Велика пустеля Вікторія

Велика пустеля Вікторія
Названо на честь	Вікторія
Країна	Австралія[[d:Track:Q1194038]]-1">[1]
Адміністративна одиниця	Західна Австралія[[d:Track:Q1194038]]-1">[1] Південна Австралія
Висота над рівнем моря	353 м
Ширина	700 км
Площа	348 750 км²
Велика пустеля Вікторія у Вікісховищі

Вели́ка пусте́ля Вікто́рія (англ. Great Victoria Desert) — піщано-солончакова пустеля в Австралії (штати Західна Австралія та Південна Австралія). Складається з багатьох невеликих піщаних пагорбів, пасовищних рівнин, ділянок із щільно набитою галькою поверхнею — гібберів та солоних озер.

Площа 424 400 км², найбільша пустеля на території Австралії . Вона простягається зі сходу на захід на відстань понад 700 км, від регіону Східний Голдфілдс у Західній Австралії до хребту Голер у Південній Австралії. Західноавстралійський екорегіон мулга-чагарників лежить на заході, Мала Піщана пустеля на північному заході, пустеля Гібсона та екорегіон склерофітних чагарників Центрального хребта на півночі, кам'яниста пустеля Тірарі-Стерт на сході та рівнина Налларбор на півдні.

Опади рідкісні та нерегулярні. Середньорічна кількість опадів становить від 200 до 250 мм. Часто бувають грози (15—20 на рік). Денна температура влітку — 32—40 °C, взимку 18—23 °C.

Історія

Пустелю назвав британський дослідник Ернест Джайлз на честь королеви Вікторії . Він у 1875 році першим з європейців перетнув пустелю. 1891 року експедиція Девіда Ліндсі пройшла через пустелю з півночі на південь. Френк Ханн шукав золото в цих районах в 1903—1908 роках. Лен Біделл досліджував пустелю в 1960-х роках. Пустеля заселена кількома групами австралійських аборигенів: племена когара і мірнінг.

Флора і фауна

Тільки найвитриваліші рослини можуть вижити у пустелі. Між піщаними пасмами ділянки лісистого степу складаються з кущів Eucalyptus gongylocarpa, Eucalyptus youngiana та Acacia aneura, розкиданих серед трав роду Spinifex.

Фауна, адаптована до цих суворих умов, має кілька видів великих птахів та ссавців. Також у пустелі мешкають багато видів ящірок: Liopholis kintorei, Oxyuranus temporalis (виявлений у 2007 р.) та низка дрібних сумчастих: сумчаста миша піщана, що перебуває під загрозою зникнення , і Dasycercus cristicauda . Один зі способів вижити тут — закопатися в піски, як це роблять деякі тварини пустелі: Notoryctes typhlops та Ranoidea platycephala. Серед птахів варто назвати білолобика рудоволого, що мешкає на східній околиці пустелі, і великонога строкатого в заповіднику Мамунгарі. З хижаків у пустелі мешкають динго (оскільки пустеля лежить на північ від Паркану Динго) і два великі варани — Varanus giganteus та варан Гулда .

Збереження та загрози

Оскільки ця територія використовувалася дуже обмежено для сільського господарства, місце існування залишається в основному недоторканим, тоді як частини пустелі є територіями, що охороняються — заповідник Мамунгарі в Південній Австралії. Велика територія незайманої дикої природи посушливої ​​зони має культурне значення і є одним із 14 світових біосферних заповідників Австралії .

Випробування ядерної зброї, проведені Великою Британією в Маралінгу і Ему-Філд в 1950-х і на початку 1960-х років, залишили райони, забруднені плутонієм-239 та іншими радіоактивними матеріалами .

Примітки

_1-1">^б GEOnet Names Server — 2018.

d:Track:Q1194038

Great Victoria Desert, Australia [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)

Велика пустеля Вікторія. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2016.

Sandhill Dunnart Habitat Assessment. Tropicana Joint Venture. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 12 серпня 2011.

Dasycercus cristicauda (англ.). International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Архів оригіналу за 1 серпня 2011. Процитовано 1 серпня 2011.

Beolens B., Watkins M., Grayson M. 2011. The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Varanus gouldii, p. 104).

Australia's Biosphere Reserves. Архів оригіналу за 6 травня 2021.. Department of Sustainability, Environment, Water, Populations and Communities. Retrieved 3 May 2015.

Southern Australia. World Wildlife Fund. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 жовтня 2015.