Бочкін Андрій Юхимович
Бочкін Андрій Юхимович | |
---|---|
Народився | 30 жовтня 1906 Q20019509?, Q4414305?, Rameshkovsky Districtd, Тверська область, РСФРР |
Помер | 16 жовтня 1979 (72 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | гідроінженер, письменник-документаліст, офіцер |
Alma mater | Московський державний університет природооблаштуванняd і Військовий інститут інженерних військ Загальновійськової академії ЗС РФd (1942) |
Знання мов | російська |
Військове звання | лейтенант-полковник |
Партія | КПРС |
Автограф | |
Нагороди | |
Андрій Юхимович Бочкін (нар. 30 жовтня 1906, село Ієвльово Бежецького повіту, тепер Рамешковського району Тверської області Росії — пом. 16 жовтня 1979, місто Москва) — радянський інженер-гідробудівник. Герой Соціалістичної Праці. Член ЦК КПУ в 1952 — 1954 р. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Депутат Верховної Ради Російської РФСР.
Народився у родині селянина-бідняка. У 1917 році закінчив чотирьохрічну церковно-приходську школу в селі Ільгощі. Потім продовжив навчання в школах сіл Ільгощі, Ківеричі, Михайлово-Прудове. Навчався в педагогічному технікумі в селі Прудове Тверського повіту, Тверському вчительському інституті.
1925 року вступив до ВКП(б).
Працював інструктором Тверського повітового комітету комсомолу, головою споживкооперації, в редакції газети «Тверская правда», заступником редактора газети «Тверская деревня», в агропромисловому відділі Тверського міського комітету ВКП(б). У 1927 — 1928 р. — секретар парткому текстильної фабрики в місті Вишній Волочек. Брав участь в створенні перших колгоспів в Алейском районі Західно-Сибірського краю.
З 1929 року навчався в Московському інституті водного господарства і меліорації на гідротехнічному факультеті. У 1933 році проходив навчальну виробничу практику на ДніпроГЕСі.
У 1936 — 1937 р. — секретар партійного комітету на будівництві нікелевого комбінату в місті Орськ Оренбурзької області, старший виконробом будівництва залізниці Нікель — Акерманівка. У 1937 — 1940 р. — начальник і головний інженер будівництва Бузулуцької іригаційної системи і Кутулуцької греблі в Оренбурзькій області.
У 1940 — 1941 р. — начальник Головводгоспу Наркомату сільського господарства СРСР.
У 1941 — 1942 р. — слухач Військово-інженерної академії імені Куйбишева. У 1942 — 1945 р. — у Червоній армії: бригадний інженер 85-ї бригади морської піхоти 215-ї стрілецької дивізії 26-ї армії; корпусний інженер 312-го стрілецького корпусу 19-ї армії.
У 1945 — 1949 р. — начальник будівництва Невинномиського каналу та Свистухінської ГЕС в Ставропольському краю.
У 1950 — 1953 р. — начальник Головного управління «Укрводбуду», начальник будівництва Південно-Українського і Північно-Кримського каналів.
У 1953 — 1959 р. — начальник «АнгараГЕСбуду» по будівництву Іркутської ГЕС. У грудні 1959 — 1971 р. — начальник Управління будівництва «КрасноярськГЕСбуд».
З 1971 року — член Технічної ради Міністерства енергетики і електрифікації СРСР, консультував проектні роботи і початковий етап будівництва Саяно-Шушенської ГЕС.
- підполковник
- Герой Соціалістичної Праці (11.01.1960)
- чотири ордена Леніна
- орден Трудового Червоного прапора (1966)
- орден Червоного прапора
- орден Вітчизняної війни 1-го і 2-го ст.
- Ленінська премія (1973)
- медалі
- Начальник стройки [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Вахта — длиною в жизнь[недоступне посилання з лютого 2019]
- Народились 30 жовтня
- Народились 1906
- Уродженці Тверської області
- Померли 16 жовтня
- Померли 1979
- Померли в Москві
- Поховані на Ваганьковському кладовищі
- Члени КПРС
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Лауреати Ленінської премії
- Заслужені будівельники РРФСР
- Діячі УРСР
- Депутати Верховної Ради УРСР 3-го скликання
- Делегати XIX з'їзду КПРС