Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (грудень 2023)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за грудень 2023 року (включно).
Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
Усі списки[ред. | ред. код]
|
Список загиблих за грудень 2023 року[ред. | ред. код]
№ | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
---|---|---|---|---|---|
1 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14851 | Дмитрик Богдан Іванович | 20 травня 1987, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 46 імені В'ячеслава Чорновола Львівської міської ради. Здобув освіту у Закладі вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права» (тоді — Інститут). Протягом останнього періоду працював оператором із налагодження автоматичних та напівавтоматичних ліній у компанії «ГАЛИЧ ПРОФІЛЬ». Із початком повномасштабного вторгнення рф, попри відсутність військового досвіду, добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[2][3]. | 1 грудня 2023 | Загинув від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Похований 6 грудня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]. | |
14852 | Заліпа Павло Іванович | 9 липня 2001, с. Комарове. Уже 25 лютого стояв у чергах до київського ТРО в надії отримати зброю. Воював у взводі розвідки 3-го батальйону 47-ої бригади «Маґура». Його брат Микола також служив, загинув 15 травня 2024 року. | 1 грудня 2023 | Загинув під час штурму позицій росіян в районі Авдіївського коксохімічного заводу [5]. | |
14853
… 14857 |
Військовослужбовці ЗС України. | 1 грудня 2023 | |||
2 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14858 | Сергій Ліварчук | Народився в селі Бруслинівці 16 вересня 2001 року. Закінчив 9 класів Пеньківської СЗШ I—III ступенів. Згодом здобув освіту у вищому художньому професійно-технічному училищі № 5.У 2021-му був призваний до армії та проходив службу у військовій частині А1356 у бригаді тактичної авіації. Загинув 2 грудня 2023 року.
У Героя залишилися батько Микола Іванович, мама Ольга Йосипівна, брати Олександр, Станіслав, Микола, Андрій, троє племінників і кохана дівчина Олена. |
2 грудня 2023 | Загинув 2 грудня 2023 року. | |
14859 | Вейда Олександр
(«Німий») |
Влився в УНСО під час подій Революції гідності. Був полум'яним націоналістом, приймав активну участь у всіх акціях, заходах, вишколах. На момент вторгнення 24.02.2022 року перебував за кордоном. Одразу покинув роботу за кордоном і приєднався до нашого взводу добровольцем 1 березня 2022 року. Стрілець Вінницької крайової команди УНСО. Боронив Київ, воював на Херсонському та Запорізькому напрямках. Приймав участь в обороні Красної Гори, Бахмуту. | . | Загинув зранку 2 грудня, в боях в районі Бахмута. | |
14860
… 14865 |
Військовослужбовці ЗС України. | 2 грудня 2023 | |||
3 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14866 | Вань Орест | с. Оселя Львівської області. Був одним із добровольців, які у 2014 році розпочали виконувати бойові завдання у зоні АТО. До 2021 року захисник боронив державу у складі батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького Нацгвардії України. Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровольцем повернувся на фронт у складі 503 окремого батальйону 38 бригади морської піхоти ВМС ЗСУ. | 3 грудня 2023 | Загинув 3 грудня 2023 року. У захисника залишилася дружина, донька, сестра та син[6]. | |
14867 | Рибчак Тарас | 13.04.1987, с. Голешів Львівської області. Навчався у Голешівській загальноосвітній школі І ступеня Львівської області. Протягом 2005—2006 років проходив строкову службу у лавах Збройних Сил України. Згодом успішно закінчив навчання у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Упродовж 2017—2020 років обіймав посаду пожежного-рятувальника у 4-му державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави у складі військової частини А4788 Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. | 3 грудня 2023 | [7] | |
14868
… 14871 |
Військовослужбовці ЗС України. | 3 грудня 2023 | |||
4 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14872 | Мялковський Микола Миколайович | 27 червня 1995, м. Луцьк. Випускник Бучацького колегіуму ім. святого Йосафата 2012 року[8]. Навчався у Національному університеті «Острозька академія» за спеціальністю «Культурологія», згодом — у Люблінському католицькому університеті, після чого працював у міській раді м. Люблін у Департаменті стратегії та підприємництва та відповідав за проєкти академічної співпраці. Почувши про напад росії, терміново повернувся додому, щоб захищати рідну Україну. Молодший сержант. Служив у 100 ОБрТрО[9][10][11][12][13]. Нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест» (28 вересня 2023)[14]. | 4 грудня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України. Похований 8 грудня 2023 року на міському кладовищі у Гаразджі Луцького району[15]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[16]. | |
14873 | Вовченко Сергiй Валерiйович | 1 листопада 1983 р. н., мешканець Червоноградської громади Львівської області[17]. | 4 грудня 2023 | Загинув на Донеччині. | |
14874 | Герасимлюк Володимир | 29.08.1985, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 72. Здобував освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді — Професійно-технічне училище № 33 міста Львова). У мирний час працював у будівельній сфері, протягом певного періоду проживав у столиці. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив суверенітет та незалежність держави на східному напрямку у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. | 4 грудня 2023 | [7] | |
14875
… 14880 |
Військовослужбовці ЗС України. | 4 грудня 2023 | |||
5 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14881 | Подільник Іван | 53 роки, с. Долішнє Моршинської територіальної громади. На захист України став із перших днів повномасштабного вторгнення. | 5 грудня 2023 | Загинув 5 грудня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Малі Щербаки Запорізької області[18]. | |
14882 | Козаков Микола | 52 роки, с. Федюківка, Черкащина. | 5 грудня 2023 | Загинув через тяжкі поранення під час виконання бойового завдання[19]. | |
14883 | Харьковий Костянтин | 16 липня 1983, м. Вінниця. Закінчив загальноосвітню школу № 15, а потім здобув фах столяра у професійно-технічному училищі № 7. У мирний час працював на будівництві, був майстром із ремонту квартир. «А на війні Костянтин освоїв справу навідника, — розповіли рідні. — Незадовго до загибелі, його призначили командиром підрозділу. Побратими згадують його як мужнього воїна, який був готовий йти до переможного кінця, завжди про всіх турбувався. Був надзвичайно добрим. Таким і залишиться у нашій пам'яті…». У Захисника залишились дружина та 9-річна донечка. | 5 грудня 2023 | Костянтин загинув 5 грудня у бою поблизу села Синьківка Куп'янського району Харківської області | |
