Вацлав Петро Жевуський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вацлав-Петро Жевуський
пол. Wacław Rzewuski-1">[1]
ПсевдоВацлав Петро Жевуський
Народився29 жовтня 1706(1706-10-29)
Розділ
Помер27 жовтня 1779(1779-10-27) (72 роки)
Селець
ПохованняЛюблінське воєводство
Країна Річ Посполита
Місце проживанняПоділля (Україна), Краків, Варшава (Польща)
Діяльністьполітик, поет, колекціонер
ГалузьДержавне управлінняCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2], політикаCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2], творче та професійне письмоdCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2], меценатствоCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2], БібліофіліяCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2], колекціонуванняCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2] і військова службаCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2]
Знання мовпольськаCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2]
Суспільний станшляхтич[d]Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2]Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2]Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2]
Титулшляхтич
Посадавеликий гетьман коронний[[:d:Q123985090|Urzędnicy_centralni_i_nadworni_Polski_XIV-XVIII_wieku]]_/_за_ред._[[:pl:Antoni_Gąsiorowski_(ur._1932)|A. Gąsiorowski]]_—_[[:Курник_(місто)|Kórnik]]:_[[:pl:Biblioteka_Kórnicka|Biblioteka_Kórnicka]],_1992._—_С. 44._—_220 с._—_ISBN_83-85213-04-X[[d:Track:Q6453758]][[d:Track:Q11686403]][[d:Track:Q123985090]]-3">[3], Краківський каштелян, подільські воєводи, посол Сейму Речі Посполитої[d], Краківський воєвода[d], депутат[d], Маршалок Сейму Речі Посполитої, Писар Польний Коронний[d][[:d:Q123985090|Urzędnicy_centralni_i_nadworni_Polski_XIV-XVIII_wieku]]_/_за_ред._[[:pl:Antoni_Gąsiorowski_(ur._1932)|A. Gąsiorowski]]_—_[[:Курник_(місто)|Kórnik]]:_[[:pl:Biblioteka_Kórnicka|Biblioteka_Kórnicka]],_1992._—_С. 97._—_220 с._—_ISBN_83-85213-04-X[[d:Track:Q6453758]][[d:Track:Q11686403]][[d:Track:Q123985090]]-4">[4], польний гетьман коронний[[:d:Q123985090|Urzędnicy_centralni_i_nadworni_Polski_XIV-XVIII_wieku]]_/_за_ред._[[:pl:Antoni_Gąsiorowski_(ur._1932)|A. Gąsiorowski]]_—_[[:Курник_(місто)|Kórnik]]:_[[:pl:Biblioteka_Kórnicka|Biblioteka_Kórnicka]],_1992._—_С. 48._—_220 с._—_ISBN_83-85213-04-X[[d:Track:Q6453758]][[d:Track:Q11686403]][[d:Track:Q123985090]]-5">[5], староста крушвіцькийd, староста хелмськийd, Q66200863?, Q66200923?, mayor of Drohobychd, староста Долинськийd, богуславський старостаd, Q66201354?, Q66201349? і староста романівськийd
Військове званнявеликий гетьман коронний
Термін1773—1774 роки
ПопередникЯн Клеменс Браницький
НаступникФранцішек Ксаверій Браницький
ПартіяРадомська конфедерація
Конфесіякатолик
РідЖевуські
БатькоСтаніслав Матеуш Жевуський
МатиЛюдовіка Куніцька
РодичіЮзеф Любомирський (тесть)
У шлюбі зАнна Жевуська
ДітиСеверин
Станіслав Фердинанд
Юзеф
Людвіка Марія
НагородиОрден Білого Орла (1735 рік)
Герб
Герб

Ва́цлав-Петро́ Жеву́ський (пол. Wacław Piotr Rzewuski; 29 жовтня 1706, Розділ, нині Львівська область — 27 жовтня 1779, Селець) — державний і політичний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду магнатів Жевуських гербу Кривда. Воєвода подільський (1736—1762) і краківський.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в колегіумі піярів у Белзі або у Варяжі.

1728 року після смерті батька успадкував величезні володіння та кошти. Швидко зробив кар'єру у державі. 24 лютого 1734 Юзеф Потоцький призначив його комендантом Кам'янецької фортеці.

