Вільям Генрі Пікерінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Генрі Пікерінг
англ. William Henry Pickering
Народився15 лютого 1858(1858-02-15)SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-4">[4][[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan T.]]_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272 с.[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]-2">[2]
Бостон, США
Помер17 січня 1938(1938-01-17)[[:d:Q2846567|Bell A.]]_[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/459416/William-Henry-Pickering_Encyclopædia_Britannica]_—_[[:d:Q2743906|Encyclopædia_Britannica,_Inc.]],_1768.[[d:Track:Q455]][[d:Track:Q2846567]][[d:Track:Q2743906]]-1">[1][[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan T.]]_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272 с.[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]-2">[2] (79 років) або 16 січня 1938(1938-01-16)-3">[3] (79 років)
Мендвіл, Мідлсекс, Ямайка
Країна США
Діяльністьастроном
Галузьастрономія і астрофізика
Alma materМассачусетський технологічний інститут
Вчене званняпрофесор
Знання мованглійськаCONOR.Sl[[d:Track:Q16744133]]-5">[5]
ЗакладГарвардський університет і Массачусетський технологічний інститут
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Брати, сестриЕдвард Чарлз Пікерінг
Автограф
Нагороди

Вільям Генрі Пікерінг (англ. William Henry Pickering); 15 лютого 1858 — 17 січня 1938) — американський астроном.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 15 лютого 1858 року в Бостоні, молодший брат астронома Едварда Чарлза Пікерінга. В 1879 році закінчив Массачусетський технологічний інститут. В 1887 р. став професором астрономії Гарвардського університету, працював у Гарвардській обсерваторії, де директором був його брат, Едвард Чарлз Пікерінг. У 1924 р. пішов у відставку, продовжував спостереження на Ямайці.

Пікерінг займався візуальним і фотографічним вивченням планет та інших тіл Сонячної системи. Особливо привертав його увагу Марс. Пікерінг довів, що темні ділянки на цій планеті не є морями. Вів тривалі спостереження поверхні Місяця, які опублікував у роботі «Місяць» (The Moon, 1903) та низці інших. Дотримувався думки про наявність помітних змін місячного ландшафту, а за спостереженнями кратера Ератосфен навіть зробив висновок про існування там життя[6][7]. Відкрив дев'ятий супутник Сатурна — Фебу — і встановив, що вона рухається в зворотному напрямку по відношенню до інших супутників (1899). Запропонував метод вимірювання швидкості метеорів за допомогою дзеркала, що обертається.

Пікерінг передбачав існування планет поза Нептуном, яких нараховував більше, ніж будь-який інший астроном: принаймні сім[8][9]. 1919 року одну з них («планету O») невдало шукали в обсерваторії Маунт-Вілсон, і лише згодом виявилося, що на знімки дійсно потрапив новий транснептуновий об'єкт — Плутон[8]. Його відкрили лише 1930 року в Ловеллівській обсерваторії; він перебував недалеко (6°) від положення, що відповідало орбіті, розрахованій для «планети O» Пікерінгом 1919 року (практично такою ж виявилася похибка передбачення Персіваля Ловелла). В деяких аспектах передбачення Пікерінга виявилося ближчим до істини, ніж у Ловелла, але його робота справила на астрономів слабше враження через велику кількість спрогнозованих планет, частий перегляд їх параметрів та неточний метод розрахунків[9][8][10]. Згодом виявилося, що всі ці передбачення справдилися лише випадково[11][10].

Пікерінг брав участь в організації станцій спостереження, які створювались Гарвардською обсерваторією по цілому світу — в Південній Каліфорнії, Перу, Південній Африці, на Ямайці. Керував встановленням телескопа в Ловеллівскій обсерваторії поблизу Флегстаффа (шт. Аризона).

Помер Пікерінг у Мандевілі на Ямайці 17 січня 1938 року.

На честь братів Пікерінгів названі кратери на Місяці[12] і на Марсі[13] та астероїд 784 Пікерінгія.

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-1">б Bell A. Encyclopædia BritannicaEncyclopædia Britannica, Inc., 1768.
  • [[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan T.]]_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272 с.[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]
  • _2-0">а [[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan T.]]_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272 с.[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]
    _2-1">б [[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan T.]]_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272 с.[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]
    _2-2">в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619