14884 | Андрієвський Ігор Михайлович | 12 червня 1969, с. Порохова. Служив у військовій частині А4049, 44-й окремий стрілецький батальйон. Був жителем села Садове. | 5 грудня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу, виконуючи бойове завдання, поблизу населеного пункту Терни, Донецька область[20]. | |
14885
… 14885 |
|||||
6 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14886 | Білик Леонід Дмитрович | 20 лютого 1971,м. Мерефа харківська область | 6 грудня 2023 | [21] | |
14887
… 14892 |
Військовослужбовці ЗС України. | 6 грудня 2023 | |||
7 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14893 | Кухарський Василь Анатолійович | 2 грудня 1981, м. Радомишль, Житомирська область. Український актор театру та кіно, актор Київського академічного драматичного театру на Подолі (2008—2023), військовослужбовець Збройних сил України. 2001 року закінчив диригентсько-хоровий відділ Житомирського музичного училища ім. Віктора Косенка за спеціальністю — керівник хору, диригент, вчитель музики. 2005 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ імені Івана Карпенка-Карого (художній керівник курсу — Валентина Зимня). Знімався в багатьох фільмах та грав в театрі. | 7 грудня 2023 | Помер 7 грудня 2023 року у лікарні Києва[22][23]. Прощання відбулося 10 грудня у театрі на Подолі, відспівування відбулося у Володимирському соборі[24]. | |
14894 | Утюж Ігор Олегович | 27 років, м. Київ. Вступив до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». На другому курсі покинув навчання через тяжке поранення, яке отримав під час Революції Гідності. Доброволець 24 сотні Майдану. Запеклі дні на Грушевського пройшов у передовиках, де отримав кілька поранень гумовими кулями та отруєння газом. 18 лютого 2014 отримав тяжке поранення біля Маріїнського парку під час сутички беззбройних людей із беркутом. До лікарні його вдалося забрати Ірині Геращенко із колегами де лікарі провели кілька термінових операцій: частина черепа була роздроблена і довелося встановити титанову пластину та пройти тривалий курс реабілітації. Брав участь в АТО.У мирному житті працював інструктором з рафтингу, був менеджером з прокату човнів і каяків. У перші години російського вторгнення, не роздумуючи, повернувся в Україну з-за кордону, щоб добровільно стати на захист Батьківщини. Воював у складі 78-го окремого десантно-штурмового полку «Ґерць» на посаді зовнішнього пілота (оператора) БпЛА. Нагороджений відзнакою Православної церкви України – медаллю «За жертовність і любов до України» (2016), а також численними грамотами і подяками. | 7 грудня 2023 | Загинув поблизу села Вербове Запорізької області. Під час бою він прикрив собою побратимів від ворожого дрона. Похований на Лісовому кладовищі у Києві. [25][26][27] | |
14895
… 14899 |
Військовослужбовці ЗС України. | 7 грудня 2023 | |||
8 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14900 | Шатохін Дмитро | 48 років, м. Берислав Херсонської області. Після початку повномасштабного вторгнення РФ відправив родину в Новороздільську громаду, а сам вступив до лав ЗСУ. Був старшим вогнеметником взводу радіаційного, хімічного та біологічного захисту. | 8 грудня 2023 | Загинув 8 грудня 2023 року під час обстрілу поблизу села Лиман Перший Харківської області[28] | |
14901 | Малиш Владислав | 32 роки, с. Лозуватка. У 18 років вступив до лав прикордонних військ і служив у Закарпатській області. Здобув спеціальність кінолога, згодом він став начальником кінологічної служби Діловецького прикордонного загону. У 2020 році він повернувся до рідного села Лозуватка і продовжив служити у Криворізькому міжнародному аеропорту. Боронив країну з перших днів повномасштабної війни, він виконував бойові завдання у найгарячіших точках на півдні України. | 8 грудня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку[29] | |
14902
… 14905 |
Військовослужбовці ЗС України. | 8 грудня 2023 | |||
9 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14906
… 14909 |
Військовослужбовці ЗС України. | 9 грудня 2023 | |||
10 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14910 | Вірко Олег | 20 лютого 1996 року. Закінчив початкову школу в Підлісному, загальну освіту отримав у Пеньківському ліцеї. Закінчив Вінницький транспортний коледж за спеціальністю «Галузеве машинобудування». Згодом — служба в армії. Працював на Вінницькому асфальтобетонному заводі «Шляхбуд». 3 лютого 2023 року був на війні. Служив у 37-ій окремій бригаді морської піхоти. Мав звання старшого стрільця-оператора відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини А4548.Удома в Олега залишилися мати Наталя Петрівна, батько Олександр Васильович, який також захищає нашу Батьківщину, менша сестричка Альона та братик Максим | 10 грудня 2023 | Загинув 10 грудня під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Іванівка Херсонської області. | |
14911 | Цяпич Андрій | 22 роки, м. Червоноград. Захисник служив у складі військової частини А0222. | 10 грудня 2023 | Загинув 10 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині[6] | |
14912 | Воронін Григорій Володимирович («Voron») | Солдат, лінійний наглядач взводу зв'язку 1 механізованого батальйону, 47ОМБр «Маґура». Випускник радіофізичного факультету КНУ 2013 року, отримав диплом магістра з відзнакою. Був обдарованим автоелектриком, з початком війни почав волонтерити. Згодом вирішив піти до лав ЗСУ. | 10 грудня 2023 | Загинув під Авдіївкою. Залишилися дружина та двоє маленьких дітей[30] | |
14913 | Просін Сергій Олександрович | 9 березня 1983, м. Мерефа | 10 грудня 2023 | [31] | |
14914
… 14919 |
Військовослужбовці ЗС України. | 10 грудня 2023 | |||
11 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14920 | Іванів Володимир Петрович | 27.07.1983. Випускник Львівської академічної гімназії 2000 року. У 2005 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за напрямком менеджмент. Був співвласником і заступником директора приватної фірми. Від початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Старший солдат, зовнішній пілот безпілотних літальних апаратів. Воював у складі 10 гірсько-штурмової бригади та 78 окремого штурмового підрозділу. Брав участь в боях під Соледаром, Бахмутом, Білогорівкою, Роботине, Новопокровкою. Нагороджений медаллю «Хрест Десантно-штурмових військ» (17 листопада 2023) | 11 грудня 2023 | Поблизу н.п. Вербове Запорізької області отримав поранення, від яких помер у лікарні 11 грудня 2023[6]. | |
14921 | Лаврук Юрій | 4 жовтня 1985, м. Косів. Був старшим солдатом, стрільцем, служив у зенітно-ракетному взводі 8 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». У війську воював з березня 2022 року. | 11 грудня 2023 | Загинув 11 грудня 2023 року внаслідок штурму російськими військовими українських позицій поблизу села Спірне Донецької області[32]. | |
