Бербель Бас
| Бербель Бас | |
|---|---|
| нім. Bärbel Bas | |
 | |
| Президент Бундестагу | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 26 жовтня 2021 |
| Прем'єр-міністр | Ангела Меркель Олаф Шольц |
| Попередник | Вольфганг Шойбле |
| Заступниця лідера Соціал-демократичної партії Німеччини у Бундестазі | |
| 24 вересня 2019 — 26 вересня 2021 | |
| Попередник | Карл Лаутербах |
| Наступник | Даґмар Шмідт[en] |
| Член Бундестагу | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 27 жовтня 2009 |
| Народилася | 3 травня 1968[https://www.bundestag.de/blob/472878/c1a07a64c9ea8c687df6634f2d9d805b/mdb-stammdaten-data.zip_Stammdaten_aller_Abgeordneten_des_Deutschen_Bundestages] Walsumd, Дуйсбурґ, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН |
| Відома як | політична діячка |
| Країна | Німеччина |
| Політична партія | Соціал-демократична партія Німеччини |
| Нагороди |   |
| baerbelbas.de | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Бе́рбель Бас (нім. Bärbel Bas; нар. 3 травня 1968, Дуйсбург, Західна Німеччина (нині Німеччина)) — німецька політична діячка, член Соціал-демократичної партії Німеччини. Президент Бундестагу з 26 жовтня 2021 року[3]. Член Бундестагу з 2009 року. Заступниця лідера парламентської групи СДПН з 2019 до 2021 року[4].
Народилась у районі Вальсум[de] міста Дуйсбург. У родині, окрім неї, було ще п'ятеро дітей[5]. 1984 року здобула атестат середньої школи. Протягом року навчалась у технічному професійному училищі. Почала практику на посаді офісного помічника в Duisburger Verkehrsgesellschaft[de] (DVG), де працювала з 1987 до 2001 року службовицею, після цього перейшла на медичне страхування у цій же компанії. З 1986 до 1988 року була представником молоді та стажерів у DVG, а з 1988 до 1998 року — членом робочої ради та представником працівників у наглядовій раді DVG[6].
З 1994 до 1997 року проходила професійну підготовку на посаду спеціаліста із соціального забезпечення. У 2000—2002 роках підвищувала кваліфікацію на посаду адміністратора медичного страхування, здобула диплом інструктора 2003 року[6]. З 2002 до 2006 року була заступницею директора постачальника медичного страхування EVS. З 2007 до 2009 року очолювала відділ кадрів у фонді медичного страхування BKK futur. 2005 року розпочала відвідувати вечірні заняття в Академії управління та бізнесу (VWA), здобувши ступінь з управління персоналом 2007 року[7].
У жовтні 1988 року вступила до лав СДПН[5]. За рік стала членом підрайонного правління Jusos[en] у Дуйсбурзі, а з 1990 до 1998 року його очолювала. Після цього була членом підрайонного правління СДПН у Дуйсбурзі, з 2006 до 2018 року була заступницею його голови[5].
З 1994 до 2002 року була членом міської ради Дуйсбурга, де займалась переважно молодіжною та медичною політикою[5].
З 2004 до 2018 року була членом регіональної ради Нижнього Рейну. З 2010 до 2021 року була головою партійної ради СДПН у Північному Рейні-Вестфалії[5].
На федеральних виборах 2009 року її обрали членом Бундестагу, переобралась на наступних виборах 2013 року[3]. Член Комітету охорони здоров'я у 2009—2013 і 2016—2019 роках[8]. З 2013 до 2019 року була парламентським директором парламентської групи СДПН[8]. Заступниця лідера парламентської групи СДПН Рольфа Мютценіха[en] з 2019 до 2021 року[4].
Належить до лівого партійного крила СДПН, так званих парламентських лівих[3][9].
26 жовтня 2021 року обрана Президентом Бундестагу; стала третьою жінкою на цій посаді[3]. За це рішення проголосували 576 депутатів, проти — 90, 58 утримались[10].
- Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (Україна, 21 жовтня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі[11]
Була у стосунках із керівним директором СДПН у Дуйсбурзі Зігфрідом Амброзіусом (1941—2020) протягом 15 років, із них 5 — у шлюбі[12][13]. Дітей не має[5].
|
