикл «Of Thee I Sing»)[10].
У 1988 році Каліфорнійському університеті у Лос-Анджелесі була заснована Премія імені Джорджа і Айра Гершвінів за прижиттєві музичні досягнення (в 1936 році брати адаптували одну з пісень мюзиклу «Strike Up the Band», створивши тим самим бойову пісню «Strike Up the Band for UCLA», яку вони і подарували університету)[11]. Лавреатами цієї премії стали Анджела Ленсбері (1988), Рей Чарльз (1991), Бернадетт Пітерс (1995), Френк Сінатра (2000), Стіві Вандер (2002), Джеймс Тейлор (2004), Берт Бакарак (2006) та інші відомі виконавці[12].
4 червня 1998 року в Алеї Слави була відкрита зірка Айри Гершвіна[6].
У 2007 році Бібліотекою Конгресу була заснована Гершвінська премія, названа на честь братів Гершвінів. Першими музикантами, яких відзначили цією нагородою стали Пол Саймон, Стіві Вандер і Пол Маккартні.
- A Dangerous Maid
- Primrose
- Lady, Be Good
- Tip—Toes
- Oh, Kay!
- Strike Up the Band
- Funny Face
- Rosalie
- Treasure Girl
- Show Girl
- Girl Crazy
- Of Thee I Sing
- Pardon My English
- Let 'Em Eat Cake
- «Поргі та Бесс»
- Crazy for You
- Nice Work If You Can Get It
- Ladies First
- The Sweetheart Shop
- Two Little Girls in Blue
- For Goodness Sake
- Molly Darling
- Captain Jinks
- Shoot the Works
- Life Begins at 8:40
- Thumbs Up!
- Lady in the Dark
- The Firebrand of Florence
- Park Avenue
- «But Not for Me»
- «Embraceable You»
- «I Can not Get Started»
- «I Got Rhythm»
- «The Man I Love»
- «They Can not Take That Away from Me»
- «Someone to Watch over Me»
- «'S Wonderful»
- «The Man That Got Away»
- «Strike Up the Band»
- «Sunny Disposish»
В цілому пісні на вірші Айри Гершвіна звучать в більш ніж трьохстах фільмах. Повний їх перелік доступний на сайті imdb.com[13].
- ↑