14922 | Костельний Юрій | 35 років, м. Червоноград. Захисник служив у військовій частині 3028. | 11 грудня 2023 | Загинув 11 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області[6]. | |
14923 | Литвин Сергій | м. Кримськ, РФ. Мешкав у Волновасі Донецької області. Напередодні повномасштабного вторгнення РФ вступив до лав Волноваської територіальної оборони. Із перших днів війни виконував бойові завдання у складі 109 окремої бригади територіальної оборони. Боронив країну на території Луганщини, Харківщини та Донеччини. | 11 грудня 2023 | Воїн загинув 11 грудня 2023 року. У захисника залишилася дружина та двоє дітей[6]. | |
14924 | Чех Михайло | с. Малі Ланки Бібрської громади. Був розвідником-сапером 71 єгерської бригади ДШВ. | 11 грудня 2023 | Вважався зниклим безвісти від 11 грудня 2023 року. Загинув біля міста Авдіївка Донецької області[33]. | |
14925
… 14934 |
Військовослужбовці ЗС України. | 11 грудня 2023 | |||
12 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14935 | Федькович Олег Іванович («Сімба») | 15 квітня 2000, мешканець с. Суховоля Зимноводівської громади Львівської області. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупантів. Був розвідником-радіотелефоністом 2-го розвідувального відділення розвідувального взводу 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[34][35][36]. | 12 грудня 2023 | Загинув поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]. | |
14936
… 14945 |
Військовослужбовці ЗС України. | 12 грудня 2023 | |||
13 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14946 | Калакай Віктор
(«Мажор») |
22 роки, м. Кривий Ріг. Закінчив Донецький юридичний інститут МВС України і отримав звання лейтенанта. З 2021 року працював дільничим в Інгулецькому районі Кривого Рогу. У березні 2023 року пішов захищати Україну у складі спецпідрозділу «Лють» | 13 грудня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку[37] | |
14947
… 14956 |
Військовослужбовці ЗС України. | 13 грудня 2023 | |||
14 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14957 | Бабинський Павло Олександрович | 1 березня 1990, с. Вашківці Дністровського району Чернівецької області. Разом із сім'єю проживав у місті Сокиряни. До війська воїн приєднався у січні 2023 року[38]. Був солдатом військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[39]. | 14 грудня 2023 | Загинув під час бою на Донеччині. Похований у м. Сокиряни. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[40]. | |
14958 | Гуцуляк Сергій Михайлович | 46 років, м. Кам'янське. Із перших днів повномасштабного вторгнення він пішов боронити України. До початку великої війни брав участь у 2015 році в АТО/ООС. Служив на посаді водія стрілецького відділення | 14 грудня 2023 | Загинув поблизу Красногорівки. Похований на Семенівському сільському кладовищі[41] | |
14959
… 14969 |
Військовослужбовці ЗС України. | 14 грудня 2023 | |||
15 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14970
… 14983 |
Військовослужбовці ЗС України. | 15 грудня 2023 | |||
16 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14984 | Сергій Бовсун | Народився у Вінниці 26 лютого 1980 року. Навчався у 30-й загальноосвітній школі, а потому у Вищому професійному училищі № 7, де здобув спеціальність столяра. Працював за фахом багато років, виготовляв гарні та комфортні меблі. | 16 грудня 2023 | Загинув 16 грудня. Донька залишилась без батька, мати — без сина… | |
14985 | Алексик Микола | 29 років, с. Великі Ком'яти Закарпатської області. Жив у Львові й Києві. Із початком повномасштабного вторгнення РФ пішов до війська добровольцем. Воював на південному та східному напрямках у складі 12 бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. | 16 грудня 2023 | Загинув 16 грудня 2023 року. У військового залишилася мама та бабця[42]. | |
14986 | Токар Павло Вікторович | 17 липня 1971. | 16 грудня 2023 | [43] | |
14987
… 14996 |
Військовослужбовці ЗС України. | 17 грудня 2023 | |||
17 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14997 | Паршенков Денис | 27 грудня 1979, Нікополь. | Загинув поблизу Новомихайлівки на Донеччині[44]. | ||
14998
… 15006 |
Військовослужбовці ЗС України. | 17 грудня 2023 | |||
18 грудня[ред. | ред. код] | |||||
15007 | Дзюбка Олексій
(«Серпень») |
20 серпня 1982. Був командиром взводу. Боєць 3-го батальйону «Свободи» бригади наступу НГУ «Рубіж» | 18 грудня 2023 | ||
15008 | Бовтач Юрій | 25 років, с. Ригачів Миколаївської громади. Служив у військовій частині А4447. | 18 грудня 2023 | Загинув 18 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області[45]. | |
15009 | Тома Вадим Степанович | 7 січня 1996, с. Новоукраїнка Болградського району Одеської області. Молодший сержант, командир механізованого відділення. | 18 грудня 2023 | Загинув 18 грудня 2023 року в районі населених пунктів Синьківка — Лиман Перший Куп'янського району Харківської області перебуваючи під щільним артилерійським та мінометним вогнем[46]. Похований 22 січня 2024 року в с. Калачівка Болградського району[47] | |
15010 | Басистюк Дмитро Вікторович
(«Басик») |
5 січня 1991, с. Постолівка. З 2014 року Дмитро проходив військову службу за контрактом. Був учасником бойових дій у зоні АТО/ООС. Звільнившись у 2019 році, працював в охоронній службі. Останні 10 років до війни проживав у місті Обухові Київської області. В 2022 знову став на захист України. | 18 грудня 2023 | Загинув під час бою на Бахмутському напрямку Донецької області. Майже місяць його бойові побратими не мали змоги забрати тіло загиблого воїна через ворожі обстріли. Лише 15.01.2024 вдалося це зробити. Похований на Алеї слави Обухівського кладовища «Польок»[48]. | |
15011 | Ткаченко Олексій Сергійович | 1992, Ширяївська громада. | 18 грудня 2023 | Загинув під час виконання обов'язків військової служби 18.12.2023 р. на Донецькому напрямку. | |
15012 | Тернавський Артур Тимофійович | 2 липня 2001, с. Городнє Краснокутської громади. Навідник 2-го мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки 2-го десантно-штурмового батальйону. | 18 грудня 2023 | Загинув у бою, відбиваючи російський штурм у районі села Новомихайлівка на Донеччині[43] | |
15013
… 15023 |
Військовослужбовці ЗС України. | 18 грудня 2023 | |||
19 грудня[ред. | ред. код] | |||||
15024
… 15033 |
Військовослужбовці ЗС України. | 19 грудня 2023 | |||
20 грудня[ред. | ред. код] | |||||
15034 | Любуня Володимир | Народився 21 жовтня 2003 року у Вінниці. Закінчив ліцей № 9. З дитинства захоплювався спортом. Займався легкою атлетикою, а також рукопашним боєм. Зі шкільної лави готував себе до військової служби.
