Банних Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Іванович Банних
Народження28 червня 1949(1949-06-28)
Старокостянтинів
Смерть14 серпня 2003(2003-08-14) (54 роки)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР, Україна
ОсвітаАкадемія Федеральної служби безпеки Російської Федерації
Роки служби19662003
Званнягенерал-полковник
Нагороди

СРСР:

Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Почесний співробітник держбезпеки

Україна:

Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя

Ві́ктор Іва́нович Ба́нних (28 червня 1949, Старокостянтинів — †14 серпня 2003) — український державний і військовий діяч. Голова Державного комітету у справах охорони Державного кордону України — командуючий Прикордонними військами України. Заступник міністра оборони України. Держсекретар Міністерства оборони України з питань міжнародного співробітництва, генерал-полковник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 червня 1949 року в місті Старокостянтинові Хмельницької області в сім'ї військовослужбовця. Військову службу почав у 1966 році з Московського вищого прикордонного командного училища КДБ при РМ СРСР, яке закінчив у 1970 році. В 1979 році закінчив Вищу школу КДБ (заочно). За освітою юрист-правознавець.

У подальшому проходив військову службу на посадах, пов'язаних з охороною державного кордону СРСР та України:

З 23 квітня 2000 року був заступником міністра оборони України з питань військової політики і військового співробітництва, з 5 лютого 2002 року — Держсекретарем Міністерства оборони з питань міжнародного співробітництва.

Могила Віктора Банних

Жив у Києві. Помер 14 серпня 2003 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка №52а).

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений 10 орденами, зокрема: Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (22 серпня 1996), II ступеня (серпень 2002), Святого Дмитра Солунського III ступеня (УПЦ, травень 1999); 18 медалями, зокрема «За бойові заслуги» (2 липня 1981).

Удостоєний звання «Почесний співробітник Державної безпеки СРСР»[1]. Відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя» (12 липня 1999). Відзнаки «Почесний прикордонник України» (24 червня 1997), «Хрест Слави» (28 червня 1999)[2]. Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь» (2001).

У літературі

[ред. | ред. код]

Заслужений діяч мистецтв України Володимир Мельников присвятив Вікторові Банних вірш «У житті ви воїн та господар».[3]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У 2011 році в Києві на будинку по вулиці Володимирській, 30 Віктору Івановичу Банних відкрито меморіальну дошку (бронза, граніт, барельєф)[4].

Меморіальна дошка Банних В. І. на вул. Володимирській, 30 у Києві

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Київські некрополі [Архівовано 29 листопада 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  2. defense-ua.com. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 30 березня 2012.
  3. Мельников В.М. У житті ви воїн та господар // «Друзям», Київ: «ЛОГОС», 2003. — с. 164
  4. Цікавий Київ[недоступне посилання з серпня 2019](рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]