Галатська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галатська мова
Поширена вГалатія
Носіїмертва мова
КласифікаціяІндо-Європейська
Кельтські мови
Континентальні кельтські мови
Галльська мова
Галатська мова
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3xga

Галатська мова — вимерла кельтська мова, якою говорили в Галатії у Малій Азії (сучасна Туреччина) з III століття до н. е. до IV століття н. е. Деякі стародавні джерела стверджують, що галатською мовою говорили ще в VI столітті. Споріднена галльській мові.

Лексика

[ред. | ред. код]

З мови збереглося лише кілька коротких глосс в коментарях класичних авторів і розсіяні імена на написах. В цілому вони складають приблизно 120 слів, здебільшого імена і географічні назви. Записані грецькими авторами слова:

  • άδάρκα (adarka) — якась рослина,
  • αδες (ades) — ноги,
  • βαρδοί (bardoi) — бард, поет, який співає
  • μάρκα (marka) — кінь
  • τριμαρκισία (trimarkisia) — бойова група з трьох вершників.

Особисті імена

[ред. | ред. код]

Особисті імена закінчуються на riks, іноді на -marus і відповідають поширеним іменам у всьому просторі. Багато з них мають загальний для кельтських мов корінь:

  • brog- «країна, територія». Для порівняння: давньоірландського mruig, валлійського і бретонськогj bro; споріднений з латинської margo і готської marka,
  • epo- «кінь»; давньоірландського ech, валлійського eb- (збереглося в слові ebol «поні» і як частина в ebrwydd «стрімко»),
  • māro- «великий». Для порівняння: галльський -māros, давньоірландський mór, валлійський mawr, бретонський meur
  • rig (o) -, «король». Для порівняння: галльський -rīx / -reix, ірландський rí, валлійський rhi; споріднений готській -reiks і латинської rēx.

Приклади

[ред. | ред. код]

Άδιατόριξ (Adiatorīx) — Адіаторікс

Βιτοριξ (Bitorīx) — Біторікс

Βρογιμάρος (Brogimāros) — Брогімарос

Κάμμα (Cāmmā) — Камма

Δομνείων (Domneiū) — Домна

Έπόνη (Eponī) — епонім

Ολοριξ (Olorīx) — Олорікс

Σμερτομάρα (Smertomārā) — Смертомара

Τεκτομάρος (Tectomāros) — Тектомарос

Родові імена включають:

  • Ambitouti (давньоірландського imm-, валлійський am «навколо»; давньоірландського tuath, валлійський tut, «плем'я»).
  • Ριγόσαγες (Rigosages — «Ловчі короля»). Для порівняння: ірландський saigid «йти, шукати», валлійський haedu, дієслівний суфікс -ha «прагнути».
  • Τεκτόσαγες (Tectosages — «Блукаючі шукачі»). Для порівняння родинне плем'я Волькен тектосагів в Галлії. Давньоірландського techt «рух», валлійський taith, «подорож»).

Географічні назви

[ред. | ред. код]

Топоніміка включає

  • Acitorīgiāco («[Поселення з] Acitorīx»; наприклад Acitodunum в Галлії),
  • Άρτικνιακόν (Articniācon, «[Поселення з] Artiknos» ["Син ведмедя"]),
  • Δρυνέμετον (Drunemeton; від пракельтского * dru- «дуб» або «могутній». Для порівняння: давньоірландський druí, валлійський dryw [від * dru-wid-s], «друїд, мудрець», давньоірландський neimed, валлійський nyfed "священне місце, [священна] гай "). Позначає місце зустрічі Галатський тетрархів і суддів.
  • Ούινδια (Uindia; давньоірландський finn, валлійський gwyn [чоловічий рід], gwen [жіночий рід.] «Світлий, білий»).

Примітки

[ред. | ред. код]

John T. Koch. Celtic culture: a historical encyclopedia. «Late classical sources—if they are to be trusted—suggest that it survived at least into the 6th century AD». — Santa-Barbara: ABC-CLIO. — Т. 3 G -L. — С. 788. — 2187 с. — ISBN 9781851094400.

Перейти до:1 2 Philip Freeman. The Galatian Language: A Comprehensive Survey of the Language of the Ancient Celts in Greco-Roman Asia Minor. — Mellen Press, 2001. — С. 15–18, 23–64. — 136 с. — ISBN 9780773474802.

Xavier Delamarre. Dictionnaire de la langue gauloise: Une approche linguistique du vieux-celtique continental. — Errance, 2008. — 440 с. — ISBN 9782877723695.

Література

[ред. | ред. код]
  • Freeman Ph. The Galatian Language: A Comprehensive Survey of the Language of the Ancient Celts in Greco-Roman Asia Minor. Lewiston, New York: Mellen Press, 2001. ISBN 0-7734-7480-3. (англ.)
  •  Weisgerber, L. (1931). Galatische Sprachreste. In Natalicium Johannes Geffcken zum 70. Geburtstag 2. Mai 1931 gewidmet von Freunden, Kollegen und Schülern, 151-75. Heidelberg: Carl Winter. (нім.)