Першою його фронтовою родиною став полк «Азов», наступною — батальйон «Донбас». Попри юний вік, у нього не бракувало сил боротися. Їх додавало величезне прагнення якнайшвидше звільнити рідну землю від ворога". |
20 грудня 2023 | Загинув 20 грудня під час виконання бойового завдання на Лимано-Куп'янському напрямку. | |
15035 | Басюк Владислав Борисович | 24 роки, с. Сопачів Вараської громади Рівненської області, мешканець міста Вараш. У 2016 році завершив Вараський ліцей № 5. Також навчався у ПТУ ВП РАЕС на слюсаря з ремонту реакторно-турбінного устаткування. Із серпня 2021 по жовтень 2023 р. працював слюсарем ремонтником на ВП РАЕС. На початку листопада 2023 року підписав контракт із 80-ою окремою десантно-штурмовою Галицькою бригадою. Служив стрільцем-номером обслуги десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону[49]. | 20 грудня 2023 | Загинув, виконуючи бойове завдання біля с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Тіло десантника вдалося евакуювати з поля бою лише 24 грудня[50]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[51]. | |
15036 | Скляр Захар | 10 вересня 1997, м. Кремінна Луганської області. В юнацьких роках короткочасно належав до «Пласту» на Луганщині. З початком антитерористичної операції у 2014 році разом із сім'єю переїхав з Луганщини до Івано-Франківська, де у вересні 2015 року вступив до тутешнього осередку «Пласту» та став виховником гуртка «Ворони» у 27 курені імені Володимира Івасюка. Був інструктором з картографії та орієнтування. Згодом став членом третього куреня «Лісові Чорти» в кодлі «Хом'як». Закінчив школу № 20 в місті Івано-Франківськ. У 2015—2019 роках навчався на факультеті математики та інформатики Прикарпатського національного університету. Закінчив військову кафедру й отримав звання молодшого лейтенанта. З березня 2018 по серпень 2019 працював в одному з веломагазинів-майстерень в Івано-Франківську. У 2020 році переїхав до Польщі. Проживав у Любліні, де активно долучився до розвитку місцевого осередку «Пласту» та став виховником юнацького гуртка. Склав пластову присягу 1 серпня 2020 року у відкритому морі поблизу міста Хель (Польща). У липні 2021 був комендантом найбільшого на той час українського пластового табору в Польщі «Мамаєва Слобода». Навчався на факультеті управління та менеджменту Люблінської політехніки. Продовжував працювати як веломайстер та у сфері логістики. Після повномасштабного вторгнення РФ він повернувся в Україну. Долучився до лав Збройних сил України. Воював на Донеччині. | 20 грудня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Новомихайлівка Покровського району Донецької області[52]. | |
15037 | Беспальченко Іван Михайлович | 27 грудня 1974, с. Катеринівка, Лозівського району. Стрілець-помічник гранатометника, солдат. Після закінчення школи здобув спеціальність електрозварювальника. У 1993 році пішов на строкову службу до лав ЗСУ. Після повернення з армії працював у рідному колгоспі на пожежній машині. У листопаді 2022 року Іван Беспальченко став на захист Батьківщини. | 20 грудня 2023 | Загинув в районі н.п. Іванівка Куп'янського району. Прощання відбулося 21 січня 2024 року на Катеринівському кладовищі. 21 січня 2024 похований на Катеринівському цвинтарі[53]. | |
15038 | Проців Михайло Васильович | 19 листопада 1974, с. Надіїв Долинської громади. Під час великої війни служив кулеметником. | 20 грудня 2023 | Загинув 20 грудня 2023 року на Донеччині. Отримав поранення під час оборонного бою поблизу села Спірне на Бахмутському напрямку[54]. | |
15039
… 15047 |
Військовослужбовці ЗС України. | 20 грудня 2023 | |||
21 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14887
… 14892 |
Військовослужбовці ЗС України. | 21 грудня 2023 | |||
22 грудня[ред. | ред. код] | |||||
Моргушка Олександр Миколайович («Яким») | 14.01.1975. Стрілець-помічник гранатометника 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецькього взводу 1-го стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону, сержант. 16 грудня 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України. На початку травня 2023 року у боях за Бахмут ризикуючи неодноразово викликав вогонь на себе, щоб зберегти життя своїм побратимам. | 22 грудня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Діброва Сіверськодонецького району Луганської області[55]. | ||
14887
… 14892 |
Військовослужбовці ЗС України. | 22 грудня 2023 | |||
23 грудня[ред. | ред. код] | |||||
Циран Віктор | 51 рік, м. Маріуполь, Донецька область. До війська вступив на початку повномасштабного вторгнення. Служив у військовій частині А7091 (7-й стрілецький батальйон) на східному напрямку. | 22 грудня 2023 | [56] | ||
Цапенко Микола | 26 липня 1970, Лозівська громада. Після повномасштабного вторгнення він одразу хотів піти на фронт, втім через стан здоров'я родина його відмовила. Коли у 2023 призвали сина, потайки від родини вступив до лав ЗСУ. Отримав звання старшого сержанта та посаду командира бойової машини | 22 грудня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Потрапив під масований обстріл під час евакуації тяжко поранених бійців з гарячої лінії зіткнення з ворогом[53]. | ||
Колесник Богдан Богданович | 16 липня 1987, Кривий Ріг. Актор театру та кіно, випускник Київського театрального університету ім. Івана Карпенка-Карого. Працював у театрах «Біла Ворона», «Особистості», Українському сучасному театрі, Луганському музично-драматичному театрі. З початком повномасштабного вторгнення вступив у тероборону. | 22 грудня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання[57]. | ||
14887
… 14892 |
Військовослужбовці ЗС України. | 22 грудня 2023 | |||
24 грудня[ред. | ред. код] | |||||
Заріцький Назар | 34 роки, м. Самбір. До війська пішов добровольцем на початку повномасштабної війни. Служив у складі 46-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був стрільцем, брав участь у боях за Соледар, Бахмут і Горлівку. | 24 грудня 2023 | Був поранений під час атаки російських дронів і помер у шпиталі 24 грудня 2023 року. У військового залишилася мама та брат[58]. | ||
Кусий Іван | с. Квітневе Бібрської громади. Із початком повномасштабного вторгнення РФ долучився до Збройних Сил України. Залишились батьки, син, донька, сестра та брати. | 24 грудня 2023 | Загинув 24 грудня 2023 року поблизу Добропілля на Донеччині[58]. | ||
Популященко Степан | 56 років, с. Малі Ланки. Був учасником АТО, на початку повномасштабного вторгнення долучився до війська як доброволець. Виконував бойові завдання у Київській області й на східному напрямку. Залишилися батьки, брат, сестра та племінники. | 24 грудня 2023 | Загинув 24 грудня 2023 року[56]. | ||
Романів Тарас | 34 роки, Червоноградська громада. Під час повномасштабного вторгнення долучився до Збройних Сил України. Проходив військову службу в частині А4124. | 24 грудня 2023 | Загинув 24 грудня 2023 року[42]. | ||
14887
… 14892 |
Федорченко Олександр Михайлович | 7 червня 1988, Мереф'янська міська громада харківська область | 24 грудня 2023 | [59] | |
25 грудня[ред. | ред. код] | |||||
Тимків Тарас | 37 років, с. Пісочна Розвадівської громади. | 25 грудня 2023 | Загинув 25 грудня 2023 року в районі населеного пункту Федорівка Бахмутського району Донецької області. У нього залишилася дружина, троє дітей і сестра[56]. | ||
Поляк В'ячеслав | 32 роки, селище Володимирець, Вараський район. Навчався на столяра у Вищому професійному училищі, згодом проживав у Вараші. Влітку був мобілізований до лав ЗСУ. Служив навідником роти спеціального призначення. | 25 грудня 2023 | 25 грудня потрапив під мінометний обстріл противника на Донеччині. На жаль, Захисник загинув від осколкових поранень. | ||
Дружицький Андрій | м. Червоноград. Проходив службу у військовій частині А4010. | 25 грудня 2023 | Військовослужбовець загинув 25 грудня 2023 року на Донеччині[60] | ||
Товарніцький Василь | 17 равня 1975, с. Вербовець Косівської громади. | 25 грудня 2023 | Загинув під Авдіївкою. Похорон відбувся 19 січня 2023 в Косові[61]. | ||
Шевельов Віктор Миколайович | 5 вересня 1995, мешканець селища Сергіївка Білгород-Дністровського району.
