Бернард Кац
| Сер Бернард Кац | |
|---|---|
| нім. BernardKatz | |
 | |
| Народився | 26 березня 1911 Лейпциг, Німеччина |
| Помер | 20 квітня 2003 (92 роки) Лондон, Велика Британія |
| Країна |  Німеччина.svg){kind=small} Велика Британія Сполучене Королівство |
| Національність | ФРН, .svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | лікар, нейронауковець, викладач університету, фізик, хімік, біохімік, біофізик |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Галузь | Нейробіологія, біофізика |
| Заклад | Лондонський університетський коледж |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Вчителі | Арчибальд Гілл |
| Членство | Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | відкриття в області вивчення медіаторів нервових волокон |
| Діти | David Katzd |
| Нагороди | |
 Бернард Кац у Вікісховищі | |
.svg/57px-200px_ribbon_bar_of_the_Knight_Bachelor_medal_(UK).svg.png){kind=small}
.png/40px-Copley_Medal_(obverse).png){kind=small}
Сер Бернард Кац (англ. sir Bernard Katz; 26 березня 1911 — 20 квітня 2003) — британський біофізик і фізіолог. Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині (1970, спільно з Джуліусом Аксельродом і Ульфом фон Ейлером) за «відкриття в області вивчення медіаторів нервових волокон і механізмів їх збереження, виділення та інактивації».
Народився в Лейпцигу (Німеччина), в сім'ї Макса Каца та Євгенії Рабинович. Закінчив гімназію Альберта в 1929 році, вступив до Лейпцизького університету на медичний факультет. У 1932 році, на передостанньому курсі університету, йому була вручена премія Зігфріда Гартена за дослідження в області фізіології. У 1933 закінчив університет.
Після приходу до влади нацистів сім'я Бернарда Каца ухвалює рішення емігрувати до Великої Британії (1935). Тут він продовжив розробки в області нейрофізіології в Лондонському університетському коледжі, під керівництвом відомого британського фізіолога і біофізика, лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини (1922) Арчибальда В. Гілла.
У 1938 Бернард Кац здобув докторський ступінь. Зважаючи на неминучість війни Великої Британії і нацистської Німеччини, Бернард Кац, на запрошення австралійського нейрофізіолога, майбутнього лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини (1963) сера Джона К. Екклса їде в Австралію, де поступає на роботу в госпіталь Сіднея[en].
У 1941 він набув підданства Британської співдружності. У 1942 Бернард К. записався в Королівські ВПС Австралії і до кінця війни служив офіцером радіолокації на Тихому океані. З 1946 працював в Університетському коледжі в Лондоні — спочатку на посаді заступника директора з біофізичних досліджень, а потім, в 1950—1951 — викладачем фізіології. У 1952 Кац отримав посаду професора біофізики і був призначений завідувачем кафедрою біофізики. З 1952 — член, а з 1965 — віце-президент Лондонського королівського товариства. У 1969 він був удостоєний лицарського звання.
Основні дослідження вченого були в області нейрофізіології, вивчення передачі збудження з нервових клітин на м'язові волокна. Бернард Кац довів, що ця передача здійснюється за допомогою молекул ацетилхоліну за участю іонів кальцію. З великого числа наукових публікацій вченого потрібно особливо відзначити: Електричне збудження нерву (англ. Electric excitation of nerve) (1939), Нерв, м'яз і синапс (англ. Nerve, muscle and synapse) (1966), Вивільнення нейротрансіметів (англ. The release of neural transmitter substances) (1969).
Бернард Кац — лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині (1970, спільно з Джуліусом Аксельродом і Ульфом фон Ейлером) за «відкриття в області вивчення медіаторів нервових волокон і механізмів їх збереження, виділення та інактивації». Також він удостоєний медалі Бейлі Королівського товариства лікарів і медалі Коплі Королівського наукового товариства. Бернард Кац — член Італійської національної академії наук, Американської академії наук і мистецтв, Данської королівської академії наук і мистецтв, Національної академії наук США. Лауреат почесних звань професора Кембріджського університету та Інституту Вейцмана в Ізраїлі.
_1-0">↑ https://www.nndb.com/people/814/000130424/- Лауреати Нобелівської премії, енциклопедія, т. 1-2, Москва, Прогрес, 1992
- Коротка єврейська енциклопедія, т. 1-11, Єрусалим, 1976—2005
- Alan Symons. The jewish contriution to the 20-th century, Polo Publishing, London, 1997
- Всесвітній біографічний енциклопедичний словник, Москва, Бре, 1998
- Джоан Комей. Словник. Хто є хто в історії євреїв. 2-е видання. Видавництво ТОО «Внешсигма», Москва, 1998
- С. А. Фрідман, Євреї-лауреати Нобелівської премії, Короткий біографічний словник, Дограф, Москва, 2000, ISBN 5-93431-011-9
- Sir Bernard Katz Biography [Архівовано 2 грудня 2001 у Wayback Machine.]. Nobel Foundation
- Guardian Obituary [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Australian Neuroscience Society Obituary
- Sabbatini, R.M.E.: Neurons and synapses. The history of its discovery IV. Chemical transmission [Архівовано 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.]. Brain & Mind, 2004.
- Physiology Online, PhysiologyNews, Issue 52, Autumn 2003
- Bernard Katz: «An autobiographical sketch»
- König-Albert-Gymnasium Leipzig [Архівовано 11 лютого 2008 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||