Боснійська арабська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боснійська книга вчення про поведінку, опублікована 1831 року боснійським автором і поетом Абдулвехабом Ілхамією[en].

Боснійська арабиця (босн. arebica, аребица, عَرَبٖىڄا‎, [arebit͡sa]) — боснійський варіант персо-арабського письма, який використовують для запису боснійської мови (بۉسانسقٖى يەزٖىق‎). Її використовували переважно між 15 і 19 століттями і часто характеризують як частину літератури альхаміядо. До першої світової війни боснійські мусульмани робили спроби адаптувати арабицю як третій офіційний алфавіт для боснійської на рівні з латиницею та кирилицею.

Крім літератури арабицю використовували в релігійних школах та адміністрації, хоча й значно менше за інші писемності.

Походження

[ред. | ред. код]

В основі боснійської арабиці було персо-арабське письмо Османської імперії з додаванням літер для звуків ц /t͡s/, ль /ʎ/ та нь /ɲ/, яких немає в арабській, перській та турецькій. Для голосних було запроваджено окремі літери (як і в курдській), що робило боснійську арабицю справжнім алфавітом, на відміну від персо-арабської бази, де голосні позначають діакритиками або ігнорують.

Остаточну версію боснійської арабиці уклав Мехмед Джемалудін Чаушевич в кінці 19 століття. Його версію називають матуфовиця (босн. Matufovica, Matufovača або Mektebica).

Сучасне використання

[ред. | ред. код]

Першу за 64 роки (після 1941) літературну роботу боснійською арабицею було опубліковано в 2005, нею стала книга коміксів "Hadži Šefko i hadži Mefko" (автори Амір Аль-Зубі та Меліха Чичак-Аль-Зубі). Автори внесли деякі зміни до арабиці.

У квітні 2013 в Белґраді вийшла книга Алдіна Мустафича "Epohe fonetske misli kod Arapa i arebica" ("Епохи фонетичної думки арабів та арабиці). У книзі описано стандартизацію Чаушевича.

Абетка

[ред. | ред. код]

Версія боснійської арабиці, яку адаптував Мехмед Джемалудін Чаушевич[en].

Латиниця Кирилиця Арабиця
Контекстуальні форми Ізольована
Кінцева Середня Початкова
A a А а ـآ آ
B b Б б ـب ـبـ بـ ب
C c Ц ц ـڄ ـڄـ ڄـ ڄ
Č č Ч ч ـچ ـچـ چـ چ
Ć ć Ћ ћ [b]
D d Д д ـد د
Dž dž Џ џ ـج ـجـ جـ ج [c]
Đ đ Ђ ђ
E e Е е ـە ە
F f Ф ф ـف ـفـ فـ ف
G g Г г ـغ ـغـ غـ غ
H h Х х ـح ـحـ حـ ح
I i И и ـاٖى
ـٖى
ـاٖىـ
ـٖىـ
اٖىـ اٖى [a]
J j Ј ј ـي ـيـ يـ ي
K k К к ـق ـقـ قـ ق
L l Л л ـل ـلـ لـ ل
Lj lj Љ љ ـڵ ـڵـ ڵـ ڵ
M m М м ـم ـمـ مـ م
N n Н н ـن ـنـ نـ ن
Nj nj Њ њ ـںٛ ـٮٛـ ٮٛـ ںٛ [b]
O o О о ـۉ ۉ
P p П п ـپ ـپـ پـ پ
R r Р р ـر ر
S s С с ـس ـسـ سـ س
Š š Ш ш ـش ـشـ شـ ش
T t Т т ـت ـتـ تـ ت
U u У у ـۆ ۆ
V v В в ـو و
Z z З з ـز ز
Ž ž Ж ж ـژ ژ

Примітки

  •   Діакритик під ا з'являється, якщо опісля йде літера ى.
  •   Мустафіч використовує ڃ і ݩ замість і для Ć ć/Ћ ћ і Nj nj/Њ њ .
  •   Мустафіч використовує ݗ, а Аль-Зубі і Чичак-Аль-Зубі використовують ڠ для Đ đ/Ђ ђ.

Лігатури

[ред. | ред. код]

Як і у стандартній арабиці, коли ا з'єднується з ل або ڵ, то виникає спеціальна лігатура.

Латиниця Кирилиця Арабиця
Контекстуальні форми Ізольовані
Кінцева Середня Початкова
la ла ـلا لا
lja ља ـڵا ڵا

Приклади тексту

[ред. | ред. код]
Боснійська (арабиця): سوا ڵۆدسقا بٖىڃا راݗايۆ سە سلۉبۉدنا وٖ يەدناقا ۆ دۉستۉيانستوۆ وٖ پراوىما. ۉنا سۆ ۉبدارەنا رازۆمۉم وٖ سوۀشڃۆ وٖ ترەبا دا يەدنۉ پرەما درۆغۉمە پۉستۆپايۆ ۆ دۆحۆ براتستوا.
Боснійська (латиниця): Sva ljudska bića rađaju se slobodna i jednaka u dostojanstvu i pravima. Ona su obdarena razumom i sviješću i treba da jedno prema drugome postupaju u duhu bratstva.
Українська: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
Боснійська (арабиця): تَهْرَان يە غلاونٖى وٖ نايوەڃٖى غراد إِيرَانا، سەدٖىشتە تَهْرَانسقە پۉقرايٖىنە وٖ يەدان ۉد نايوەڃٖىح غرادۉوا سوۀتا.
Боснійська (латиниця): Teheran je glavni i najveći grad Irana, sjedište Teheranske pokrajine i jedan od najvećih gradova svijeta.
Українська: Тегеран — столиця і найбільше місто Ірану, центр Тегеранської провінції і одне з найбільших міст світу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Enciklopedija leksikografskog zavoda, entry: Arabica. Jugoslavenski leksikografski zavod, Zagreb, 1966