На фронт пішов добровольцем |
25 грудня 2023 | Загинув біля населеного пунтку Терни Краматорського району Донецькоїй області. Похований 4 січня 2024 року в селищі Сергіївка[62]. | ||
Татаринов Антон
(«Татар») |
м. Дніпро. Середню спеціальну освіту здобув у місцевому фаховому коледжі. Згодом почав займатися підприємницькою діяльністю, пов'язаною із будівельними роботами. 8 лютого 2022 року Антон приєднався до лав захисників. Служив у ТРО: спочатку — у в/ч А7408, потім — у в/ч А7384. У квітні 2023-го перевівся до Нацгвардії та став бійцем 12-ої бригади спеціального призначення «Азов». Обіймав посаду старшого розвідника групи спеціального призначення розвідувального взводу. | 25 грудня 2023 | Загинув на території Серебрянського лісництва в районі селища Діброва Луганської області . Того дня воїни відбивали ворожі штурми та допомагали суміжним підрозділам. Коли ситуація почала стабілізуватися, Антон вирушив із групою за побратимами. Однак ворожа міна влучила поруч із ним, завдавши смертельних ран. Похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровщини[63]. | ||
14887
… 14892 |
Військовослужбовці ЗС України. | 25 грудня 2023 | |||
26 грудня[ред. | ред. код] | |||||
Покрищук Владислав | 26 років, м. Івано-Франкове. 24 лютого 2022 року став резервістом першої черги. Був головним сержантом і старшим оператором групи спеціального призначення ССО. Воював у Миколаївській області й на Лисичанському, Бахмутському та Куп'янському напрямах. | 26 грудня 2023 | Загинув 26 грудня в селі Синьківка Куп'янського району Харківської області. У Владислава Покрищука залишилися батьки, дружина, сестра та велика родина[58]. | ||
Чіка Роман Михайлович | 27 березня 1987, м. Долина. Солдат, гранатометник. Служив у 109 окремому гірсько-штурмовому батальйоні. | 26 грудня 2023 | [64] | ||
Багрій Андрій Іванович | 1983, с. Старі Богородчани. | 26 грудня 2023 | Загинув в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області[65] | ||
Качор Іван | м. Самбір. Був стрільцем-санітаром гірсько-штурмового відділення військової частини А3892. | 26 грудня 2023 | Загинув 26 грудня 2023 року в Бахмутському районі Донецької області під час виконання бойового завдання[66]. | ||
Бєляков Микита | 1 лютого 2003, с. Мирове. Служив в бригаді АЗОВ з травня 2023. | 26 грудня 2023 | Загинув боєць 26 грудня у Луганській області. Батько військового також перебуває на службі в ЗСУ[67]. | ||
Мац Вадим Сергійович («Масон») | 25 січня 1999, м. Харків. Молодший лейтенант. Після закінчення Харківського національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, працював бортпровідником в авіакомпанії «Skyup». Паралельно здобував другу вищу освіту в Льотній академії Національного Авіаційного університету. Після 24 лютого 2022 займався волонтерською діяльністю, допомагав жителям Харкова та місцевій 92-й окремій штурмовій бригаді. У липні 2022 року долучився до лав добровольчого батальйону «Хартія», який згодом став 13-ою бригадою оперативного призначення Нацгвардії України. Був оператором безпілотника. За час служби боронив Україну в Соледарі та Бахмуті на Донеччині. Згодом був призначений командиром взводу БПЛА. | 26 грудня 2023 | Загинув біля села Серебрянка Бахмутського району Донеччини. Внаслідок ворожого удару КАБом по позиції отримав смертельні поранення. Похований в селищі Зернове на Харківщині. Нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня посмертно[68] | ||
Назарчук Віктор Миколайович | 34 роки, м. Конотоп Сумської області. З дитинства жив на Чернігівщині. Закінчив школу в селі Головеньки. У 2014 році здобув фах вчителя музичного мистецтва у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. До вторгнення працював сортувальником напівфабрикатів та виробів у ТОВ «Орієнтир-буделемент». Був призваний до Збройних Сил України в травні 2023 року. Службу проходив у 30-ій окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького. Обіймав посаду командира стрілецького взводу. Разом із побратимами боронив Бахмутський напрямок. За час служби був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ – нагрудним знаком «Хрест хоробрих», отримав подяку від командування стрілецької роти своєї бригади. | 26 грудня 2023 | Загинув біля села Міньківка, що в Бахмутському районі Донеччини. Офіцер зазнав смертельної вибухової травми внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований в місті Носівка Чернігівської області, де він жив із родиною. [69]. | ||
14887
… 14892 |
Військовослужбовці ЗС України. | 26 грудня 2023 | |||
27 грудня[ред. | ред. код] | |||||
Рись Орест | 23 листопада 1995, м. Львів. Навчався у ліцеї «Сихівський» Львівської міської ради. З дитинства брав активну участь у діяльності організацій «Сокіл» та «Спадщина». Займався музикою у хоровій капелі «Дударик». Учасник Революції Гідності Був учасником антитерористичної операції в складі батальйону «Карпатська Січ». У 2020 вступив до Національної академії сухопутних військ де здобув звання молодший лейтенант. Пізніше підписав контракт із 58 окремою мотопіхотною бригадою імені гетьмана Івана Виговського, також воював у лавах 30 ОМБр імені князя Костянтина Острозького. Під час несення служби отримав звання старший лейтенант. | 27 грудня 2023 | Загинув 27 грудня 2023 року. Залишилася дружина, батьки, сестра та брат[42]. | ||
Кулінський Сергій Іванович
(«Ювелір») |
21 січня 1979. Боєць 3-го батальйону «Свободи» бригади наступу НГУ «Рубіж» | 27 грудня 2023 | Прощання із відбулося 2 січня на Лісовому цвинтарі міста Києва[70]. | ||
Кіндер Олександр Валерійович | 1989, с. Білокриниччя Судилківської громади, Хмельниччина. Старший оператор протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки однієї з військових частин, старший матрос. | 27 грудня 2023 | [71] | ||
Удод Дмитро | 52 роки, м. Суми | 27 грудня 2023 | Загинув в Донецькій області Похований на Алеї Слави Баранівського кладовища[72] | ||
Мереняну Сергій | 21 рік, Полтавська область. | 27 грудня 2023 | Загинув на Херсонщині під час обстрілу реактивної артилерії. Це сталося біля села Токарівка Херсонської області. | ||
Байденко Ігор
(«Дід») |
47 років, с. Бужани Волинської області. У 1993 році закінчив сільську школу. Потім навчався у Горохівській автошколі ДОСААФ. Пройшов строкову військову службу. Працював у місцевому колгоспі, а останні 5 років їздив на заробітки за кордон. У листопаді 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання та згодом приєднався до 503-го окремого батальйону морської піхоти Військово-морських сил. | 27 грудня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Кринки на Херсонщині[73]. | ||
14887
… 14892 |
Військовослужбовці ЗС України. | 27 грудня 2023 | |||
28 грудня[ред. | ред. код] | |||||
Панащук Тарас | 37 років, м. Червоноград. Проходив службу у військовій частині А4722. | 28 грудня 2023 | Загинув 28 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. У нього залишилися батьки, дружина та діти[74]. | ||
Мариценишин Микола | 33 роки, с. Лопушне | 28 грудня 2023 | Загинув в районі населеного пункту Новодарівка внаслідок влучання дрону[67]. | ||
Троман Олександр
(«Маріо») |
50 років. Був гранатометником механізованого батальйону. | 28 грудня 2023 | Похований на Алеї Слави Баранівського кладовища[75]. | ||
Кобзар Олександр | 27 років, с. Нерушай Одеська область. Із початком повномасштабного вторгнення РФ долучився до Збройних Сил України. Згодом воював в Бахмуті, в боях отримав легку контузію та поранення. 5 липня 2023 року був нагороджений відзнакою за бойові заслуги від Головнокомандувача Збройних Сил України | 28 грудня 2023 | Загинув від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Похований 1 січня 2024 року[76] | ||
Бершадський Валентин Миколайович | 21 жовтня 1980, мешканець селища Тарутине Одеської області. Мобілізований до лав ЗСУ в березні 2022 року. | 28 грудня 2023 | Загинув під час виконання бойових завдань поблизу села Студенок Сумської області[77]. | ||
