Болдун Іван Корнійович
Болдун Іван Корнійович | |
---|---|
Народився |
22 червня 1918 Розльоти, Коропський район, Чернігівська область |
Помер |
7 грудня 1981 (63 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Котляковське кладовищеd |
Країна | СРСР |
Військове звання | старший лейтенант |
Нагороди | |
Іван Корнійович Болдун (1918 - 1981) - старший лейтенант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).
Біографія[ред. | ред. код]
Іван Болдун народився 22 червня 1918 року в селі Розльоти (нині – Коропський район Чернігівської області України) у селянській родині. Здобув початкову освіту, працював у колгоспі. В 1938 Болдун був призваний на службу в Робітниче-селянську Червону Армію. З червня 1941 - на фронтах Німецько-радянської війни. Брав участь у боях на Центральному та 1-му Білоруському фронтах. У 1943 році вступив до ВКП(б). До вересня 1943 року старшина Іван Болдун командував розвідувальним відділенням 1323-го стрілецького полку 415-ї стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].
У ніч із 26 на 27 вересня 1943 року Болдун переправився через Дніпро у районі хутора Змії Ріпкинського району Чернігівської області та закріпився на західному березі річки. У ході бою за плацдарм зробив кілька рейсів через річку, евакуював поранених бійців у тил, доставляв на позиції батальйону на плацдармі боєприпаси та продовольство[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу генералам, офіцерському, сержантському та рядовому складу Червоної Армії» від 15 січня 1944 року за «зразкове виконання бойових завдань командування з форсування річки Дніпро і виявлені при цьому мужність і героїзм» був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 2978[1][2].
Після закінчення війни у званні старшого лейтенанта Болдуна було звільнено в запас. Проживав у Москві, працював старшим майстром на Московському дослідному заводі тугоплавких металів та твердих сплавів. Помер 7 грудня 1981, похований на Котляківському кладовищі[1].
Був також нагороджений орденами Великої Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки, Слави 3-го ступеня, а також поруч медалей. У селищі Короп на Алеї Героїв встановлено пам'ятний знак Болдуну[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Болдун Іван Корнійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — № 4 (264). — Число 23 (1). — С. 1. Архівовано з джерела 24 вересня 2021. Процитовано 25 травня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Церковный М. Ф., Шиганов А. Д., Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны. — Киев: 1982.
- Народились 22 червня
- Народились 1918
- Уродженці Коропського району
- Померли 7 грудня
- Померли 1981
- Померли в Москві
- Поховані на Котляковському цвинтарі
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Слави III ступеня
- Учасники битви за Дніпро