Бернард III (граф Тулузи)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бернар Плантвелю)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернард III
Народився22 березня 841(08410322)
Юзес
Помер886
КраїнаФранція[https://www.idref.fr/179027050_Identifiants_et_Référentiels]_—_[[:fr:Agence_bibliographique_de_l'enseignement_supérieur|ABES]],_2011.[[d:Track:Q47757534]][[d:Track:Q2826570]]-1">[1]
Національністьфранк
Діяльністьаристократ
Знання мовстароокситанськаd[https://www.idref.fr/179027050_Identifiants_et_Référentiels]_—_[[:fr:Agence_bibliographique_de_l'enseignement_supérieur|ABES]],_2011.[[d:Track:Q47757534]][[d:Track:Q2826570]]-1">[1]
Титулграф Тулузи
Термін872877 роки
ПопередникБернард II
НаступникЕд I
Конфесіякатолицтво
РідГільєміди
БатькоБернард I
МатиДуода
Брати, сестриВільгельм Септиманський
У шлюбі зЕрменгарда Овернська
Діти1 син та 1 донька

Бернард III Волохатоногий (*Bernard III Plantevelue, 22 березня 841  — 886) — граф Тулузи у 872877 роках, граф Оверні (як Бернард II).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду Гільємідів. Син Бернарда I, граф Тулузи та маркіза Септиманії, й Дуоди Септиманської. Народився у 841 році у містечку Юзес (Лангедок). Вже у 844 році страчений батько. Виховувався матір'ю. У 857 році призначено абатом Бріуда. У 864 році стає графом Отена. У 872 році стає графом Оверні. Того ж року повстав проти Бернарда II, графа Тулузи, захопивши його володіння, а також Септиманію.

Бернард III вів постійну війну проти Бернарда II та його брата Еда. У 877 році в союзі з родичем Бернардом Готським повстав проти короля Людовика II Заїки. Реймський архієпископ Гінкмар при підтримці папської курії на соборі в Труа замирив частину бунтівників. Втім Бернард II втратив Тулузу та Отен. Графство тулузьке отримав Ед з роду Рамундідів, а Отен — Бернард Готський.

Зумів повернути вплив завдяки підтримці короля Карла III Товстого у війні 880—882 років проти Бозона, короля Нижньої Бургундії. За це Бернард Овернський отримав графство Макон, а 884 року — графство Ліоне.

885 року отримав титул маркіза Аквітанії від короля Карла III Товстого. Є версія, що незабаром Бернард III стає також герцогом аквітанським, оскільки король постійно перебував у роз'їздах та вів війни з повсталими на сході держави та з норманами, що вдералися до Парижа включно. Помер у 886 році.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Ерменгарда, донька Бернарда I, графа Оверні

Діти:

  • Аделінда (870—906), дружина Акфреда I, графа Каркассона
  • Вільгельм Благочестивий (875—918), герцог Аквітанії у 893—918 роках

Джерела

[ред. | ред. код]
  • MacLean, Simon. Kingship and Politics in the Late Ninth Century: Charles the Fat and the end of the Carolingian Empire. Cambridge University Press: 2003.
  • Constance Brittain Bouchard: «Those of my blood». Constructing Noble Families in Medieval Francia (= The Middle Ages Series). University of Pennsylvania Press, Philadelphia PA 2001, ISBN 0-8122-3590-8.
  1. [https://www.idref.fr/179027050_Identifiants_et_Référentiels]_—_[[:fr:Agence_bibliographique_de_l'enseignement_supérieur|ABES]],_2011.[[d:Track:Q47757534]][[d:Track:Q2826570]]
_1-0">а [https://www.idref.fr/179027050_Identifiants_et_Référentiels]_—_[[:fr:Agence_bibliographique_de_l'enseignement_supérieur|ABES]],_2011.[[d:Track:Q47757534]][[d:Track:Q2826570]]
_1-1">б Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бернард_III_(граф_Тулузи)&oldid=41763200