Народився у сім'ї викладача. Закінчив середню школу в Мідделбурзі (1895), він спочатку став вивчати право, але незабаром вирішив вчитися на фізика і в 1900 вступив до Лейденського університету. Серед його вчителів був знаменитий фізик-експериментатор Гейке Камерлінг-Оннес, під керівництвом якого він захистив дисертацію в 1912 році.
У 1910 році де Гааз одружився зі старшою донькою Лоренца, у них народилися двоє синів і дві дочки.
У 1915 році спільно з А. Ейнштейном експериментально виявив ефект Ейнштейна-де Гааза: тіло при намагнічуванні навколо деякої осі набуває щодо цієї осі обертальний момент, пропорційний намагніченості. У 1930 році разом з Л. В. Шубниковим відкрив ефект Шубникова — де Гааза: при низьких температурах електричний опір вісмуту залежить від зворотної величини магнітного поля. В 1931 де Гааз і П. ван Альфен (van Alphen) відкрили осциляторну залежність магнітної сприйнятливості металів від напруженості зворотнього магнітного поля (ефект де Гааза — ван Альфена).
Кудрявцев П. С. Курс истории физики. — М.: Просвещение, 1974.
Храмов Ю. А. Гааз (Хааз) Вандер Иоханес де (Wander Johannes de Haas) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 70. — 200 000 екз.
Albert van Helden.Вандер Йоганнес де Гааз 1878—1960 [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (Цифрова бібліотека Королівської Нідерландської академії мистецтв і наук [1]). Originally published in: K. van Berkel, A. van Helden and L. Palm, ed., A History of Science in Netherlands, Survey, Themes and Reference, pp. 454—456 (Leiden, Brill, 1999).(англ.)
,_in_1924_together_with_Willem_Keesom_(1876_-_1956).png)