Гордецький Микола Володимирович | 13.05.1978, с. Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну. Закінчив Великокобелячківську школу, далі навчався в Полтавському ПТУ-23, був призваний на військову службу. Одружився, переїхав до Карлівки в 2001р., працював будівельником. Мав двох синів. У ЗСУ із 06.02.2023 року. Рядовий, займав посаду гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 407 окремого стрілецького батальйону 110 окремої механізованої бригади ім. генерал-хорунжого Марка Безручка в/ч А4895 | 28 грудня 2023 | Серце воїна перестало битися 28 грудня 2023 року при обороні Авдіївки [78]. | ||
Гавриленко Сергій Віталійович | 28 квітня 1983, м.Миргород. Закінчив школу №3, відслужив строкову службу у лавах ЗСУ і присвятив себе цирковій арені. Брати Гавриленки гастролювали Україною з цирком «Шапіто». Повернувшись у Миргород, працював на різних роботах, будував плани на життя. 28 квітня 2022 року, у свій 39-й день народження не вагаючись, пішов захищати рідну домівку та рідну державу. | 28 грудня 2023 | Загинув при обороні Авдіївки. У полеглого захисника залишилися дружина та двоє дітей [79] | ||
29 грудня[ред. | ред. код] | |||||
14887 | Гірняк Назар | Був заступником командира роти морської піхоти з морально-психологічного забезпечення військової частини А1275. | 29 грудня 2023 | Загинув на Херсонському напрямку. Поховали захисника, 7 січня, в Тернополі[80]. | |
Борисовець Ігор | 1991, с. Більськ Рокитнівської громади. | 29 грудня 2023 | Військовий загинув 29 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в Луганській області[81]. | ||
Коваленко Олександр | 36 років, м. Мелітополь Запорізької області. У 2005 році закінчив Мелітопольський професійний ліцей залізничного транспорту за спеціальністю «Електромонтер». Працював і в лінійному відділі, і в спецпідрозділах. У 2017 році приєднався до ЗСУ за контрактом в спецпідрозділ морської піхоти. Одним із перших звільняв лівий берег Дніпра в Херсонській області. | 29 грудня 2023 | Отримав контузію, помер у лікарні на Миколаївщині 29 грудня 2023 року[82] | ||
Власов Володимир | 9 травня 1998, м. Рені Одеської області. У 2019 році розпочав військову службу в Ізмаїльському прикордонному загоні, наприкінці 2021 року переведений до Білгород-Дністровського прикордонного загону.
З червня по серпень 2023 року виконував бойові завдання на сході України. З серпня переведений до Краматорського прикордонного загону. |
29 грудня 2023 | Загинув 29 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Курдюмівка Донецької області. Похований 6 лютого 2024 року в м. Рені[83]. | ||
Стоянов Олександр Георгійович | 10 травня 1983 року, с. Василівка Березанського району Миколаївської області. У 1987 році родина переїхала у м. Баштанка, де він проживав до 2000 року. Навчався у Баштанський загальноосвітній школі № 2. В 2004 році переїхав в с.Плющівка. Мобілізований до лав ЗСУ 28 грудня 2022 року | 29 грудня 2023 | Загинув 29 грудня 2023 року під час бойових дій на Донецькому напрямку. Похований 18 січня 2024 року[84]. | ||
Іванюк Ігор В'ячеславович
(«Майор») |
6.10.1971. Головний сержант, командир відділення. До повномасштабного вторгнення Ігор Іванюк був приватним підприємцем, громадським діячем, депутатом Жовківської районної ради від ВО «Свобода» (2010—2015 рр.), а потім Дублянської міської ради від ВО «Свобода» (2015—2020 рр.), а також керівником Дублянської міської організації ВО «Свобода» з 2013 року. В лавах ВО «Свободи» з 2008 року. На війні був з 28 лютого 2022 року. Пішов добровольцем спочатку в батальйон «Свобода» Київської Тероборони, а потім у 5-ту окрему штурмову Київську бригаду. | 29 грудня 2023 | [85][86]. | ||
14888
… 14892 |
Військовослужбовці ЗС України. | 29 грудня 2023 | |||
30 грудня[ред. | ред. код] | |||||
Голуб Роман Миронович
(«Крафтер») |
11 лютого 1997, м. Івано-Франківськ. Боєць 3-го батальйону «Свободи» бригади наступу НГУ «Рубіж», сапер. Випускник Івано-Франківського ліцею № 21 імені Євгена Коновальця. З перших днів він виїхав з рідного Івано-Франківська, щоб взяти участь в обороні Києва. Долучився до батальйону «Свобода», брав участь в боях за столицю, потім пройшов криваві бої Сіверськодонецька, Зайцевого, Бахмуту. Неодноразово отримував поранення і контузії, але щоразу повертався у стрій, до побратимів. | 30 грудня 2023 | Прощання з Романом Голубом відбулося 4 січня в місті Івано-Франківськ[87]. | ||
Шулак Василь | 42 роки, селище Меденичі Дрогобицького району. Після закінчення навчання працював в АТ «Львівгаз». | 30 грудня 2023 | Загинув 30 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання у місті Авдіївка Донецької області. У нього залишилася мати, дружина та двоє дітей[28]. | ||
Стецюк Василь | 41 рік, с. Кушлина. Був мобілізований в жовтні 2023. | 30 грудня 2023 | Загинув біля Авдіївки[88]. | ||
Дикуша Віктор Олександрович | 5 травня 1998, м. Гуляйполе Запорізької області. Разом з родиною проживав у с. Нововолодимирівка та с. Веселий Гай Новомиколаївського району. У 2013 році закінчив Веселогаївську школу, потім — Гуляйпільське ПТУ № 28. Працював на ТОВ «Лідер». У 2018 році створив сім'ю. Станом на період повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну перебував за кордоном. Він повернувся та став на захист Батьківщини. Був старшим сапером групи інженерного забезпечення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Брав участь у Харківській операції, на Кремінній, на Бахмутському напрямку[89]. За відданість Українському народові, мужність та відвагу, Віктора було відзначено: нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест», нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих», нагрудним знаком «Учасник бойових дій»[90]. | 30 грудня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[91]. | ||
Талдикін Юрій Васильович | 1 квітня 1984 | 30 грудня 2023 | Загинув біля села Новодарівка Пологівського району на Запоріжжі[92] | ||
Хоміцький Євген | 21 лютого 1993. Служив в артилерійському дивізіоні 128 гірсько-штурмової бригади. До повномасштабного вторгнення був учасником АТО/ООС. | 30 грудня 2023 | Загинув біля села Кам'янське Запорізької області[93]. | ||
14887
… 14892 |
Військовослужбовці ЗС України. | 30 грудня 2023 | |||
31 грудня[ред. | ред. код] | |||||
Давиденко Олександр Олександрович | 32 роки, м. Кропивницький. Закінчив профтехучилище № 8, здобувши спеціальність лицювальника-плиточника. Працював на підприємствах міста. У червні 2023 мобілізований до лав Збройних сил України. Здобув кваліфікацію «Бойовий медик». Виконував бойові дії в Донецькій області. Служив на посаді стрільця-санітара | 31 грудня 2023 | Загинув 31 грудня 2023 року біля села Кринки Херсонської області. Похований на Алеї слави на Далекосхідному кладовищі[82] | ||
Попович Василь Васильович | 45 років, Чинадіївська громада. | 31 грудня 2023 | Загинув в районі населеного пункту Вільшана Куп'янського району Харківської області під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації[94]. | ||
Воробець Павло Романович | 1976, м. Калуш. Був учасником АТО/ООС. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну мобілізувався до війська 11 липня 2022 року. Воював стрільцем-помічником гранатометника мотопіхотної роти у складі 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», солдат. | 31 грудня 2023 | Загинув 31 грудня 2023 року поблизу села Берестове Бахмутського району. Залишилися дружина, неповнолітня донька, мама і сестра[54]. | ||
14887
… 14892 |
Руслан Петрович Пилипака | Закінчив ХНУПС за спеціальністю авіаційного інженера. Після початку війни пройшов навчання на іноземну техніку за кордоном. Направлений до зведеного підрозділу. Майор (посмертно). Повітряні Сили ЗС України | 31 грудня 2023 | Загинув 31 грудня 2023 року в районі населеного пункту Кринки Херсонської області під час артилерійського обстрілу підрозділами збройних сил російської федерації[95] | |
Примітка[ред. | ред. код]
- 16 квітня 2022 року, Президент України Володимир Зеленський під час інтерв'ю телерадіокомпанії CNN повідомив, що у війні з російськими окупантами загинуло від 2500 до 3000 українських військових[96].
