Артур Комптон
Арту́р Го́ллі Ко́мптон (англ. Arthur Holly Compton; 10 вересня 1892 — 15 березня 1962) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1927 року.
Народився в місті Вустер, штат Огайо, США в академічній сім'ї. Його батько був деканом Вустерського коледжу, старші брати стали згодом президентами університетів.
Після здобуття ступеня бакалавра у Вустерському коледжі (1913) Артур Комптон продовжив навчання у Принстонському університеті й став магістром у 1914 році. Через два роки він захистив у Принстоні дисертацію і здобув ступінь доктора філософії.
З 1918 року вивчав рентгенівське випромінювання. У 1922 році виявив і дав теоретичне обґрунтування ефекту зміни довжини хвилі рентгенівського випромінювання унаслідок розсіяння його електронами речовини, чим довів існування фотона. За це відкриття Комптон був нагороджений Нобелівською премією, а відкрите явище отримало назву ефекту Комптона.
У 1926 році отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук за дослідження рентгенівського випромінювання.
Артур Комптон — крайній праворуч
У 1941 році, разом з Веннівером Бушем, головою військового Офісу наукових досліджень і розвитку (OSRD), і Ернестом Лоренсом, винахідником циклотрона, Комптон допоміг прийняти у керівництво американську програму розробки атомної бомби. Комптон був головою Уранового комітету S-1, який був відповідальний за дослідження властивостей і виробництва урану. У 1942 році Комптон призначив Роберта Оппенгеймера головним теоретиком комітету. Влітку 1942 року робота комітету була підпорядкована армії та стала Мангеттенським проєктом.
Негайно після нападу Японії на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року Комптон отримав підтримку плану цілеспрямованих досліджень плутонію у Чиказькому університеті з амбіційною метою створити першу атомну бомбу до січня 1945 року. Реалізація проєкту зайняла лише на шість місяців більше запланованого терміну. «Металургійна лабораторія» або «Мет Лаб» — ім'я для прикриття об'єкта Комптона. Його завданнями були перетворення урану на плутоній в уранових збірках, здатних підтримувати ланцюгову реакцію, знаходження шляхів відокремлення плутонію від урану та проєктування бомби. У грудні 1942 року під університетським стадіоном «Поле Стегга» група вчених «Мет Лаб» під керівництвом Енріко Фермі отримала ланцюгову реакцію здатну до самопідтримки в першому у світі ядерному реакторі. Комптон до кінця війни був видатним науковим радником і адміністратором.
З 1946 по 1953 рік Артур Комптон був президентом Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, й продовжував працювати в університеті до відставки у 1961 році.
- Compton, Arthur (1926). X-Rays and Electrons: An Outline of Recent X-Ray Theory. New York: D. Van Nostrand Company, Inc. OCLC 1871779.
- Compton, Arthur; with Allison, S. K. (1935). X-Rays in Theory and Experiment. New York: D. Van Nostrand Company, Inc. OCLC 853654.
- Compton, Arthur (1935). The Freedom of Man. New Haven: Yale University Press. OCLC 5723621.
- Compton, Arthur (1940). The Human Meaning of Science. Chapel Hill: University of North Carolina Press. OCLC 311688.
- Compton, Arthur (1949). Man's Destiny in Eternity. Boston: Beacon Press. OCLC 4739240.
- Compton, Arthur (1956). Atomic Quest. New York: Oxford University Press. OCLC 173307.
- Compton, Arthur (1967). Johnston, Marjorie (ред.). The Cosmos of Arthur Holly Compton. New York: Alfred A. Knopf. OCLC 953130.
- Compton, Arthur (1973). Shankland, Robert S. (ред.). Scientific Papers of Arthur Holly Compton. Chicago: University of Chicago Press: University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-11430-9. OCLC 962635.
- ↑ Комптон_Артур_Холли_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]
