Владимиров Ігор Петрович

Владимиров Ігор Петрович
Народився	1 січня 1919(1919-01-01)[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-1">[1] Катеринослав, Махновщина
Помер	20 березня 1999(1999-03-20) (80 років) Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Большеохтінський цвинтарd
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	актор, театральний режисер, кінорежисер, театральний педагог
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний морський технічний університетd і Російський державний інститут сценічних мистецтв
Знання мов	російська[[d:Track:Q47757534]][[d:Track:Q2826570]]-3">[3]
Заклад	Російський державний інститут сценічних мистецтв
Учасник	німецько-радянська війна
Роки активності	з 1948
Magnum opus	Those People of the Niled і The Nile and the Lifed
У шлюбі з	Шарко Зінаїда Максимівна і Фрейндліх Аліса Брунівна
Діти	Владимирова Варвара Ігорівнаd
Нагороди
IMDb	ID 0900526
Медіафайли у Вікісховищі

Владимиров Ігор Петрович (нар. 1 січня 1919(19190101) — 20 березня 1999) — радянський актор.

Життєпис

Ігор Владимиров народився в Катеринославі. Сім'я незабаром після його народження переїхала до Харкова, а 1932 року — до Ленінграду.

4 липня 1941 року Владимиров був зарахований добровольцем до Гвардійської стрілецької дивізії Ленінградської Армії Народного ополчення. Воював на Ленінградському фронті. 1943 року був демобілізований. Того ж року Ігор Владимиров закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут, проте незабаром зрозумів, що його покликання — театр.

Поступив на акторський факультет Ленінградського театрального інституту, який закінчив 1948 року. Після закінчення інституту недовгий час служив у Ленінградському обласному театрі оперети і Ленінградському гастрольному театрі. 1949 року був прийнятий у трупу ленінградського театру імені Ленінського комсомолу, де грав ролі молодих героїв. Під керівництвом Георгія Товстоногова молодий актор долучився до азів режисерської професії. 1956 року разом з Г. Товстоноговим перейшов у Великий драматичний театр імені Горького, де до кінця 1960 року працював режисером-стажистом, здійснив кілька самостійних постановок; одночасно ставив спектаклі в інших ленінградських театрах.

У листопаді 1960 року Ігор Владимиров був призначений головним режисером театру театру імені Ленради. і керував їм до кінця свого життя.

Серед глядачів успіх мали такі вистави, як «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра, «Пігмаліон» Бернарда Шоу, «Гравці» Миколи Гоголя, «Вишневий сад» Антона Чехова тощо.

Поряд з напруженою роботою в театрі Ігор Петрович знімався і в кіно. Список його кінематографічних ролей не надто великий, проте деякі з них користувалися великою любов'ю глядачів. Особливо це відноситься, безсумнівно, до прекрасного акторського дуету з А. Б. Фрейндліх у фільмі Е. М. Савельєвої «Старомодна комедія». Як режисер зняв один фільм: музичну кіноказку для дорослих «Зайвий квиток» (1982), де головні ролі грали О. Я. Соловей і М. С. Боярський. У кіно дебютував у фільмі «Таємниця двох океанів» (1956), пізніше зіграв головні ролі в ліричній комедії «Казки старого Арбата», детективах «Інспектор Лосєв» та «Петля».

Помер Ігор Владимиров 20 березня 1999 у 80 років. Похований на Великоохтинському цвинтарі у Санкт-Петербурзі.

Примітки

_1-0">↑ Владимиров Игорь Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

d:Track:Q649d:Track:Q17378135

[[d:Track:Q37312]]