- 11 травня 2022 року, в ході спеціального брифінгу офіційних представників Сил оборони України, начальник оперативного управління штабу управління Нацгвардії України Олексій Надточий, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати Національної гвардії України під час виконання бойових завдань склали: безповоротні втрати — 501 військовослужбовець, санітарні втрати (зазнали поранень) — 1697 військовослужбовців[97].
- 14 липня 2022 року, в ході спеціального брифінгу, директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Віктор Вітовецький, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати ДСНС під час виконання службових обов'язків склали: загиблі — 41 рятувальник, травмовані (зазнали поранень) — 131 рятувальник, полонені — 6 рятувальників[98].
- 22 серпня 2022 року, Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний повідомив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9000 українських військовослужбовців[99][100].
- 23 вересня 2022 року, президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю французькому виданню Ouest-France заявив, що впевнений у перемозі свого народу в цьому конфлікті, в якому, за його оцінками, гине 50 солдатів на день. «У п'ять разів менше, ніж російських військових», — сказав український президент[101][102].
- «Таблиця/Список загиблих» буде наповнюватися та корегуватися по мірі можливості за надходженням відповідної інформації, яка постійно змінюється в результаті інтенсивності бойових дій (посилання — тільки на офіційні та перевірені джерела)
- Відомості з Указів Президента України «Про присвоєння звання Герой України», «Про відзначення державними нагородами України» доповнювати в кінці основної Таблиці, з подальшим уточненням соц.-демографічних даних загиблих Героїв і рознесенням записів за відповідними датами!
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Богданом Дмитриком та Олександром Іванічкіним. Львівська міська рада. 05.12.2023.
- ↑ У Львові попрощаються із двома захисниками. Що про них відомо. tvoemisto.tv. Процитовано 6 грудня 2023.
- ↑ а б Указ президента України №9/2024 Про відзначення державними нагородами України. 11 січня 2024.
- ↑ НАЗАВЖДИ 22: ЗАГИНУВ ВІЙСЬКОВИЙ З РАТНІВЩИНИ ПАВЛО ЗАЛІПА.
- ↑ а б в г д На Львівщині 16 грудня попрощаються із п'ятьма захисниками.
- ↑ а б Завтра Львів попрощається із захисниками Володимиром Герасимлюком і Тарасом Рибчаком.
- ↑ Бучацький ліцей імені Святого Йосафата — Герої не вмирають: вони живуть в наших серцях. collegium.osbm.info. 6 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
- ↑ На фронті загинув уродженець Луцька, який працював в мерії Любліна. Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). 6 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
- ↑ Pracował w lubelskim urzędzie, teraz walczy w Ukrainie (pl-PL) . 16 серпня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
- ↑ Працював у мерії Любліна, але повернувся захищати Україну: на фронті загинув боєць Микола Мялковський. Українська правда _Життя. Процитовано 6 грудня 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (5 грудня 2023). Залишив державну роботу в Польщі й поїхав захищати Україну. На фронті загинув 28-річний уродженець Луцька. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 грудня 2023.
- ↑ Молодший сержант Микола Мялковський отримав смертельні поранення внаслідок атаки російського дрона. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ У Луцьку провели в останню дорогу захисників України Миколу Мялковського та Романа Образцова. Луцька міська рада. 08.12.2023.
- ↑ Пам’яті молодшого сержанта Миколи Мялковського. www.ukrinform.ua (укр.). 19 грудня 2023. Процитовано 14 лютого 2024.
- ↑ Указ президента України №237/2024 Про відзначення державними нагородами України. 23 квітня 2024.
- ↑ Гаврилюк, Андрій (6 грудня 2023). На Донеччині загинув мешканець Червоноградської громади Вовченко Сергій. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 6 грудня 2023.
- ↑ На Львівщині 13 грудня прощаються із шістьма загиблими військовослужбовцями.
- ↑ Любив життя, але втратив його через тяжкі поранення: на Черкащині поховали захисника.
- ↑ На Тернопільщині відкрили меморіальні дошки двом бійцям.
- ↑ Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув – військовослужбовець Збройних Сил України, мешканець громади: БІЛИК Леонід Дмитрович (20.02.1971 р. – 06.12.2023 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого.
- ↑ Юрій БРАТЮК (7 грудня 2023). Актор Василь Кухарський помер після поранення на фронті. Василь Кухарський лікувався в київському госпіталі після важкого поранення (укр.). «Zaxid.net». Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ Євгенія ЛУЦЕНКО (7 грудня 2023). Актор та військовий Василь Кухарський помер після важких поранень (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ У Театрі на Подолі попрощались із загиблим воїном та актором Кухарським (укр.). «Рубрика». 10 грудня 2023. Процитовано 10 грудня 2023.
- ↑ Ігор Утюж.
- ↑ На фронті загинув доброволець 24 сотні Майдану Ігор Утюж.
- ↑ Пам’яті Ігоря Утюжа.
- ↑ а б На Львівщині 6 січня попрощаються із чотирма захисниками України.
- ↑ Виконував бойові завдання у найгарячіших точках: на фронті загинув 32-річний Владислав Малиш з Дніпропетровської області.
- ↑ Під Авдіївкою загинув випускник радіофізичного факультету КНУ Григорій Воронін.
- ↑ Вічна пам’ять Герою! Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув - військовослужбовець Збройних Сил України, мешканець громади: ПРОСІН Сергій Олександрович (09.03.1983 р. – 10.12.2023 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Вічна пам’ять Герою!.
- ↑ У Косові на Франківщині зустріли скорботний кортеж з тілом військового Юрія Лаврука.
- ↑ 2 лютого на Львівщині поховають сімох військових.
- ↑ Десантник і кулеметник: Львівщина прощається з двома Героями. НТА (укр.). 19 грудня 2023. Процитовано 10 січня 2024.
- ↑ Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) відважному, безстрашному та доблесному воїну України, старшому солдату 80-ї окремої Десантно-Штурмової Галицької Бригади (в/ч А0284) Федьковичу Олегу Івановичу 15.04.2000 року народження. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 10 січня 2024.
