Бенедикт XI
| Блаженний Бенедикт XI (Benedictus PP. XI) | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 22 жовтня 1303 — 7 липня 1304 | ||
| Попередник: | Боніфацій VIII | |
| Наступник: | Климент V | |
| Дата народження: |
1240[http://global.britannica.com/biography/Blessed-Benedict-XI_Encyclopædia_Britannica] | |
| Місце народження: | Тревізо, Венето, Італія | |
| Дата смерті: |
7 липня 1304BeWeB | |
| Місце смерті: | Перуджа, Італія | |
| Поховання: | Perugia Cathedrald, Monument of Benedictus XId і San Domenicod | |
| Громадянство: | Папська держава | |
| Релігія: |
католицька церква[[:Catholic-Hierarchy.org|Catholic-Hierarchy.org]] | |
| У миру: | Ніколас Бокасіні | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Бенедикт XI або Венедикт XI, O.P. (лат. Benedictus; 1240, Тревізо — 7 липня 1304, Перуджа) — сто дев'яносто третій Папа Римський, понтифікат якого тривав з 22 жовтня 1303 року до 7 липня 1304 року, блаженний.
Бенедикт XI був домініканцем, під час призначення його генеральним магістром ордену в 1296 році, видав укази, якими заборонив домініканцям ставити під сумнів законність обрання Боніфація VIII папою Римським. Під час полонення Боніфація VIII в Ананьї Бокасіні був одним з двох кардиналів, які підтримували позицію папи. Після обрання папою Бенедикт XI скасував відлучення від церкви короля Франції Філіпа IV, проголошене раніше Боніфацієм VIII, та ігнорував буллу Unam sanctam. 7 червня 1304 він відлучив від церкви міністра Філіпа IV Гійома Ногаре та італійців, причетних до затримання папи Боніфація VIII в Ананьї.
Після короткого правління впродовж 8 місяців Бенедикт XI несподівано помер у Перуджі. Незважаючи на відсутність прямих доказів, існує версія про його отруєння агентами Гійома Ногаре. Наступник Бенедикта Климент V (1305–1314) переніс папську резиденцію з Рима до Авіньйона, розпочавши таким чином період, який одержав назву Авіньйонський полон (1309–1377).
