Всесвітня сіоністська організація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всесвітня сіоністська організація
івр. ההסתדרות הציונית העולמית
АбревіатураWZO(англ.)
Типміжнародна організація
єврейська організаціяd
видавництво[d]
ЗасновникТеодор Герцль
Макс Симон Нордау
Заснованосерпень 1897[https://eleven.co.il/article/13821_Сионистская_организация]_//_[[:Електронна_єврейська_енциклопедія|Краткая_еврейская_энциклопедия]]_/_под_ред._[[:ru:Орен,_Ицхак|И. Орен]]_—_[[:d:Q12406495|''(untranslated)'']],_1976.[[d:Track:Q7046829]][[d:Track:Q12406495]][[d:Track:Q1967250]]-1">[1]-2">[2][…]
Міське казино Базель
Сферасіонізм
Галузьволонтерське середовищеdАрхів_преси_XX_століття_—_1908.[[d:Track:Q36948990]]-4">[4]
Країна Ізраїль-5">[5]
Штаб-квартираNational Institutions Housed
Місце діяльностіувесь світd
Продукціякнижка-5">[5]
КерівникYaakov Hagoeld (2020), Теодор Герцль (1897), Давид Вольфсонd (1905), Отто Варбург (1911), Хаїм Вейцман (1921), Нахум Соколовd (1931) і Хаїм Вейцман (1935)
Вебсайт: wzo.org.il

CMNS: Всесвітня сіоністська організація у Вікісховищі

Всесвітня сіоністська організація (івр. ההסתדרות הציונית העולמית) — всесвітнє об'єднання прихильників сіонізму. Заснована за пропозицією Теодора Герцеля в 1897 році на І Сіоністському конгресі.

Історія

[ред. | ред. код]

Всесвітня сіоністська організація заснована на першому Сіоністському конгресі, що проходив у Базелі (Баслі) з 29 по 31 серпня 1897 року. На заході були присутні 208 делегатів і 26 кореспондентів преси[6]. Конгрес скликав[7] і очолив[8] засновник сучасного сіоністського руху Теодор Герцль. Крім заснування Сіоністської організаці, Конгрес також сформулював сіоністську платформу, відому як Базельська програма і затвердив в якості свого гімну Га-Тіква (яка на той момент вже була гімном Ховавей Ціонон, а з 2004 року стала національним гімном держави Ізраїль).

Організація розбудовувалась за територіальним принципом, на засадах індивідуального членства в русі. Умовою до вступу в організацію було визнання Базельської програми та сплата членських внесків. Свідоцтво про сплату членського внеску було одночасно й членським квитком організації та мандатом на участь у виборі делегатів Сіоністських конгресів. У XX ст. організація зазнала поділу на фракції: Демократичну фракцію, Мізрахі, Поалей-Ціон, що мали власні програми та організаційні структури.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ Сионистская организация // Краткая еврейская энциклопедия / под ред. И. Орен(untranslated), 1976.
  • _2-0">↑ https://www.jewishvirtuallibrary.org/first-zionist-congress-and-basel-program-1897
  • _—_[http://dx.doi.org/10.2307/446738_doi:10.2307/446738]
  • _3-0">↑ http://www.jstor.org/stable/446738doi:10.2307/446738
  • Архів_преси_XX_століття_—_1908.[[d:Track:Q36948990]]
  • _4-0">↑ Архів преси XX століття — 1908.
    d:Track:Q36948990