17 жовтня 1732 став польним коронним писарем. 1735 року отримав почесний Орден Білого Орла. 1736 року був обраний маршалком сейму. У 17361750 та 17561762 роках мав посаду подільського воєводи. 1752 року отримав призначення на посаду польного коронного гетьмана. Спочатку був прихильником поміркованих реформ у державі, але згодом став запеклим ворогом будь—яких змін у Речі Посполитій, намагаючись зберегти «золоті шляхетські вольності».

1767 року став одним з організатором Радомської конфедерації, спрямованої проти зради Російської імперії. Вацлав Жевуський підтримував кандидатуру Франциска Потоцького на польський престол. Потоцький отримав через Н.Рєпніна запевнення в повній підтримці зі сторони петербурзького уряду, який, попередньо домовившись з Пруссією про поділ земель, готував Потоцькому зраду. В останній момент була висунута кандидатура С. Понятовського, яку підтримував Чорторийський. Потоцький усвідомив зраду, але не був готовий до такого повороту подій. Як протиставлення цій зраді була організована Радомська конфедерація, учасником якої був Жевуський. Потоцькі подалися в Туреччину і спонукали Туреччину розпочати проти Росії війну, Жевуський разом із сином потрапив до московитського полону, в якому перебував 5 років.

Відкрито виступав проти діяльності російського посланця у Варшаві Ніколая Рєпніна; за наказом останнього до 1772 року В. П. Жевуського та його сина Северина відправили у заслання до м. Калуга.

Після московитського полону

[ред. | ред. код]

Близько 1772 року отримав Ковель від Димітра Яблоновського. За час відсутності В. П. Жевуського у Речі Посполитої майновий та фінансовий стан родини суттєво погіршився. По поверненню до Польщі у 1773 році став великим коронним гетьманом. Після цього був старостою Холма, Романова, Долини, Дрогобича, Крушвиці, Улані. З 1778 до 1779 року був каштеляном краківським.

Маєтності, фундації

[ред. | ред. код]

1765 року державив містечко Озеряни (тепер Борщівський район).[6] Був співфундатором костел піярів у Холмі (1753—1763 рр., проект Паоло Фонтани).

Культурна діяльність

[ред. | ред. код]

Значну частину свого життя присвятив меценатству, колекціюванню, складанню віршів. Головною резиденцією з 1728 рода Жевуських став Підгорецький замок. Сюди з інших володінь В. П. Жевуський, особливо із замку Олеська, перевіз багато коштовних речей, картин, меблів. Значну частину замку у Підгірцях було виділено для демонстрації колекції картин, зброї, меблів, порцеляни, стародруків та рідких рукописів. Все це довгий час Вацлав збирав по всій країні, також у Європі. Окрему кімнату Жевуський приділив для особистих речей короля Яна III Собеського.

1754 року створив у своєму маєтку придворний оркестр та театр. Для вистав цього театру особисто складав трагедії, комедії (на кшталт творів Мольєра), робив також переклади давньоримського поета Горація, біблейських псалмів, писав також промови політичного змісту. Мав велику колекцію музичних інструментів. У 1746 році у Підгірцях для Вацлава Петра Жевуського працював видатний німецький композитор і теоретик музики Йоганн Філіп Кірнбергер, зокрема написав декілька сонат для флейти. Також замовляв музичні твори у італійського композитора Філіппо Руге, голландського композитора Крістіана Ернста Фрідріха Графа.[7]

За наказом В. П. Жевуського, було зроблено чудовий парк при палаці у Підгірцях. Креслення цього парку розробив Жевуський разом з Цезарем (Карл, Кароль[8]) Романусом.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Жолкевський. 1758 рік.
  • Непроханий. 1759 рік.
  • Король Владислав під Варною. 1760 рік.
  • Дивак. 1760 рік.
  • Промови й листи. 1761 рік.
  • Забавки. 1762 та 1766 роки.

Родина[9]

[ред. | ред. код]

Дружина (з 1732) — княжна Анна Любомирська (1714—1763), донька чернігівського воєводи князя Юзефа Любомирського від другого шлюбу з Терезою Мнішек. Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ http://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/waclaw-rzewuski-h-krzywda
  • Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
  • _2-0">а Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
    _2-1">б Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
    _2-2">в Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]