Ален Конн

Ален Конн
фр. Alain Connes
Народився	1 квітня 1947(1947-04-01) (77 років) Драгіньян, Франція
Країна	Франція
Діяльність	математик, професор, викладач університету, дослідник
Alma mater	Вища нормальна школа
Галузь	Математика
Заклад	Інститут вищих наукових досліджень (IHES)
Посада	Науковий керівник CNRSd-1">[1]
Науковий ступінь	доктор філософії-2">[2] (1971)
Науковий керівник	Jacques Dixmierd[[d:Track:Q829984]]-3">[3]
Аспіранти, докторанти	Jean-Benoît Bostd Georges Skandalisd Benjamin Enriquezd[[d:Track:Q829984]]-5">[5] Alain J. Valetted[[d:Track:Q829984]]-5">[5] Kroum Tzanevd[[d:Track:Q829984]]-5">[5] Raphael Ponged[[d:Track:Q829984]]-5">[5] Michel Hilsumd[[d:Track:Q829984]]-5">[5] Yi-Jun Yaod[[d:Track:Q829984]]-5">[5] Pierre Julgd[[d:Track:Q829984]]-5">[5] Thierry Fackd[[d:Track:Q829984]]-5">[5] Simon Henryd[[d:Track:Q829984]]-5">[5]
Членство	Французька академія наук Норвезька академія наук Національна академія наук США Російська академія наук Королівське товариство Канади Данська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	гіпотеза Баума — Конна некомутативна геометрія операторна алгебра
Нагороди	золота медаль Національного центру наукових досліджень (2004) срібна медаль Національного центру наукових досліджень (1977) медаль Філдса (1982) Премія Ампераd (1980) Премія Крафорда з математикиd (2001) почесний доктор Університету Ослоd премія Пеаноd (2001) Cours Peccotd (1975) honorary doctorate at the University of Rome Tor Vergatad (1997) Honorary doctorate from Queen's Universityd (1979) почесний доктор Університету Ослоd (1999) honorary doctor of the Université libre de Bruxellesd (2010)
Особ. сторінка	alainconnes.org
Ален Конн у Вікісховищі

Ален Конн (народився 1 квітня 1947 року) — французький математик, професор Колеж де Франс, IHES і Університету Вандербільта.

Робота

Ален Конн є одним з провідних фахівців з операторної алгебри. У своїй ранній роботі з алгебр фон Неймана в 1970-х роках, йому вдалося отримати майже повну класифікацію ін'єктивних факторів. Слідом за цим він вніс свій внесок в K-теорію операторів і теорію індексу, який завершився гіпотезою Баума-Конна. Він також представив циклічні когомології на початку 1980-х як перший крок у дослідженні некомутативної диференціальної геометрії.

Конн застосував свої роботи в математиці і теоретичній фізиці, включаючи області теорії чисел, диференціальної геометрії і фізики елементарних частинок.

Нагороди та почесні звання

Конн був нагороджений Філдсівською премією в 1982 році, премією Крафорда в 2001 і золотою медаллю CNRS у 2004 році. Він є членом Французької академії наук і кількох іноземних академій і товариств, у тому числі Королівської данської академії наук і літератури, Норвезької академії наук і літератури, Російської Академії наук і американської Національної академії наук.

Див. також

• Бозон Гіггса
• М-теорія

Література російською мовою

• Ален Конн, Жан-Пьер Шанжё: Материя и мышление (1989).
• Ален Конн: Некоммутативная геометрия (1990).
• Ален Конн, Жан-Пьер Шанжё: Разговор о разуме, веществе и математике (1995).
• Ален Конн, Андре Лишнерович, Марсель-Поль Шутзенберг: Треугольник мыслей (2000).

Примітки

_1-0">↑ http://www2.cnrs.fr/sites/communique/fichier/curriculum_vitae_alain_connes.pdf