Географія Джибуті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Джибуті
Географічне положення Джибуті
Географічне положення Джибуті
Географічне положення
КонтинентАфрика
РегіонСхідна Африка
Координати11°30′ пн. ш. 43°00′ сх. д. / 11.500° пн. ш. 43.000° сх. д. / 11.500; 43.000
Територія
Площа23 200 км² (151-ше)
 • суходіл99 %
 • води1 %
Морське узбережжя314 км
Державний кордон528 км
Рельєф
Типзападинно-гористий
Найвища точкагора Мусса-Алі (2028 м)
Найнижча точкаозеро Асаль (-155 м)
Клімат
Типтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка— (~ км)
Найбільше озероАббе (320 км²)
Інше
Природні ресурсигеотермальна енергія, золото, глина, граніт, вапняки, мармур, кам'яна сіль, будівельні матеріали, вуглеводні
Стихійні лихаземлетруси, посухи, тропічні циклони, активний вулканізм
Екологічні проблемидефіцит прісної води, спустелювання, зменшення біорізноманіття

Джибуті — східноафриканська країна, що знаходиться на східному краї континенту поблизу входу до Червоного моря . Загальна площа країни 23 200 км² (151-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 23 180 км², а на поверхню внутрішніх вод — 20 км²[1]. Площа країни трохи менша ніж площа Сумської області України.

Назва

[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Джибуті, Джибуті (фр. Republique de Djibouti, Djibouti; араб. جيبوتي‎; сом. Jabuuti)[2]. Назва країни походить від назви однойменної столиці, міста Джибуті. Назва міста Джибуті походить від топоніму нижньої частини Аденської затоки Індійського океану. Етимологія топоніму, імовірно, пов'язана з назвою килима, що плетуть з пальмового волокна стелять під дверима. До проголошення незалежності 1977 року французька колонія спочатку носила назву території Територія Афар та Ісса (за етнонімами двох основних народів, що населяють країну — афар (данакіль) та ісса), а з 1967 року — Французьке Сомалі, або Французький берег Сомалі[3].

Історія дослідження території

[ред. | ред. код]

Географічне положення

[ред. | ред. код]

Джибуті — східноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Еритреєю (спільний кордон — 125 км), на заході і півдні — з Ефіопією (342 км), на південному сході — з Сомалі (61 км). Загальна довжина державного кордону — 528 км[1]. Джибуті на сході омивається водами Аденської затоки і Баб-ель-Мандебської протоки Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 314 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1][6].

Крайні пункти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Час у Джибуті

Час у Джибуті: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Геологія Джибуті

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Надра Джибуті багаті на ряд корисних копалин: золото, каолін, граніт, вапняк, мармур, кам'яну сіль, діатоміт, гіпс, пемзу, нафту[8].

Сейсмічність

[ред. | ред. код]

Вулканізм

[ред. | ред. код]
Див. також: Вулкани Джибуті

Рельєф

[ред. | ред. код]
Докладніше: Рельєф Джибуті

Середні висоти — 430 м; найнижча точка — уріз води озера Асаль (-155 м); найвища точка — гора Мусса-Алі (2028 м).

Узбережжя

[ред. | ред. код]

Острови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Острови Джибуті

Клімат

[ред. | ред. код]
Докладніше: Клімат Джибуті

Територія Джибуті лежить у тропічному кліматичному поясі[9]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[10]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[10]. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з моря можуть надходити шторми[10].

Джибуті є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води

[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,3 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10 км² зрошуваних земель[1].

Річки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Річки Джибуті

Водотоки країни належать басейну Аденської затоки Індійського океану; постійні водотоки через спекотний клімат відсутні. Присутні безстічні області в окремих депресіях рельєфу.

Озера

[ред. | ред. код]
Докладніше: Озера Джибуті

Ґрунтові води

[ред. | ред. код]

Ґрунти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Ґрунти Джибуті

Рослинність

[ред. | ред. код]
Докладніше: Флора Джибуті

Земельні ресурси Джибуті (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 73,4 %,
    • орні землі — 0,1 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 73,3 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,2 %;
  • інше — 26,4 %[1].
Див. також: Ліси Джибуті

Тваринний світ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Фауна Джибуті

Зоогеографічно територія країни належить до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[10].

Охорона природи

[ред. | ред. код]

Джибуті є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Екологія Джибуті

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: землетруси; посухи; нечасті циклонічні вторгнення з Індійського океану, що спричинюють несподівані паводки; помірна вулканічна активність на трикутнику кордонів літосферних плит, вулкан Ардукоба (298 м) востаннє вивергався 1978 року, вулкан Міа-Інакір на кордоні з Ефіопією[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • недостатні запаси питної води;
  • обмеженість сільськогосподарських земель;
  • спустелювання;
  • окремі види тварин на межі винищення.

Фізико-географічне районування

[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Джибуті можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Djibouti, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 2 August. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Джибуті // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]