Аполлоній Перзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аполлоній Перзький
дав.-гр. Ἀπολλώνιος ὁ Περγαῖος
Ім'я при народженнідав.-гр. Ἀπολλώνιος
Народився262 до н. е.-1">[1][[:de:Friedrich_Hultsch|Hultsch F.]],_[[:de:Franz_Rietzsch|Rietzsch F.]]_[[:de:s:RE:Apollonios_112|Apollonios_112]]_//_''[[:d:Q26414959|Kategorie:RE:Band_II,1]]''_—_1895.[[d:Track:Q18223678]][[d:Track:Q26414959]][[d:Track:Q84406]][[d:Track:Q1138524]][[d:Track:Q19990436]]-2">[2][…]
Перге[[:ru:Петрушевский,_Фома_Иванович|Ф._И._П.]]_[[:ru:s:ЭЛ/ДО/Аполлоний|Аполлоний]]_//_''[[:d:Q21282453|Энциклопедический_лексикон]]''_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_1835._—_Т. 2._—_С. 407.[[d:Track:Q21282453]][[d:Track:Q4361718]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q4532135]][[d:Track:Q23069421]]-4">[4][[:it:AA.VV.|autori_vari]]_[[:Енциклопедія_Треккані|Enciclopedia_Treccani]]_—_[[:it:Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana|Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana]],_1929.[[d:Track:Q731361]][[d:Track:Q3803714]][[d:Track:Q2818964]]-3">[3][[:it:AA.VV.|autori_vari]]_[https://www.treccani.it/enciclopedia/elenco-opere/Enciclopedia_della_Matematica_Enciclopedia_della_Matematica]_—_[[:it:Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana|Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana]],_2013.[[d:Track:Q3803714]][[d:Track:Q80076368]][[d:Track:Q2818964]]-5">[5]
Помер190 до н. е.[[:de:Friedrich_Hultsch|Hultsch F.]],_[[:de:Franz_Rietzsch|Rietzsch F.]]_[[:de:s:RE:Apollonios_112|Apollonios_112]]_//_''[[:d:Q26414959|Kategorie:RE:Band_II,1]]''_—_1895.[[d:Track:Q18223678]][[d:Track:Q26414959]][[d:Track:Q84406]][[d:Track:Q1138524]][[d:Track:Q19990436]]-2">[2][http://global.britannica.com/biography/Apollonius-of-Perga_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]-6">[6]
Александрія
Діяльністьматематик, астроном
Галузьконічний перетин
Античне зображення Аполлонія з Перги

Аполлоній з Перги або Аполлоній Перзький (грец. Ανολλωνιος ο Περγαιος; 262 до н. е.(-262) — 190 до н. е.) — давньогрецький математик, один з представників александрійської школи. Разом з Евклідом та Архімедом вважався одним з трьох найвидатніших математиків античності.

Біографія

[ред. | ред. код]

Близько 262 до н. е. народився в місті Перге в Памфілії (історична область в Малій Азії). В період 235 — 225 до н. е. навчався в Ефесі у Евдема Пергамського, пізніше в 225 — 215 до н. е. навчався в Александрії в учнів Евкліда.

Розробив теорії руху Сонця, Місяця і планет за деферентами та епіциклами. Близько 215 — 195 до н. е. написав «Конічні перерізи» в Александрії. Відвідав Евдема Пергамського і надіслав йому I—III книги Конічних перерізів. Після смерті Евдема надіслав решту книг його учню Атталу.

В Стародавньому світі його називали Великим землеміром.

На честь Аполлонія названо кратер на Місяці.

Спадщина

[ред. | ред. код]
Конічні перерізи за Аполлонієм: парабола, еліпс, гіпербола

Написав ряд творів, що не дійшли до нас. Найважливіша праця — «Конічні перетини» (чотири книги збереглися в грецькому оригіналі, наступні 3 — в арабському перекладі, а остання, 8-ма книга, втрачена.).

Аполлоній перший розглядав еліпс, параболу і гіперболу як довільні плоскі перетини довільних конусів з круговою основою і детально досліджував їх властивості. Виявив, що парабола — граничний випадок еліпса, відкрив асимптоти гіперболи; одержав (у словесній формі) рівняння параболи; вперше вивчав властивості дотичних і піддотичних до конічних перетинів.

Аполлоній довів 387 теорем про криві 2-го порядку методом, який полягав у віднесенні кривої до якого-небудь її діаметра і до зв'язаних з ним хорд, і передбачив створений в XVII ст. метод координат. Всі співвідношення Аполлоній розглядав як відношення рівновеликості між деякими площами. «Конічні перетини» Аполлонія справили великий вплив на розвиток астрономії, механіки, оптики. З положень Аполлонія виходили при створенні аналітичної геометрії Р. Декарт і П. Ферма.

Відомі задачі Аполлонія про знаходження кола, що дотикається до трьох даних кіл, теорема Аполлонія і кола Аполлонія. Услід за Архімедом, Аполлоній займався удосконаленням системи числення. Значно полегшив множення великих чисел в грецькій нумерації, розбиваючи десяткові розряди на класи (по чотири). Ввів багато термінів, зокрема: асимптота, абсциса, ордината, апліката, гіпербола, парабола.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ http://dl.lilibook.ir/2016/03/A-to-Z-of-Mathematicians-Tucker-McElroy.pdf
  • [[:de:Friedrich_Hultsch|Hultsch F.]],_[[:de:Franz_Rietzsch|Rietzsch F.]]_[[:de:s:RE:Apollonios_112|Apollonios_112]]_//_''[[:d:Q26414959|Kategorie:RE:Band_II,1]]''_—_1895.[[d:Track:Q18223678]][[d:Track:Q26414959]][[d:Track:Q84406]][[d:Track:Q1138524]][[d:Track:Q19990436]]
  • _2-0">а [[:de:Friedrich_Hultsch|Hultsch F.]],_[[:de:Franz_Rietzsch|Rietzsch F.]]_[[:de:s:RE:Apollonios_112|Apollonios_112]]_//_''[[:d:Q26414959|Kategorie:RE:Band_II,1]]''_—_1895.[[d:Track:Q18223678]][[d:Track:Q26414959]][[d:Track:Q84406]][[d:Track:Q1138524]][[d:Track:Q19990436]]
    _2-1">б Hultsch F., Rietzsch F. Apollonios 112 // Kategorie:RE:Band II,1 — 1895.
    d:Track:Q18223678d:Track:Q26414959d:Track:Q84406d:Track:Q1138524d:Track:Q19990436
  • [[:it:AA.VV.|autori_vari]]_[[:Енциклопедія_Треккані|Enciclopedia_Treccani]]_—_[[:it:Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana|Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana]],_1929.[[d:Track:Q731361]][[d:Track:Q3803714]][[d:Track:Q2818964]]
  • _3-0">а [[:it:AA.VV.|autori_vari]]_[[:Енциклопедія_Треккані|Enciclopedia_Treccani]]_—_[[:it:Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana|Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana]],_1929.[[d:Track:Q731361]][[d:Track:Q3803714]][[d:Track:Q2818964]]