Гваймар IV (князь Салернський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гваймар IV
Народився1013[[:it:AA.VV.|autori_vari]]_[https://www.treccani.it/enciclopedia/guaimario_(Dizionario-Biografico)_Enciclopedia_Treccani]_—_[[:it:Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana|Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana]],_1929.[[d:Track:Q731361]][[d:Track:Q3803714]][[d:Track:Q2818964]]-1">[1]
Італія
Помер3 червня 1052[[:it:AA.VV.|autori_vari]]_[https://www.treccani.it/enciclopedia/guaimario_(Dizionario-Biografico)_Enciclopedia_Treccani]_—_[[:it:Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana|Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana]],_1929.[[d:Track:Q731361]][[d:Track:Q3803714]][[d:Track:Q2818964]]-1">[1]
Салерно, Кампанія, Італія
Діяльністьаристократ
ТитулDuke of Gaetad, Prince of Salernod, Prince of Capuad і Duke of Amalfid
БатькоГваймар III
МатиGaitelgrima di Beneventod
РодичіРічард II і Йордан I
Брати, сестриGuy, Duke of Sorrentod, Gaitelgrima di Salernod і Pandulf of Capacciod
У шлюбі зPorpora de Tabellariad і Gemma of Capuad
ДітиGisulf II of Salernod, Sikelgaitad, Gaitelgrima, daughter of Guaimar IVd і Gaitelgrima von Salerno und Sarnod

Гваймар IV (*бл.1013—†2 або 3 червня 1052), лангобордський князь Салернський (10271052), герцог Амальфійський (10391052), князь Капуанський (10381047), герцог Гаетанський (10401041). Був важливою фігурою періоду закінчення влади Візантійської імперії на півдні Італії та зародження влади норманів у цьому регіоні.

Ранні завоювання

[ред. | ред. код]

Був старшим сином Гваймара III та Гайтельтріми, дочки князя Беневентського Пандульфа II. Його старший брат Іоанн співправив з батьком з 1015 по 1018. Після його смерті Гваймар був призначений співправителем. У 1022 імператор Священної Римської імперії Генріх II розпочав кампанію проти греків у Південній Італії. Його полководець архієпископ Кельнський Пілігрим обложив Капую. У 1022 Пандульфа IV було захоплено в полон і вивезено до Німеччини. Гваймар III був змушений передати імператору свого неповнолітнього сина Гваймара як заручника. Імператор передав його папі Римському Бенедикту VIII, який звільнив Гваймара. Юний Гваймар спадкував герцогський престол у Салерно в 1027.

Союз з норманами

[ред. | ред. код]

Пізні зміни

[ред. | ред. код]

Убивство

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-1">б [[:it:AA.VV.|autori_vari]]_[https://www.treccani.it/enciclopedia/guaimario_(Dizionario-Biografico)_Enciclopedia_Treccani]_—_[[:it:Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana|Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana]],_1929.[[d:Track:Q731361]][[d:Track:Q3803714]][[d:Track:Q2818964]]
_1-2">в autori vari Enciclopedia TreccaniIstituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
d:Track:Q731361d:Track:Q3803714d:Track:Q2818964

Джерела

[ред. | ред. код]
Королівські титули
Попередник:
Гваймар III
князь Салернський
10271052
Наступник:
Гізульф II
Попередник:
Пандульф IV
князь Капуанський
10381047
Наступник:
Пандульф IV
герцог Гаетанський
10401041
Наступник:
Лев I
Попередник:
Іоанн III
герцог Амальфійський
10391052
Наступник:
Іоанн III
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.