- ↑ Старший солдат Олег Федькович не повернувся з бойового завдання. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 7 квітня 2024.
- ↑ На Бахмутському напрямку загинув 22-річний Віктор Калакай з Дніпропетровської області.
- ↑ Бабинський Павло Олександрович. sokyryanska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 15 січня 2024.
- ↑ Олійник, Маргарита (20 грудня 2023). У громаді на Буковині прощаються із полеглим бійцем Бабинським. Суспільне. Новини.
- ↑ Указ президента України №147/2024 Про відзначення державними нагородами України. 7 березня 2024.
- ↑ З першого дня повномасштабного вторгнення боронив Україну: поблизу Красногорівки загинув Сергій Гуцуляк.
- ↑ а б в 1 січня на Львівщині прощаються із трьома військовими.
- ↑ а б Героям Слава.
- ↑ На фронті загинули Денис Паршенков та Богдан Колесник з Дніпропетровщини. Суспільне.
- ↑ 5 січня на Львівщині прощаються із військовим Юрієм Бовтачем.
- ↑ На війні загинув захисник з Тарутинської громади Вадим Тома. Махала. 15 січня 2024.
- ↑ На Одещині попрощались з 27-річним військовим. Суспільне. 23 січня 2024.
- ↑ Басистюк Дмитро Вікторович.
- ↑ У боях за Україну загинув 24-річний десантник з Рівненщини. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 19 березня 2024.
- ↑ На фронті загинув 24-річний десантник із Рівненщини. ВІСТІ РІВНЕНЩИНИ (укр.). Процитовано 27 грудня 2023.
- ↑ Указ президента України №42/2024 Про відзначення державними нагородами України. 2 лютого 2024.
- ↑ Поблизу Мар'їнки на Донеччині загинув 26-річний пластун з Івано-Франківщини Захар Скляр.
- ↑ а б У боях із російськими окупантами загинули два захисника із громади на Харківщині.
- ↑ а б Зеленський посмертно нагородив двох воїнів з Івано-Франківщини орденами "За мужність" III ступеня.
- ↑ Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю 67-ї ОМБр Моргушці Олександру Миколайовичу з позивним «Яким».
- ↑ а б в 29 грудня на Львівщині прощаються із чотирма військовими.
- ↑ На фронті загинув актор Богдан Колесник. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
- ↑ а б в 30 грудня на Львівщині попрощаються із шістьма військовими.
- ↑ Вічна пам’ять Герою! Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув - військовослужбовець Збройних Сил України, мешканець громади: ФЕДОРЧЕНКО Олександр Михайлович, (07.06.1988 р. – 24.12.2023 р.).
- ↑ На Львівщині 9 січня попрощаються із п'ятьма захисниками.
- ↑ Поблизу Авдіївки поліг 48-річний боєць з Івано-Франківщини Василь Товарніцький.
- ↑ Биковська, Лілія (1 березня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Шевельов Віктор. Махала (укр.). Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ Антон Татаринов.
- ↑ На війні загинув гранатометник з Івано-Франківщини Роман Чіка.
- ↑ На війні загинув військовий з Івано-Франківщини Андрій Багрій.
- ↑ На Львівщині 8 січня попрощаються із п'ятьма захисниками.
- ↑ а б На Тернопільщині в останню дорогу провели двох воїнів.
- ↑ Вадим Мац.
- ↑ ВІктор Назарчук.
- ↑ Болюча звістка з фронту: поліг боєць 3-го батальйону «Свобода» Кулінський Сергій.
- ↑ На війні загинув Олександр Кіндер з Хмельниччини.
- ↑ У Сумах попрощаються із захисником Дмитром Удодом.
- ↑ Ігор Байденко.
- ↑ На Львівщині 7 січня попрощаються із чотирма військовими.
- ↑ "Віддав життя за нас, за наше майбутнє". У Сумах поховали солдата Олександра Тромана.
- ↑ У бою з ворогом загинув солдат з Татарбунарської громади Олександр Кобзар. БессарабiЯ.UA (укр.). 30 грудня 2023. Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Сергєєва, Олександра (30 грудня 2023). На війні загинув мешканець Болградського району. Махала (укр.). Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Герої не вмирають!.
- ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 15 захисників з Полтавщини. 08.01.2024, 08:04
- ↑ На війні загинув лейтенант з Тернополя Назар Гірняк.
- ↑ На фронті загинули Дмитро Некрасов, Ігор Борисовець та Андрій Гусар з Рівненщини.
- ↑ а б У Кропивницькому попрощались із бійцями Валерієм Леонтьєвим, Олександром Коваленком та Олександром Давиденком.
- ↑ На Одещині попрощались з 25-річним прикордонником. Суспільне. 6 лютого 2024.
- ↑ Ще один синьо-жовтий стяг замайорів над свіжою могилою. Сайт Баштанської МТГ.
- ↑ На війні загинув «свободівець» зі Львівщини.
- ↑ Чобіт, Ольга (30 грудня 2023). На війні загинув «свободівець» зі Львівщини. Varta1. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ #громадськемісце На війні загинув 26-річний сапер з Івано-Франківська Роман Голуб #іванофранківськ #ivanofrankivsk.
- ↑ На Тернопільщині попрощалися із воїном Василем Стецюком.
- ↑ Топольник, Юліана (3 січня 2024). На Донецькому напрямку загинув військовослужбовець із Вільнянська Віктор Дикуша. Суспільне. Новини.
- ↑ На Запоріжжі провели в останній шлях 25-річного захисника - ria-m.tv. РІА-Південь. ria-m.tv. 7 січня 2024. Процитовано 10 січня 2024.
- ↑ Указ президента України №160/2024 Про відзначення державними нагородами України. 19 березня 2024.
- ↑ На фронті загинули четверо захисників з Кіровоградщини.
- ↑ У Франківську відкрили меморіальні дошки Володимиру Козиру, Тарасу Тимурі, Михайлу Клодніцькому і Євгену Хоміцькому.
- ↑ На війні загинув закарпатець Василь Попович.
- ↑ [1], Військовослужбовець з Харківської області Руслан Пилипака загинув у боях з російськими окупантами
- ↑ Exclusive: Zelensky says world should be prepared for possibility Putin could use nuclear weapons. 16.04.2022
Близько трьох тисяч українських військових загинули у війні з рф, — Зеленський. 16.04.2022, 09:20 [Архівовано 30 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Загинули сотні бійців: вперше названо втрати Нацгвардії під час війни з Росією. 11.05.2022, 15:40 [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.]
Вперше з початку війни: в Нацгвардії назвали кількість втрат (відео). 11.05.2022, 18:05 [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.]
Спеціальний брифінг офіційних представників Сил оборони України. 11.05.2022 [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Стало відомо, скільки українських рятувальників загинули через війну з рф
- ↑ Залужний розповів, скільки українських військових загинуло у війні з РФ. 22.08.2022, 15:03
- ↑ У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових — Залужний. 22.08.2022
- ↑ Guerre en Ukraine: revivez notre entretien exclusif avec Volodymyr Zelensky. 23.09.2022, 13h12
- ↑ Щодня Україна втрачає близько 50 воїнів, — Зеленський. 23.09.2022, 15:55
- Книга Пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 12 березень 2022 у Wayback Machine.]
|
|
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Золотий хрест»
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Хрест хоробрих»
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест»
- Втрати в російсько-українській війні за хронологією
- Померли 2023